Кінець війни в Україні: ЗМІ на карті показали, як Трамп, Путін і Сі поділять світ між собою

Процес завершення війни в Україні має подібність до Ялтинської конференції 1945 року між лідерами США, Великої Британії та СРСР, яка передувала поділу Європи під час Холодної війни. Таку думку висловила Весела Чернєва, заступниця директора Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), передає 24 Канал із посиланням на Newsweek.

Як Трамп, Сі і Путін поділять світ

Чернєва зауважила, що на конференції у Ялті великі держави вирішували майбутнє Східної Європи. Такий самий вигляд має ситуація з Україною сьогодні.

"Вирішувати майбутнє України без участі України – це також вирішувати майбутнє Європи без участі Європи", – додала фахівчиня.

За словами професора міжнародної безпеки Бірмінгемського університету у Великій Британії Стефана Вольфа, відмова Трампа надати Україні гарантії безпеки нагадує політику умиротворення нацистського лідера Адольфа Гітлера під час Мюнхенської конференції 1938 року. Вольф вважає, що ми спостерігаємо, як наддержави – Китай і США – ділять світ між собою. Він уточнив, що досі незрозуміло, що буде з Росією: чи вона залишиться самостійним гравцем, чи ще більше залежатиме від Китаю.

Як Трамп, Сі та Путін поділять світ / Фото Newsweek

Нинішня позиція адміністрації Трампа свідчить про те, що Східну Європу можуть залишити напризволяще. Сьогодні Росія активно намагається підірвати демократії у Східній Європі та "працює над тим, щоб змінити суспільний консенсус, який тепер, схоже, почувається дуже комфортно в епоху Трампа." Привид Путіна останніми місяцями нависає над протестами та виборами в кількох країнах Східної Європи, зокрема Молдові, Румунії, Словаччині, Сербії, Угорщини, Грузії. У більшості з цих держав проходили мітинги із критикою проросійського політичного курсу влади.

Центральна Азія може стати ареною суперництва між Росією та Китаєм. Йдеться передусім про Монголію та Казахстан. Улан-Батор залежить від Росії в питанні палива й електроенергії, а від Китаю – в питанні інвестицій у гірничодобувну промисловість.

Також показовим є те, що перша закордонна поїздка Сі Цзіньпіна після пандемії COVID була до колишньої радянської республіки Казахстан, президент якої, Касим-Жомарт Токаєв, відкрито виступив проти вторгнення Путіна в Україну.

"В Астані завжди існували побоювання, що країна може стати наступною мішенню російської експансії", — сказав Вольф, вказуючи на значну чисельність російського населення в Казахстані. За його словами, китайці чітко дали зрозуміти, що не дозволять Росії втручатися у північний Казахстан, де проживає багато росіян.

Суперництво між Трампом і Сі розгорнеться за Західну півкулю.

Трамп неодноразово заявляв, що хоче придбати Гренландію, взяти під контроль Панамський канал, приєднати Канаду. Вольф підкреслив, що президент США повертає фокус на Західну півкулю, але може зіткнутися з протидією з боку Китаю, особливо в Латинській Америці.

"Це, ймовірно, ще більше заохотить Трампа зосередитись на Західній півкулі й відмовитися від усього, що він вважає марними обтяженнями в інших частинах світу", – сказав експерт.

Проте Трамп наразі не отримав від Путіна бажаного щодо угоди по Україні. Спеціаліст вважає: якщо Москві не вдасться домовитися зі США, її залежність від Китаю зростатиме.

Також внаслідок торгівельної війни наразі китайські товари обкладаються митом у 145%. Це потенційно може послабити позиції Путіна, оскільки Сі може переорієнтувати економічні інтереси Китаю на Європу.

"Китаю доведеться зважити, що важливіше – відносини з Росією чи з Європейським Союзом", – зазначив Вольф.

Крім того, невирішеним залишається майбутнє Тайваню. Професор вважає, що Сі поки що не готовий захоплювати Тайвань силою, оскільки є інші гарячі точки в Південно-Китайському морі, де США, ймовірно, змушені будуть втрутитися у разі китайської агресії — наприклад, на захист Філіппін.

"Можуть виникнути неявні домовленості, коли Китай чинить тиск, а США не чинять опору", – сказав Вольф. – "Тоді стане очевидним, що Південно-Китайське море фактично переходить у сферу впливу Китаю."