Кров за території: росіяни в Україні використовують для наступу "змішану тактику", в чому її сенс

Російські війська на фронті в Україні мають дуже повільне, але постійне просування завдяки використанню так званої "змішаної тактики". Це поєднання радянської військової доктрини та використання сучасних технологій, яке створює значний тиск на оборону Збройних сил України. В обмін на численні життя російських солдатів армія окупантів має "повзуче просування" на фронті.

Про це пише видання The Wall Street Journal. Росіяни застосовують безпілотники для пошуку цілей, артилерію та авіацію для ударів у спробах прокласти шляхи для піхоти, яка атакує позиції ЗСУ або безліччю невеликих груп солдатів, або масованими "м'ясними штурмами".

При цьому росіяни намагаються діяти тактично грамотно – атаки координуються таким чином, щоб одна фаза підтримувала іншу, вони ведуться або одночасно, або хвилями. Така тактика приносить великі втрати у живій силі. Російські піхотинці масово вмирають, отримують поранення та потрапляють у полон. З іншого боку, у радянській доктрині солдати – це "витратний матеріал", а тактика російських генералів врешті-решт змушує ЗСУ відступати під натиском переважаючих сил ворога.

Українські війська перехоплюють та знищують російські розвідники, використовуючи дрони-камікадзе. Проте росіяни за отриманими координатами скидують КАБи: авіабомби не дуже точні, а втрати розвідників величезні, проте це дозволяє знищувати позиції ЗСУ, не відразу, а поступово. Ворог також застосовує ударні дрони "Ланцет" та артилерію, щоб знищувати не стільки українську техніку, скільки логістичний транспорт.

Солдати росіян пересуваються або на мотоциклах, або на квадроциклах, щоб у самовбивчому ривку до українських позицій викликати на себе вогонь, з'ясувати місцеперебування вогневих точок ЗСУ та викликати артобстріл, або авіаудар. Мало хто з таких "камікадзе" доживає до другої атаки. Російська тактика дуже виснажлива для росіян: вони зазнають величезних втрат у живій силі. Але це дозволяє їм мати хоч і повільне, зате постійне повзуче просування.

Зазначимо, плани російських окупантів організувати наступ на Суми та Харків не завжди підкріплені людським і технічним ресурсом. Окрім того, вони розбиваються об контратакувальні дії Сил оборони України. З іншого боку, російська армія може готувати наступ не тільки на Сумщину та Харківщину. У Збройних Силах України заговорили про ймовірність перекидання сил на ще один напрямок – Чернігівщину.

Також декілька тижнів тому російські окупанти активізувалися на Запорізькому напрямку. Там діють підрозділи російських ВДВ і мотострілецькі підрозділи, однак вони проводять дії лише тактичного характеру. Зважитися на інше ворогу заважають великі втрати.