Небесні очі: на кого "полюють" прикордонні аеророзвідники на півдні

Це визнають і військові, які щодня спостерігають з неба, як росіяни вдосконалюють свої підходи. Тому й важливо бути на кілька кроків попереду. Як діють прикордонні аеророзвідники на півдні України, на кого полюють і з якими викликами стикаються – розповідає 24 Канал у межах програми "Кордон.UA".

Як облаштовані позиції захисників

Обідня перерва в українських військових досить часто відкладається. На жаль, це звична для них ситуація: щойно виявили одну ворожу ціль – одразу з'являється наступна.

На позиціях побут облаштований до найменших дрібниць: є все необхідне для комфортного й тривалого перебування – чай, кава, гарячий суп, тепло і, головне, тиша.

Нам привозять продукти, ми забезпечені питною водою, пальним, дровами. Готуємо їжу на плиті, підбадьорюємо одне одного, розповідаємо історії,
– зазначив прикордонник Леонід.

Якщо, звісно, є час. Саме звідси прикордонники цілодобово стежать за ворогом у повітрі. У разі виявлення цілей з моря – серед перших передають інформацію колегам.

"Наше головне завдання – спостереження за надводним становищем і повітряним простором за допомогою РЛС. Вона дозволяє виявляти рухомі цілі – "Орлан-10", ZALA, Supercam. Вони постійно літають", – додав Леонід.

Хто вступає в бій після операторів РЛС

Побачивши ворожі безпілотники, оператори РЛС передають "естафету" справжнім мисливцям. Після отримання даних прикордонні аеророзвідники підіймають у небо свої "пташки".

"Найважливіше – це робота РЛС. Вона показує, що в нашій зоні є ворожі розвідники, визначає висоту, маршрут і точне місце розташування. Саме тому працює щонайменше двоє людей", – сказав пілот групи аеророзвідки "Нарек".

Як і в авіації – окрім пілота є ще штурман, який координує політ. Один виліт триває в середньому 15 – 20 хвилин, але все залежить від ворожої цілі.

"Якщо знаходимо – знищуємо. Якщо ні – повертаємо дрон, міняємо батарею і знову в небо", – додав він.

Як з'явилося бажання стати оператором БпЛА

Ще кілька років тому більшість цих хлопців будували кар'єру в цивільному житті. У 2019-му Михайло входив до рейтингу найкращих маркетинг-директорів України. Можливо, і далі розвивав би свої професійні горизонти, якби ворог не порушив українські кордони. Після двох ротацій на сході він долучився до аеророзвідки.

Москалі споганили фразу "Моя хата скраю – нічого не знаю". А у козаків було: "Моя хата скраю – першим ворога зустрічаю". Я розумів, що ворога треба зупиняти якнайдалі, бо чим далі він заходить, тим більша шкода,
– наголосив пілот групи аеророзвідки.

Кожен виліт – це мурахи по тілу. Так військовий описує свої відчуття, коли підіймається в небо.

"Це ще з дитинства – коли мрієш запускати радіокеровані літаки. Штука, яка важча за повітря, але летить. Якщо не знати фізику – майже магія. І зараз, коли запускаємо дрон – кожен раз перехоплює подих", – додав Михайло.

Яка найбільша загроза

Ворог теж не спить. Росіяни намагаються вирахувати місця зльоту. Найбільшу загрозу становлять не FPV-дрони, а ворожі розвідники – через їхню висоту.

За нами летіла ZALA. Вона намагалася вирахувати, де ми сядемо. Ми отримали попередження, побачили її, зв'язались із РЕБівцями. Вони підтвердили – це ворог. Зробили кілька маневрів, які не хочу розкривати, але повернули дрон назад,
– поділився Михайло.

За кожним пілотом уважно спостерігає командир – прикордонник з позивним "Єгер". Його досвід допоміг створити сильну та згуртовану команду.

"Ми разом навчались, разом пройшли весь шлях. Хлопці молоді, амбітні. Я побачив їхнє бажання розвиватися, і це дало мені ідею об'єднати зусилля. Сам прагну розвиватися – щоб дати щось іншим, потрібно самому зростати", – сказав командир.

Як ворог переймає досвід наших захисників

Оцінювати ворога тверезо – важливо. Адже лише так можна випереджати його на кілька кроків.

Це справді професійні військові. Вони мають сильну матеріальну базу, досвід у багатьох війнах. І вони враховують свої помилки, удосконалюються,
– наголосив "Єгер".

Росіяни постійно змінюють тактику – і, що найцікавіше, часто переймають її в українських військових.

"Після того, як ми почали збивати їхні розвідники, вони почали робити те саме. Вже були випадки, коли вони збивали наші розвідувальні крила", – додав командир.

Чому майбутнє за безпілотниками

Учасники аеророзвідки впевнені: майбутнє війни – за безпілотною авіацією.

За словами Михайла, потрібно збільшувати дистанцію, дрони мають ставати стійкішими до РЕБ. І ми, і ворог вчимося ставити завади, які можуть серйозно впливати на політ на будь-якій висоті.

Ті, хто ще не зробив свій вибір – повинні долучатися. Разом – ми вистоїмо. Потрібно об'єднатися,
– підкреслив "Єгер".

Ці хлопці – злагоджена команда. Вони не стали нею за один день.

Колись вони зробили вибір і стали частиною сильної сили спротиву. Кожна уражена ціль – це спільна перемога.

"Кожен знає свою ділянку. Мені справді пощастило з людьми. Я їм довіряю, і вони мені. Це – справжня команда, що в результаті дає свій ефект", – зауважив командир.

Де досі зберігається присутність росіян

Попри успішні операції українських військових, ворог досі утримує позиції на Тендрівській та Кінбурнській косі. Це – своєрідні військові табори у Чорному морі, з яких ворог обстрілює південний фронт та найближчі населені пункти.

І саме ці хлопці – серед тих, хто щодня протистоїть цьому.

Раніше питали, коли закінчиться війна. Тепер – що буде далі. Я не знаю, але знаю одне: якщо завтра будуть хмари на висоті 1000 метрів – ми підемо виконувати свою роботу,
– підсумував Михайло.

Командир групи аеророзвідки Єгер зазначив, що Україна не нападає, а захищається та відстоює своє право на існування. Він підкреслив, що ми обов'язково вистоїмо та переможемо, бо за нами правда.