Самая успешная интеграция в ЕС: какие уроки из опыта Польши может вынести Украина

Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до Європейського Союзу.

Польський шлях до ЄС був непростим, але завдяки глибоким реформам країна змогла швидко адаптуватися до європейських стандартів і значно покращити свій економічний стан.

На момент вступу ВВП на душу населення в Польщі становив 49% від середнього показника по ЄС, а сьогодні ця цифра перевищує 77%.

Її шлях до членства демонструє, що глибокі реформи та стратегічний підхід можуть принести значні економічні та соціальні вигоди.

Які висновки Україна може зробити з цього досвіду? І які польські реформи та політичні рішення є критично важливими для успішного вступу до ЄС?.

Щоб знайти відповідь на ці питання, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) провели серію дискусій по шести секторах економіки, куди залучили представників польського та українського бізнесу, проаналізувавши досвід Польщі на шляху до Європейського Союзу.

П'ять польських уроків.

Які уроки з польського досвіду є особливо актуальними для України?.

Реформи як основа для членства.

Польща здійснила масштабні реформи у державному управлінні, судовій системі, економіці та антикорупційній політиці.

Ці зміни дозволили країні відповідати критеріям ЄС та значно покращити бізнес-клімат.

Для України ключовим є незворотність реформ та їхня швидкість, оскільки процес вступу вимагає глибоких змін у багатьох секторах.

Ефективне використання підтримки ЄС.

Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС у вигляді структурних фондів та програм підтримки розвитку.

Вона змогла використати ці ресурси для модернізації інфраструктури, підтримки бізнесу та підвищення конкурентоспроможності.

Україні слід розробити ефективні механізми залучення та використання фінансової допомоги ЄС, аби максимізувати її вплив на економічний розвиток.

Суспільна підтримка євроінтеграції.

Вступ Польщі до ЄС супроводжувався активною інформаційною кампанією, що пояснювала громадянам переваги членства.

В Україні також важливо забезпечити комунікацію щодо євроінтеграційного процесу, його вимог та можливостей, щоб сформувати широку підтримку реформ та адаптації до європейських стандартів.

Трудова міграція як виклик.

Після вступу Польщі до ЄС багато кваліфікованих працівників виїхали за кордон у пошуках вищих зарплат.

Україна має заздалегідь підготувати механізми утримання та розвитку робочої сили в країні.

Один з головних викликів, з якими стикалася Польща, – це гармонізація законодавства.

Як згадував під час дискусії Анджей Богданович, колишній директор департаменту автотранспорту Міністерства транспорту Польщі, "перший період цієї підготовки – це передусім аналіз правових норм, усієї юридичної дійсності з боку ЄС".

Водночас Польща ще до вступу почала імплементувати директиви Євросоюзу у транспортній галузі – завчасність і системність стали запорукою успіху.

Україна вже має подібні завдання, але масштаб і швидкість виконання – вирішальні.

Секторальні перспективи.

Вступ України до ЄС відкриває значні можливості для різних секторів економіки, проте вимагає також серйозної підготовки та адаптації.

Сільське господарство та харчова промисловість.

Україна є одним із найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Європі, а європейський ринок – один із найрегульованіших у світі.

Для повної інтеграції необхідно відповідати суворим стандартам ЄС щодо якості, екологічної стійкості та безпечності харчових продуктів.

Більшості цих стандартів український агросектор вже відповідає.

Досвід Польщі свідчить, що адаптація може бути болісною, але з відповідною підтримкою навіть невеликі фермери зможуть модернізувати своє виробництво та скористатися можливостями європейського ринку.

Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному ринку.

Але сталося навпаки: "Зараз 57 млрд євро становить обсяг експорту.

Основний обсяг експорту ми побудували переважно на продуктах переробної промисловості", – розповідав Анджей Гартнер, генеральний директор Асоціації роботодавців Польської федерації виробників продуктів харчування.

А Бартуш Мельнічек з Ягеллонського центру з аналізу аграрного сектора підкреслив, що в Польщі домінують фермерські господарства площею до 300 га, тоді як в Україні навіть середні господарства набагато більші й модернізованіші.

Це означає, що Україна має потенціал пройти адаптацію швидше – за умови грамотної підтримки і чітких правил гри.

Енергетичний сектор.

Стратегічне розташування України та багатий на ресурси енергетичний сектор роблять її ключовим фактором енергетичної безпеки Європи.

Україна може похвалитися широким енергетичним балансом, включаючи ядерну енергетику, значні запаси природного газу, теплову та гідроелектроенергетику, а також відновлювані джерела енергії, такі як вітер, сонце та біомаса.

Україна може посилити енергетичну безпеку ЄС завдяки своїм потужностям для зберігання газу та потенціалу відновлюваної енергетики.

ЄС також очікує поступового переходу України на більш екологічно чисті джерела енергії відповідно до політики Європейського зеленого курсу.

Польща зіткнулася з жорсткими обмеженнями щодо розвитку енергетики.

Як згадував Влодзімеж Еренгальт, головний експерт з енергетики Спілки підприємств та роботодавців Польщі, спочатку на вітроенергетику на суші існували заборони, які довелося змінити через вимоги ЄС.

Зараз польський ринок активно рухається до відновлюваної енергетики.

У цьому контексті Україна має певну перевагу: "У вас є атомна енергетика, чого ми не маємо… Це надалі буде сприйматись як "зелена енергія"", – відзначав Еренгальт.

Польський досвід також підкреслює важливість децентралізації – розвиток фотоелектричних систем за підтримки простих програм дофінансування, таких як 4 тисячі злотих на домогосподарство, дав ефект довіри.

Для України це може стати моделлю розвитку місцевих ініціатив.

Фармацевтична галузь.

Вступ до ЄС передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері лікарських засобів відповідно до стандартів ЄС.

Це відкриє доступ українським фармацевтичним компаніям на європейський ринок, але також вимагатиме суворого дотримання регуляторних норм.

Досвід Польщі демонструє, що цей процес є тривалим, але надає значні можливості для зростання індустрії та залучення іноземних інвестицій.

У сфері фармацевтики Польща також провела радикальну трансформацію.

Було повністю змінено процедуру реєстрації понад 25 тисяч лікарських препаратів.

"Це вимагало повної реструктуризації всього процесу", – згадувала Малгожата Маурер-Окслі з компанії Polpharma.

Україні варто врахувати ці зусилля та розраховувати на значні інвестиції в регуляторну і технічну адаптацію.

Транспорт та інфраструктура.

Транскордонний зв'язок між Україною та Польщею, а також цифрова логістика підвищать ефективність торгівлі між Україною та ЄС.

Досвід Польщі показує, що інвестиції ЄС та використання структурних фондів дозволяють модернізувати залізниці, автошляхи і порти.

У 2004 році Польща мала 25 тисяч міжнародних автотранспортних засобів.

Сьогодні – понад 350 тисяч.

Її перевізники виконують до третини всіх послуг в ЄС.

Такий стрибок став можливим завдяки ранній адаптації до технічних стандартів і кредитуванню оновлення автопарку.

"Найбільша проблема – це був технічний стан транспортних засобів.

Потрібно було взяти кредити, придбати сучасний транспорт", – згадував Пйотр Літвінський, президент Польської асоціації роботодавців автомобільного транспорту.

В Україні цей виклик постане гостро вже на початкових етапах після вступу.

Будівельна промисловість.

Польський будівельний сектор після вступу до ЄС спершу втратив частину ринку через конкуренцію з західними фірмами, але згодом відновився – сьогодні серед найбільших будівельних компаній Європи є шість польських.

"Це стало можливим завдяки прозорим тендерам, стандартам і новим регламентам", – підкреслив Якуб Трошинський, юридичний радник ODJT law firms.

Україна вже сьогодні має брати до уваги впровадження таких норм, як Регламент 305 ЄС, що стосується будівельної продукції.

Також важливою була відповідність екологічним директивам – процедура оцінки впливу на довкілля може тривати до 5–7 років.

Це значно впливає на графіки реалізації проєктів.

Деревообробна та лісова промисловість.

Інтеграція з ЄС означає необхідність приведення української лісової галузі у відповідність до екологічних стандартів та правил сталого управління ресурсами.

Польський досвід показує, що впровадження європейських підходів до сертифікації лісів та розвитку деревообробки сприяє зростанню експорту та підвищенню доданої вартості продукції.

Україні слід зробити акцент на прозорості лісозаготівельної діяльності та впровадженні систем контролю за нелегальною вирубкою.

Розвиток цих секторів вимагає як інвестицій, так і стратегічного планування, щоб забезпечити конкурентоспроможність української економіки в ЄС.

* * * * *.

Польські галузеві асоціації стали партнерами уряду у просуванні реформ.

Наприклад, у деревообробній галузі бізнес об’єднувався для адаптації до нових вимог сертифікації й екологічного контролю.

Як зазначали польські експерти, "наявність сертифіката посилює нашу позицію на європейському ринку", а витрати на сертифікацію повертаються через доступ до ринку та вищу ціну продукції.

Для України важливо не тільки адаптувати законодавство, а й створити структури підтримки – професійні об’єднання, технічну допомогу, а також діалог з ЄС щодо реалістичних графіків впровадження вимог.

Польща пройшла шлях від скепсису й побоювань до повноцінної інтеграції в ЄС, яка принесла економічне зростання і політичну стабільність.

Україна має унікальний шанс скористатися цим досвідом – не для копіювання, а для усвідомленого вибору інструментів.

Польський приклад показує:.

євроінтеграція – це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота.

Важливо не лише виконати формальні умови вступу, а й створити передумови для сталого розвитку та конкурентоспроможності в Європейському Союзі.

І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.

Авторка: Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця.

Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.