Трамп не бачить російських ракет: переговори США з Росією легітимізують безкарність Путіна

Удар припав просто по центру міста у Вербну неділю.

Загинуло 34 людини, зокрема двоє дітей.

Ще 117 були поранені, зокрема й дівчинка 2025 року народження.

За тиждень до цього Росія вдарила по дитячому майданчику посеред житлового мікрорайону у Кривому Розі.

Тоді загинуло 20 людей, зокрема й 9 дітей, ще 74 людини були поранені.

На відміну від удару по Кривому Рогу, у трагедії і вбивстві 34 людей у Сумах у Вашингтоні таки побачили російські ракети.

Держсекретар Марко Рубіо дописав у соцмережі Х, що «США висловлюють найглибші співчуття жертвам жахливого російського ракетного удару по Сумах».

«Це трагічне нагадування про те, чому президент Трамп і його адміністрація витрачають стільки часу й зусиль, щоб покласти край цій війні та досягти міцного миру», — додав Рубіо.

Проте Дональд Трамп, коментуючи російський ракетний удар по Сумах, хоча й назвав його жахливим, проте водночас додав, що «вони зробили помилку».

На уточнення американських репортерів, чи вважає Трамп, що це було ненавмисно, президент США відповів: «Вони припустилися помилки.

Я вірю, що це було… Дивіться, питайте у них.

Це війна Байдена, це не моя війна».

Як бачимо, в Білому домі за будь-яку ціну хочуть домовитися з Кремлем, не розуміючи, що це лише збільшує впевненість Путіна у власній безкарності.

Тож чи змінить адміністрація Трампа свій підхід до Росії? Читайте в матеріалі ТСН.

У п’ятницю, 11 квітня, спецпосланник Трампа з питань Близького Сходу Стів Віткофф, який також є зв’язковим із Кремлем (чи, як правильно написала The Wall Street Journal, Віткофф є другом Трампа й посланником з усіх питань), уже втретє протягом останніх двох місяців зустрівся з Путіним.

Цього разу у президентській бібліотеці в Санкт-Петербурзі.

З перших кадрів зустрічі, які поширили російські ЗМІ, видно, як Віткофф, побачивши Путіна, поклав праву руку на серце, вочевидь, на знак поваги, а потім потиснув йому руку.

Їхня зустріч тривала чотири години, і на порядку денному була не лише Україна, а й Іран.

Адже потім Віткофф поїхав до Оману, де мав переговори з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі, що стало першим прямим контактом Вашингтона й Тегерана від часу інавгурації Трампа в січні.

Не секрет, що росіяни намагаються розмити переговори з американцями щодо врегулювання війни Росії проти України іншими питаннями, зокрема продаючи адміністрації Трампа свої начебто посередницькі послуги і вплив на Іран.

Адже Трамп погрожував Тегерану «небаченими бомбардуваннями», якщо той не погодиться укласти нову угоду й забути про власну ядерну зброю.

Якщо в Білому домі досі сподіваються, що Москва виконає свою частину угоди по Ірану, отже, адміністрація Трампа погано знає поведінку й політику Росії.

Адже не менший, а, можливо, й більший вплив на Тегеран має й Пекін.

У понеділок, 14 квітня, Міноборони РФ підтвердило удар по Сумах двома ракетами «Іскандер-М», тобто в Кремлі навіть не стали вигадувати якісь відмовки.

Чи стануть тепер в адміністрації Трампа й надалі переконувати, що перемир’я між Україною та Росією, хай і «енергетичне» (взаємне зупинення ударів по енергетичних об’єктах), досі діє? Чи, може, Білому дому вже час переходити до тиску на Москву, а не лише на Київ?.

Навряд чи Трамп найближчим часом ухвалить рішення збільшити санкційний тиск на Росію.

Навпаки, ми бачимо новини про відставку пані посла США в Україні Бріджит Брінк.

ua вже писав, як після звірячого російського удару по Кривому Рогу, який забрав життя 20 людей, зокрема й 9 дітей, амбасадорка Брінк у своєму дописі в соцмережах написала про цей жахливий злочин без згадки про Росію та російську ракету.

Це викликало хвилю обурення українців та європейців.

Трохи пізніше Financial Times написала, що відставка Бріджит Брінк пов’язана зі зростанням політичних розбіжностей з адміністрацією Трампа (адже пані посол Брінк була призначена ще за каденції Джо Байдена — Ред.), яка взяла під сумнів її готовність підтримувати нову стратегію Вашингтона щодо України.

«Іноді я чую: „Ти не провів роки в Держдепі.

А я хочу спитати: „Ну і як би це мені допомогло?“, — цитує WSJ слова Стіва Віткоффа, який не має дипломатичного досвіду і до інавгурації Трампа 20 січня 2025 року не мав жодного уявлення ні про дипломатію, ні про Близький Схід, ні про війну Росії проти України.

Проте він має неабияку впевненість у собі, передаючи слова Путіна, як той молився в церкві за Трампа після замаху на нього влітку 2024 року під час передвиборчої кампанії.

В березні в інтерв’ю проросійському пропагандисту Такеру Карлсону, який є одним із рупорів MAGA (руху Трампа під його передвиборчим гаслом Make America Great Again — «Зробимо Америку знову великою» — Ред.), Стів Віткофф сказав, що ключова проблема врегулювання війни Росії проти України — це питання тимчасово окупованих територій, які, за його словами, є російськомовними, де пройшли «референдуми за входження до складу Росії», тому питання в тому, чи визнають це Україна та світ.

Хоча Дональд Трамп і назвав російський ракетний удар по Сумах «жахливим», ще щось додавши про «помилку», насправді він не сказав головного — про відповідальність Росії за цей жахливий злочин.

За словами міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, Путін просто знущається з доброї волі адміністрації США.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс додав, що російський удар по Сумах — це чергове приниження для всіх, хто докладає дипломатичних зусиль, щоб зупинити цю війну і досягти принаймні припинення вогню для початку переговорів.

Через інтерв’ю CBS News Володимир Зеленський закликав Дональда Трампа відвідати Україну, щоб зрозуміти, що зробив Путін і з ким Трамп насправді має справу.

За словами українського президента, Путін ніколи не хотів припинення війни, він хоче повністю знищити суверенітет і народ України.

«Будь ласка, перед будь-якими рішеннями, будь-якими формами переговорів приїжджайте і подивіться на людей, цивільних, воїнів, лікарні, церкви, дітей, які були зруйновані або загинули.

Ми нічого не будемо готувати.

Це не буде театр.

Ви можете поїхати саме туди, куди хочете, в будь-яке місто, яке зазнало нападів», — додав президент Зеленський.

Але навряд чи Трамп прийме це запрошення.

Так само, як міністр оборони США Піт Гегсет відхилив запрошення бути присутнім особисто на «Рамштайні» у Брюсселі в п’ятницю, 11 квітня.

До засідання, де головували Франція і Британія, він доєднався онлайн.

І це було вперше від часів створення «Рамштайну» (а ідея належить попередникові Піта Гегсета Ллойду Остіну — Ред.), коли американський міністр оборони не був присутнім на засіданні контактної групи фізично.

І що цікаво, саме того дня Віткофф зустрічався з Путіним у Санкт-Петербурзі.

Поки європейські лідери закликають до запровадження більш жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її звірячі ракетні удари по Сумах, Кривому Рогу та інших містах, Дональд Трамп продовжує наполягати, що війна Росії проти України — це не його війна.

В понеділок, 14 квітня, у своїй соцмережі Truth Social він дописав:.

«Президент Зеленський і нечесний Джо Байден зробили абсолютно жахливу роботу, дозволивши цьому фарсу (війні, яка вже забрала життя десятків тисяч українців — Ред.) розпочатися.

Існувало так багато способів запобігти її початку.

Але це в минулому.

Тепер ми повинні зробити так, щоб це припинилося, і якнайшвидше».

Тож як бачимо, адміністрація Трампа продовжує жити в російській пропагандистській реальності, заперечуючи відповідальність Росії за початок війни проти України.

В розумінні Трампа винними є Джо Байден і Володимир Зеленський.

Що ж, цікаво, кого адміністрація Трампа звинуватить, коли Кремль продовжить і далі глузувати з недосвідчених «дипломатів» 47-го президента США, порушуючи взяті на себе зобов’язання не лише щодо припинення війни проти України, а й, наприклад, щодо впливу на Іран?.

Схоже, що у команди Трампа як не було, так і не з’явилося чіткого й конкретного плану тиску на Путіна та Росію щодо справедливого врегулювання війни.

Можна скільки завгодно через уже іншого спецпосланця Трампа Кіта Келлога, відповідального за Росію та Україну, вкидати в інформаційне поле «ідеї» про «розділ України, як Берліна після Другої світової», а потім звинувачувати британську The Times, що слова Келллога перекрутили.

Гірка правда, яку мають нарешті зрозуміти в Білому домі, полягає в тому, що лестощами авторитарні режими не візьмеш.

Вони розуміють лише мову сили.

Тому примус України до капітуляції на умовах Росії дуже скоро призведе до ще більшої війни в Європі, що дуже боляче вдарить по самих США, втягнувши їх у війну ще глобальнішого масштабу.