«Цензор.нет» на вимогу суду спростував твердження в одній з публікацій про те, що Портнов є «колаборантом та зрадником»

Видання «Цензор.нет» опублікувало на своєму сайті вступну та резулятивну частину рішення Дарницького районного суду міста Київ за позовом ексзаступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова з приміткою «спростування».

У вересні 2023 року екснардеп подав позов до суду проти журналістів Юрія Віннічука, Ольги Прокопишин та видання «Цензор.нет» в особі головного редактора Юрія Бутусова з вимогою спростувати твердження, що він є «колаборантом та зрадником», у публікації видання «Керівник НАЗК Олександр Новіков: "На нас намагались тиснути окремі уряди після того, як їхні компанії були внесені до міжнародного реєстру спонсорів війни"».

8 березня 2024 року суд першої інстанції визнав це твердження недостовірним і таким, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Портнова.

«Втручання у право позивача на недоторканність його честі та гідності було свавільним, неправомірним та не легітимним, оскільки не містило жодного фактичного підґрунтя, які підлягають перевірці виключно судом відповідно до регламентованої кримінальним процесуальним законодавством процедури. Тому суд вважає, що оприлюднена інформація щодо позивача в момент її публікації була недостовірною», — йдеться в рішенні суду.

Юрія Віннічука та Ольгу Прокопишину зобов'язали спростувати цю інформацію на головній сторінці сайту «Бізнес.Цензор», опублікувавши вступну та резулятивну частину рішення. Суд також вирішив стягнути з журналістів на користь Портнова судові витрати у розмірі по 19 506 гривень 93 копійки.

Водночас позов до видання в особі його головного редактора Юрія Бутусова суд не задовольнив.

Журналісти подали апеляцію на це рішення, однак Київський апеляційний суд 28 лютого 2025 року не задовольнив їхні скарги, а рішення суду першої інстанції залишив без змін. 

Раніше Портнов неодноразово вступав у конфлікт із журналістами та громадськими організаціями, зокрема подавав і вигравав позови до Hromadske, до Руху «Чесно», проти редактора «Цензор.НЕТ» Юрія Бутусова та Центру протидії корупції, проти Hromadske через розслідування щодо окупації Криму, проти медіа LB, Kyiv Independent і аналітичного центру StateWatch тощо.

Учасники Медіаруху, українські медійні та громадські організації підтримали петицію і закликали президента Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Андрія Портнова. 

Вони нагадали, що у 2021 році США ввели санкції проти Портнова, обґрунтувавши це його причетністю до корупційних дій, спрямованих на контроль української судової системи.

Окрім цього, з 2010-го по 2014 рік Андрій Портнов обіймав ключові посади в Адміністрації президента Віктора Януковича та був причетним до ухвалення так званих «законів 16 січня», які порушували права громадян, обмежували свободи та визнавали громадянське суспільство «екстремістами» й «іноземними агентами». Вони також нагадали про журналістські розслідування про можливий збережений вплив Портнова на судову систему України. 

Сам Портнов у відповідь закликав Кабінет Міністрів видалити цю петицію. Він також назвав учасників Медіаруху «організованою групою», а заяву Медіаруху із закликом до президента винести на розгляд РНБО санкції щодо Портнова — «доносом».

У січні 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль у відповідь на петицію заявив, що наразі відсутня інформація щодо наявності підстав для застосування санкційних обмежень проти Портнова. 

• Детальніше про Андрія Портнова читайте в матеріалі: «Непокаране зло повертається й росте. Хто такий Андрій Портнов?».