/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F15f0e4c405347b8b170ba52eebdd046d.jpg)
В Нацполіції розповіли, чи рахують скарги на російську музику в публічних місцях
Культурна гігієна залишається на совісті самих українців
Нацполіція офіційно заявила: окрему статистику щодо звернень про використання російської музики в публічних місцях не веде. Про це йдеться у відповіді на запит видання "Телеграф".
Мова про ті самі ситуації, які не раз обурювали українців — коли в кафе, ресторанах, торгових центрах або в таксі лунає російський реп чи попса, попри повномасштабну війну. Проте, як з’ясувалося, скільки таких випадків фіксується офіційно — невідомо.
"У системі Національної поліції не передбачено автоматичного відбору звернень за темою використання російської музики. Окремий облік таких порушень не ведеться", — йдеться у відповіді поліції.
Простіше кажучи, в інформаційній системі Національної поліції відсутня технічна можливість відфільтрувати звернення саме за цією ознакою. Такі порушення "розчиняються" у загальній масі адміністративних правопорушень.
Як нагадують у Нацполіції, публічне виконання творів артистів, які є або були громадянами держави-агресора, заборонене відповідно до частини другої статті 15 Закону "Про культуру". Однак роль правоохоронців здебільшого зводиться до первинного реагування на звернення громадян та надання допомоги мовному омбудсмену.
Порушення законодавства (відтворення російської музики в громадських місцях) можуть кваліфікуватися за декількома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- стаття 155 (порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг)
- стаття 173 (дрібне хуліганство, що порушує громадський порядок і спокій громадян)
- стаття 188-52 (порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної)
- стаття 188-53 (невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови) за порушення правил надання послуг або навіть дрібне хуліганство.
Право складати протоколи про адміністративні правопорушення за двома останніми мають лише представники Уповноваженого із захисту державної мови.
"Адміністративні справи щодо публічного відтворення забороненого музичного контенту розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів", — розповідають у Нацполіції.
Варто зазначити, що жодна з цих статей прямо не описує "трансляцію російської музики". Отже, розмежувати випадки порушень за фактом саме виконання російської музики в межах чинних статей адмінкодексу наразі неможливо. По суті, закон забороняє російську музику в публічному просторі, але механізмів контролю та чіткої відповідальності майже немає.
До слова, як розповідав "Телеграф" раніше, уповноважений із захисту мови також має обмежені ресурси щодо скарг на російську музику в публічних місцях. Ба більше, як стверджує Тарас Кремінь, це сфера компетенцій Міністерства культури та Міністерства внутрішніх справ.
Отже, поки держава не вибудує дієвий механізм реагування, головною зброєю проти російської музики в публічному просторі залишаються самосвідомість, реакція відвідувачів — і суспільний тиск.
Нагадаємо, після жахливої трагедії у Сумах, столичні підлітки у центрі міста гучно слухали російську музику, а на прохання вимкнути лише посміялися. Після розголосу, молодиків затримали за дрібне хуліганство: троє хлопців 17-20 років пояснили це тим, що були п'яні. Наразі з ними працюють співробітники СБУ.