Від хабаря — до тилу: мобілізація як інструмент втечі від відповідальності

Історія з мобілізацією колишнього голови ДФС Романа Насірова продемонструвала: обвинувачені у справах щодо топкорупції готові мобілізуватися, щоб лише уникнути покарання за свої злочини.

При цьому такі обвинувачувані мобілізуються в тилові підрозділи.

Наприклад, Насіров планував виконувати обов’язки сапера в Києві у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ.

Однак випадки, коли обвинувачені мобілізуються для уникнення відповідальності, не є рідкістю.

Ось кілька схожих прикладів.

Руслан Журило, колишній голова правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

Журило разом із колишнім народним депутатом Миколою Мартиненком фігурують у справі НАБУ про заволодіння 17,28 млн доларів компанії СхідГЗК.

САП також обвинувачує його в нанесенні збитків ОГХК на 300 млн грн на експортних схемах.

Він мобілізувався в квітні 2023 року, у зв’язку з чим провадження щодо нього зупинили.

За даними Цензор.

нет, він мобілізувався на посаду сержанта з матеріального забезпечення.

Юрій Зонтов, брат ексголови ОАСК.

Його обвинувачують у шахрайстві, підбурюванні до хабаря та брехні в декларації.

Нещодавно мобілізувався до ЗСУ.

Про це стало відомо буквально на днях – 8 квітня.

Тому питання про зупинення провадження ще не вирішувалось.

У квартирі, яку використовував Зонтов, знайшли мільйони доларів готівкою, предмети антикваріату, сімейні фото і загадкові 100 шекелів.

Власне, найбільше він запамʼятався завдяки фото НАБУ з обшуків квартири Зонтова, де детективи знайшли сейф по завʼязку набитий грошима.

Павло Гвозденко, ексзаступник директора Держводагентства.

Гвозденка обвинувачують у вимаганні та одержані від представника юридичної особи хабар в сумі 8 тисяч доларів США.

Цей хабар, за версією слідства, призначався за підписання договору на здійснення біологічної меліорації водойми – Бучанського водосховища (84 га), яке розташоване в с.

Гореничі Києво-Святошинського району на Київщині.

У жовтні 2022 року Гвозденко мобілізувався до Національної гвардії і з того часу провадження щодо нього зупинене.

Ігор Дем’янчук, перший заступник голови Тернопільської обласної військової адміністрації.

Дем’янчук в березні 2024 року мобілізувався до ЗСУ на посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу управління військової частини, через що провадження щодо нього довелось зупинити.

За версією обвинувачення, голова Тернопільської ОВА Михайло Головко та два його заступники Ігор Дем’янчук та Ігор Гайдук наполегливо просили місцевого бізнесмена та волонтера надати понад 2,4 млн грн хабаря.

Ці гроші вони вимагали за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту комунальним підприємством Тернопільської облради, а також за здійснення оплати за заборгованістю Тернопільської ОВА перед ТОВ за роботи, які вже виконані та прийняті у 2022 році.

Їх затримали під час отримання частини хабаря розміром у 600 тис.

Ігоря Гайдука вже засудили до 8,2 років ув’язнення.

Дем’янчук через мобілізацію і зупинку провадження щодо нього вироку досі не отримав.

Віталій Цвігун, екскерівник філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця».

Цвігун фігурує у справі про завдання понад 92 млн грн збитків філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» під час закупівлі палива у компанії «Вог Аеро Джет».

Він мобілізувався в серпні 2023 року на посаду начальника речової служби однієї з військових частин в Чернівцях.

Певний час він відвідував судові засідання через відеозвʼязок з Чернівецького апеляційного суду.

Згодом Цвігун повідомив суд, що його командир не дозволяє йому відвідувати судові засідання.

Проте невдовзі суд все ж таки вжив заходи, аби йому дали можливість брати участь в судових засіданнях.

У вересні 2024 року захист Цвігуна подав клопотання про зупинення провадження, однак суд відмовив.

Причина відмови – Цвігун служить в тиловій частині.

Після цього Цвігун перевівся до іншої військової частини, що може вказувати на те, що він вчиняє навмисні дії, аби уникнути відповідальності.

Данило Мізін, заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця».

Така ж сама ситуація і щодо іншого фігуранта тієї ж справи – Данила Мізіна.

У травні 2022 року суд зупинив провадження щодо нього, адже він мобілізувався, і місце його служби було наближено до зони бойових дій.

У серпні 2024 року виявилося, що Мізін вже служить на посаді начальника складу роти забезпечення у Києві, через що провадження відновили та призначили дату судового засідання.

Однак у визначену дату Мізін не зʼявився, оскільки його нібито направили до району виконання бойових завдань.

Суд направив Мізіну повістку про виклик в наступне судове засідання, однак він туди не зʼявився.

Його захисник подав клопотання, у якому вказав, що обвинувачений не може з’явитися до суду, оскільки перебуває у щорічній відпустці в Болгарії.

Примітно, що наказ про відпустку був виданий в день отримання повістки до суду.

Ігор Калініченко, помічник народного депутата від «Слуг Народу» Анатолія Гунька.

ВАКС зупинив розгляд справи за обвинуваченням помічника народного депутата Анатолія Гунька Ігоря Калініченка, оскільки він мобілізований до Збройних Сил України.

Ігор Калініченко разом з Анатолієм Гуньком обвинувачували у вимаганні та отриманні хабара від представника ТОВ «Агроформ-2019».

За версією обвинувачення, кошти вимагалися за надання в оренду державних земель, які належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук.

Загальна сума хабара становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч мали бути передані як завдаток, а решта – після збору врожаю.

Анатолія Гунька нещодавно визнали винним та призначили йому 7 років ув’язнення.

Калініченко ж мобілізувався в жовтні минулого року на посаду офіцера групи психологічної підтримки персоналу штабу, і ВАКС змушений був зупинити провадження щодо нього.

Геннадій Дикий, міський голова Білої Церкви.

ВАКС призупинив справу за обвинуваченням міського голови Білої Церкви Геннадія Дикого у зловживаннях, у зв’язку з проходженням ним військової служби.

За даними слідства, Дикий хотів завдати збитків місцевому бюджету.

Ще у 2018 році з його подання як мера Білоцерківська міська рада Київської області ухвалила рішення про придбання нерухомості.

Проте пізніше виявилося, що вартість цієї нерухомості була завищена з 4,5 млн грн до 24 млн грн.

У січні 2023 року справу скерували до суду.

Але уже березні 2024 року Дикий мобілізувався, і ВАКС змушений був призупинити розгляд справи.

Лука Кріль, суддя Турківського районного суду Львівської області.

Мобілізувався в березні цього року та проходить службу на Львівщині, однак провадження щодо нього не зупиняли, оскільки він має можливість доєднуватись на судове засідання по відеозв’язку.

Луку Кріля викрили на двох хабарях: вперше у 2019 та вдруге – у 2020 році.

У перший раз суддя вимагав 1000 євро за закриття справи про нетверезе керування авто.

Наступного разу – він отримував другу частину грошей за непритягнення підсудного до адміністративної відповідальності.

У січні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила притягнути суддю Турківського райсуду до відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення.

Судді-корупціонери, які вже отримали вирок.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повторно зупинила слухання скарг на вирок, яким до 7 років позбавлення волі засудили суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Сергія Лазюка.

Він призваний на військову службу.

Апеляційна палата ВАКС призупинила слухання скарги на вирок, яким до 5 років позбавлення волі засудили суддю Дніпропетровського районного суду Лалу Новік за одержання неправомірної вигоди.

При цьому вона мобілізувалась у день оголошення вироку.

Крім цього, можна згадати суддю Харківського окружного адміністративного суду Ольгу Панченко, якій суд першої інстанції призначив 5 років позбавлення волі.

Однак апеляція зупинила розгляд скарги через її мобілізацію.

Вона мобілізувалась на посаду санітарного інструктора медичного пункту 4-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони об’єктів державного значення).

Таких справ, де суд зупинив провадження, щодо обвинувачених через мобілізацію – десятки.

Через це обвинувачені часто можуть просто уникнути відповідальності.

Чому так? У разі мобілізації фігуранта закон передбачає право зупинити провадження, проте не передбачає зупинення перебігу строку давності.

Так, частина обвинувачених використовує мобілізацію, щоб повністю уникнути покарання, прикрившись службою в тилових підрозділах та живучи спокійне життя.

Єдиний вихід з цієї ситуації – внесення змін у статтю 49 Кримінального кодексу України, які передбачатимуть, що перебіг строків давності зупиняється в разі мобілізації обвинуваченого.

Центр протидії корупції.