Заяви про Волинь, бокс і польська мафія: хто такий Кароль Навроцький і що казав про Україну

Президентська кампанія 2025 року в Польщі виходить на фінішну пряму. Одним із фаворитів перегонів є Кароль Навроцький, який побудував свою стратегію, серед іншого, на стриманих, але все ж на антиукраїнських заявах.

24 Канал розповідає біографію польського політика та оцінює його шанси на травневих президентських виборах.

Хто такий Кароль Навроцький: біографія

Кароль Навроцький народився у родині робітників 3 березня 1983 року в портовому Гданську – знаменитій батьківщині руху "Солідарність". Навроцький навчався в місцевій школі, згодом вступив до гімназії, де в 2002 році успішно склав іспит на атестат зрілості.

У 2003 році Навроцький закінчив Вищу школу бізнесу та адміністрації в Гданську зі ступенем спеціаліста з управління персоналом. Того ж року Кароль поступив на історичний факультет Гданського університету, який закінчив у 2008 році.

Крім історії, юнак активно займався спортом, зокрема, футболом. Навроцький виступав за місцеві футбольні команди KKS Gedania та Ex Siedlce, але великих успіхів не досяг, хоча й був обраний капітаном команди. Натомість куди краще Навроцькому давалися індивідуальні види спорту.

Мовиться про бокс. Навроцький виступав за місцевий спортивний клуб RKS Stoczniowiec, переміг у 2004 році на зональному турнірі Кубка Польщі з боксу серед юніорів у вазі до 91 кілограма (для кращого розуміння, в цій вазі, наприклад, в аматорах виступав Олександр Усик).

У студентські роки йому навіть вдалося монетизувати це – на четвертому курсі він певний час працював охоронцем у готелі "Гранд" у сусідньому курортному Сопоті. Можливо, та робота, а, може, друзі по боксу та ММА (про їхнє "темне" минуле нині активно пишуть польські ЗМІ) дали поштовх для специфічних історичних досліджень, які згодом почав проводити молодий науковець.

42-річний Навроцький активно демонструє, що є профі у боксі, при цьому виглядає мінімум на 50 / Фото Marcin Gadomski / PAP

Кароль Навроцький став одним із перших у Польщі дослідників, який зацікавився історією організованої злочинності в країні. Науковий світ це захоплення не надто поділяв, тому дисертацію Навроцькому довелося захищати з більш традиційної теми – антиколоніальних студіях.

Свого наукового інтересу до криміналу та "братви" Кароль Навроцький не втратив, і в 2018 році на хвилі моди на "братву та 90-ті" видав книгу з історії польської мафії у форматі бульварного чтива під псевдонімом Тадеуша Батира. Вона мала назву "Сповідь Нікосії з гробу" та була присвячена одному з найвідоміших польських гангстерів 1990-их – ватажку автомафії в Гданську Никодему "Нікосії" Скотарчаку. Той, до речі, також починав як охоронець у нічному клубі.

Із Батиром вийшло взагалі цікаво – книга мала успіх і "пан Батир" виступив на телебаченні інкогніто.

"Батир" Навроцький дає таємниче інтерв'ю: дивіться відео

Під час виступу він нахвалював Навроцького, який нібито дуже допоміг в роботі. Навроцький не залишився обабіч і у відповідь нахвалював вже пана Тадеуша. А потім (у березні 2025 року) з’ясувалося, що ніякого Батира не існує, а все це містифікація Навроцького. Таким чином, фактично повторилася історія головного ідеолога трампових тарифів Пітера Наварро, який для популяризації власних хворих ідей вигадав експерта Рона Вару, від імені якого і "навалював бази".

У 2013 році в рідному Гданському університеті Навроцький захистив дисертації на тему "Соціальний опір комуністичній владі в Ельблонзькому воєводстві 1976 – 1989 роках", отримавши ступінь доктора гуманітарних наук. Через кілька років за цю дисертацію він отримає почесну медаль від міста Ельблонг, що створює унікальний прецедент, якому, мабуть, можуть заздрити всі історики.

Наукова та управлінська кар'єра

Після отримання наукового ступеня Навроцький приєднується до Гданського філіалу польського Інституту національної пам’яті (IPN), видає численні статті та дослідження, основним напрям наукових інтересів молодого історика – антикомуністичний спротив.

У квітні 2017 року Навроцький стає директором Музею Другої світової війни у Гданську.

Призначення молодого історика супроводжував скандал. Уряд, який на той час вже контролювала консервативна партія "Право і Справедливість", вирішив об'єднати кілька музеїв в один, але не знайшов спільної мови з директором установи Павлом Махчевичем. Той виступав категорично проти злиття (а ще був радником суперника ПіС – Дональда Туска), за що і втратив посаду.

35-річний Навроцький бажання сперечатися з урядовцями не мав, як і зв'язків із Туском, за що й був винагороджений. Так він вперше зіштовхнувся з великою політикою і традиційними для неї підкилимними іграми.

Заради посади директора музею Навроцькому довелося також піти на жертви. Він тимчасово згорнув свою кар’єру місцевого чиновника. Ще в 2011 році він був обраний головою одного з районів Гданська – Седльце. Там боксер та історик розгорнув бурхливу діяльність. Зокрема, заснував секцію ММА, проводив паради та вшанування польських героїв Другої світової тощо.

У наступні роки Навроцький показав себе лояльним до чинної влади, хоча офіційно так і не приєднався до ПіС.

У партії влади водночас вважали Навроцького своєю людиною, його буквально засипали нагородами та включили до складу Ради історичної дипломатії при міністрі закордонних справ Польщі. Також він регулярно з’являвся на телебаченні як запрошений експерт-історик.

Список нагород і відзнак Кароля Навроцького, які він отримав, починаючи з 2015 року:

Бронзовий Хрест заслуг за заслуги в документуванні та вшануванні правди про новітню історію Польщі (2017)
Медаль 100-річчя відновлення незалежності (2019)
Медаль Всесвітньої асоціації солдатів Армії Крайової "За заслуги перед Армією Крайовою" (2018)
Медаль до 100-річчя відновлення незалежності України (2020)
Почесна відзнака Міністра закордонних справ Республіки Польща Bene Merito (2020)
Медаль 100-річчя "Чуда над Віслою" (2020)
Медаль «За заслуги перед поляками в Казахстані» (2018)
Медаль "Pamiętaj Polsko o Tych Synach Swoich" Товариства "Катинська родина" (2016)
Медаль Pro Patria "За особливі заслуги у плеканні пам'яті про боротьбу за незалежність Республіки Польща» (2018)
Почесний знак Федерації Бойової Молоді (2015)
Перстень "Інка" (2016), за патріотичну позицію та популяризацію пам'яті "проклятих солдатів" (учасників антикомуністичного підпілля у 1944 – 1956 роках – 24 канал).
Срібна статуетка BohaterON імені Варшавських повстанців у категорії "Громадський діяч" (2019)
Медаль "Перемагай зло добром" (2016)
Медаль "За заслуги перед містом Ельблонг" (2015).

Після такої купи нагород, якій міг позаздрити навіть Брєжнєв, цілком логічним був наступний крок до успіху. 28 травня 2021 року Сейм проголосував за обрання Кароля Навроцького новим головою Інституту національної пам'яті. Цікаво, що "за" голосувала не лише ПіС, але й проросійська ультраправа "Конфедерація".

23 липня 2021 року рішення також ухвалила й верхня палата польського парламенту – Сенат.

Це рішення є для мене великою честю, але також і великим обов'язком. Дискусія, яка відбулася в цьому залі, показує, якою важливою інституцією є Інститут національної пам'яті для польської держави, для незалежності польської держави і для суверенітету історичного наративу. Ця колективна пам'ять, безумовно, буде включати всіх, хто служив суверенній, незалежній Республіці Польща. Щиро дякую вам. Хай живе Польща!
– виступ Навроцького перед сенаторами після обрання його на голову IPN.

Антиукраїнська риторика Навроцького

На позиції керманича IPN Навроцький продовжив курс попередників, який можна назвати двома словами – "історичні війни". Суперниками у війнах пам’яті були ледь не всі сусіди Польщі. Мовиться про Німеччину, Росію та навіть Ізраїль. Дісталося й Україні.

Навроцький тут не "відкрив Америку", а продовжив агресивний курс попередників про:

виключно односторонні "етнічні чистки з ознаками геноциду";
замочування злочинів польських військових проти українців на Галичині та Волині під час Другої світової;
замовчування співучасті поляків у масових депортаціях українців вже після війни.

Викрутити антиукраїнський курс на максимум Інституту Навроцького завадило повномасштабне вторгнення Росії. На хвилі широкої низової солідарності поляків і тої великої підтримки України та українців, яку зробила Польща, одночасно таврувати та ганьбити сусіда виглядало як відвертий моветон. Тому Навроцькому тимчасово довелося перекваліфікуватися в ненависники Німеччини та Росії. З останньою він досяг великих успіхів і навіть визнання, бо в лютому 2024 року був оголошений росіянами в розшук на підставі того, щоб був учасником демонтажу пам’ятника радянським солдатам.

Водночас до щирості та достатності русофобії в пана Навроцького є питання. У 2018 році (тобто після окупації Криму та частини Донбасу) він літав до Москви за запрошенням на нібито наукову конференцію. Цей візит фінансувався державним коштом (22 500 злотих), але за його підсумком не вийшло жодного фото, статті-звіту чи хоча б комюніке. Критики Навроцького швидко вхопилися за цей факт і почали припускати різне – від пиятики з росіянами до вербування історика спецслужбами держави-агресорки.

Привід повернутися до інформаційних атак проти України в Навроцького з’явився наприкінці 2024 року. Тоді партія ПіС драматично випустила владу зі своїх рук, опинившись після перемоги на виборах в ізоляції.

Тоді авторитетний лідер "Права" Ярослав Качинський вирішив взяти реванш на виборах президента в травні 2025 року і для цього зупинив свій вибір на Каролі Навроцькому. Не можна сказати, що Навроцький цього не очікував, бо ще в 2023 році закінчив курс МБА в рідному Гданському університеті та став магістром бізнесового адміністрування. Вочевидь, щоб краще розумітися на державних справах і управлінні.

24 листопада 2024 року Навроцький офіційно став кандидатом у президенти Польщі. Оскільки він історик, то політтехнологи не придумали нічого, як зробити "війни пам'яті" його коронкою (як кажуть боксери). То ж він почав будувати свою кампанію на історичних претензіях до України.

Навроцький брав участь у фактично антукраїнських та антиєвропейських мітингах, а також активно піарився на популярній в Польщі штучно роздутій темі ексгумацій жертв Волинської трагедії і заявляв, що Україні не місце в ЄС і НАТО. При цьому він вперто повторював фейк про 120 000 замодованих українцями поляків, що вказує на його деградацію як історика.

Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО – поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів,
– Кароль Навроцький в ефірі Polsat News 8 січня 2025 року спекулює на історичній пам'яті.

Крім образи на Україну Кароль Навроцький має також й інші пропозиції. Його політична програма має назву "План 21" і з головою видає в панові Навроцькому популіста. Оголошена публічно в березні 2025 року, вона передбачає:

мораторій на підвищення податків, зниження ПДВ, підвищення другого податкового порогу, нульовий ПДФО для сімей, які мають щонайменше двох дітей;
конституційну гарантію не запровадження кадастрового податку та неоподатковуваної спадщини;
створення Фонду проривних технологій;
законодавчу ініціативу щодо будівництва Центрального транспортного порту;
відновлення домашніх завдань у школах та безкоштовних уроків перед отриманням водійського посвідчення.
Крім того, під час мітингів та зустрічей Навроцький виступав проти обов'язкової вакцинації дорослих і дітей, підтримував заборону абортів, проти легалізації цивільних партнерств.

Про що свідчать останні рейтинги

Відповідно до останніх опитувань у Польщі (опитування Opinia24 для RMF FM), нині Кароль Навроцький з 20% має чудові шанси на те, щоб пройти до другого туру, та позмагатися там із лідером симпатій Рафалом Тшасковським (31,5%).

Натомість нещодавній №2 – Славомір Менцен – посипався, у квітні він отримав 14,7% проти 19% в березні 2025.

Крайні опитування в Польщі / інфографіка Opinia24

Схоже, виборці не оцінили його нахабні та недолугі спроби розсварити українців і поляків, тому нині він зіткнувся з відкладеним ефектом свого візиту до Львова, а саме так і працює соціологія. Також дані опитувань – це урок для Навроцького, що хейт України – не шлях до перемоги у Польщі, не є ним і "війни пам’яті", бо виборець не хоче змагатися за минуле, йому потрібне стабільне та успішне майбутнє.

Шанс покращити (чи погіршити) свої рейтинги кандидати матимуть під час дебатів.

Я йду за тобою, Тшасковський. Побачимось у Конському!,
– Навроцький запрошує головного опонента на дебати, звинувачуючи того у боягузстві (у 2020 році Тшасковський відмовився від полеміки з фаворитом перегонів Анджеєм Дудою – 24 канал).

Спершу вони мали відбутися 11 квітня в добре знайомому українцям форматі "стадіон – так стадіон" (ну, майже) на площі в місті Конське, але згодом телевезійники все переграли і провели дебати в 2 раунди – спершу на площі, а потім у студії. У них взяли участь Тшасковський, Навроцький, а також інші претенденти, зокрема, Шимон Головня з центристської "Польщі 2050", кандидат-спойлер від правих Марек Якуб'як, журналіст Кшиштоф Становський і "лівачка" Йоанна Сенишин.

Клоунада на дебатах 11 квітня від Кароля Навроцького

За відсутності Славоміра Менцена, який назвав все це дійство "цирком" і відмовився брати в ньому участь, хоча раніше ніколи не уникав подібних можливостей, розважати всіх визвався Кароль Навроцький.

Він звинуватив свого головного опонента Тшасковського в роботі на Німеччину та потуранні ЛГБТК+. Щоб краще закріпити свої закиди, він навіть поставив на трибуну опонента веселкового прапорця, вочевидь сподіваючись у такий спосіб образити візаві. Але вийшло жалюгідно.

Посперечалися дебатери й через Україну. Навроцькому пригадали його візит до Москви 2018 року, у відповідь він спробував презентувати себе яструбом і заявив, що Польща має відігравати провідну роль у мирних переговорах про закінчення війни. Втім, не зумів пояснити, як це має статись.

Нагадаємо, що перший тур виборів президента Польщі відбудеться вже 18 травня 2025 року. Можливий другий тур заплановано на 1 червня.

Особисте життя Навроцького

Кароль Навроцький одружений. Його дружина – Марта Навроцька – працює у податковій службі. Вони мають двох дітей: сина Антонія та доньку Катерину, а також виховують сина Даніеля, який є дитиною Марти Навроцької від першого шлюбу (народила хлопчика в 17 років).

Кароль Навроцький з родиною / фото з фейсбук-сторінки політика

Даніель Навроцький нині має вже 21 рік і пішов шляхом прийомного батька – він вже балотувався до міської ради Гданська на місцевих виборах 2024 року за списком "Права і справедливості", але програв. Натомість фортуна посміхнулася хлопцю на районних виборах – він став депутатом від району Седльце в Гданську, тому самому, яким 10 років тому керував Кароль Навроцький.