«АТП Перевізники»: порядне роуд-муві про порядних людей

На IСTV2 вийшов 16-серійний серіал «АТП Перевізники» виробництва Mamas Film Production. Це комедійне роуд-муві, що розповідає про автотранспортне підприємство та його працівників. Головними героями є два водії фури Семен Зозуля й Артем Горбач, а численні інші персонажі додають історії об’єму.

Семен та Артем — зовсім різні за характером і поглядами на життя люди. Сеня попри свої 35+ поводиться як типовий підліток. Обожнює фастфуд, постійно на мілині й шукає, де б заробити. Часто сумнівним шляхом. Він неодружений і необтяжений іншими обов’язками. Сенею опікується старша сестра, яка має чоловіка-прокурора. Представник влади — незамінна фігура в житті Семена, бо регулярно рятує його від неприємностей.

Артем старший за Семена, має за плечима чотири шлюби та трьох дітей від різних жінок. З колишніми він залишився у добрих відносинах і охоче бере участь у вихованні нащадків. Артем — урівноважений, надійний і не має шкідливих звичок. Щоправда, трохи залюбливий, але не легковажний. Якщо що — відразу одружується. Звісно, добровільно він ніколи не взяв би у напарники такого як Семен, але довелося — заради компанії та її директорки Галини Петрівни, з якою Артем має давні й теплі стосунки.

За законами жанру, чоловіки поладнали та згодом стали справжніми друзями. Кожну серію вони вирушають із вантажем у якийсь новий пункт призначення в Україні — і обов’язково потрапляють дорогою в халепу. На тому і тримається головна лінія серіалу.

«АТП Перевізники» — добротно зроблений і явно не дешевий серіал, який має всі шанси ввійти у річний перелік найкращих українських серіалів. Хоча він і не викликав вау-ефекту, як, наприклад, серіал «Голова» 2023 року. Бо в «АТП» немає того, що було у «Голови» — непередбачуваності сюжету й героїв. У «Перевізниках» усе доволі прогнозовано: і поведінка персонажів, і розгортання історії.

Нове роуд-муві — це пригодницький фільм, де хороші хлопці протистоять поганим і самотужки (або за допомогою родича-прокурора) розплутують якийсь злочин. Переважно це підступ конкурентів або напад грабіжників.

Хоча траплялися і нестандартні сюжети, як от із кіднепінгом або замахом на вбивство в дусі Агати Крісті. В останньому випадку події відбувалися на знімальному майданчику серіалу, який орендував у автопідприємства приміщення. Утім, навіть такий креатив із легким присмаком самоіронії все одно не виходить за межі загальної побутової канви. Щось суворіше на кшталт боротьби з російськими шпигунами, ДРГ чи державними зрадниками ви в проєкті не знайдете.

Хоча у всьому іншому серіал повністю відповідає нашим реаліям. Фільм не вдає, що події відбуваються у якомусь просто-таки «гумовому» 2021 році, куди часто відправляє своїх героїв велика кількість посередніх серіалів. У «АТП Перевізники» події датуються 2024 роком Тут є волонтери, військові, обстріли, сирени, блокпости тощо. Усе це в розумній кількості, без пафосу й природно.

— Та це просто МІГ злетів, навіть пуску не було, — вмовляє Сеня керівника складу продовжити вантаження.

— Усі працівники складу мають бути у бомбосховищі, — відрізає той.

Кожний житель України легко впізнає ситуацію.

Є в «АТП» і серйозніші сцени, пов’язані з війною. Наприклад, в одній серії водії випадково проїжджали поруч із місцем прильоту, побачили пожежу та врятували двох жінок. Це теж данина реаліям. Власником будинку виявився антигерой.

Такі історії варто брати за приклад усім виробникам серіалів із клубу «2021 рік». Хоча підозрюю, що від реальності їх відлякує вже не стільки складна задача поєднати війну з розважальним жанром, як було на початку великої війни, скільки потреба врахувати купу чутливих тем, які зараз непокоять людей.

От як, наприклад, бути з мобілізацією? Раптом глядач спитає, чому це головний герой — зазвичай красень і здоровань — не у війську? Та ні, краще відправити всіх у минуле від гріха подалі.

У «Перевізниках» окремо тему мобілізації герої не обговорювали, але здається, що вдумливі сценаристи подбали й про це. У Горбача, нагадую, троє неповнолітніх дітей. Але він, як і напарник Зозуля й інші працівники призовного віку, легко можуть мати бронь, адже компанія з вантажних перевезень — це критично важливе підприємство.

Сценаристи серіалу взагалі уважно поставилися до своїх героїв. Вочевидь, вони не полінувалися кожному персонажу хоча б у загальних рисах вигадати легенду та ненав’язливо вписати подробиці їхнього особистого життя в діалоги. Завдяки цьому глядачі позбавлені недолугих сцен, якими повні деякі інші серіали. Наприклад, коли дві подруги з якогось милого починають одна одній розповідати обставини свого життя, про які за логікою повинні знати як про свої особисті. Ну бо глядача в контекст якось вводити треба, а на тонку роботу зі сценарієм чогось не вистачає (або грошей, або часу, або натхнення, або, може, здібностей).

Так само сумлінно творці попрацювали над спонсорськими проявами в «АТП Перевізники». Серіал чесно попереджає, що в ньому є продакт-плейсмент. Але щоб зрозуміти, де реклама, а де ні, треба напружитися. Всі згадки спонсорів майстерно вплетені в сюжет і виглядають ненав’язливими та навіть милими. Як от історія з французьким шампанським, яке Артем купив, щоб перепросити у дівчини, а Сеня розбив під час бійки зі злочинцями.

Або інший приклад. Підприємство, в якому працюють Артем із Семеном, має назву «Рапід транс». У Києві є декілька реальних автотранспортних компаній із такою назвою, хоча йдеться про одну конкретну, чию вивіску час від часу показують у заставках. Вона ймовірно і надала для зйомок фури та доступ до потрібних локацій, як от стоянки чи майстерні.

У будь-якому разі підприємствам, на відміну від готелю в серіалі «Ключі від правди», за репутацію хвилюватися не варто.

«Рапід транс» в «АТП Перевізники» — серйозна та відповідальна компанія, що здатна виконувати замовлення, за які не кожний візьметься. Її працівники не є супергоями чи супергероїнями. Це  звичайні люди, просто порядні й креативні.

«Рапід транс» в «АТП Перевізники» — не дуже велика, але відповідальна компанія, що здатна виконувати замовлення, за які не кожний візьметься. Її працівники не є супергоями чи супергероїнями. Це звичайні люди, просто порядні й креативні.

Витрачені на серіал гроші видає не тільки якісний сценарій, а і яскравий зірковий каст і різноманіття локацій. Навіть у маленьких ролях в «АТП» можна побачити дуже відомих акторів на кшталт Остапа Ступки чи Романа Ясіновського, а головні ролі виконують зірки В’ячеслав Довженко, Віра Кобзар, Дарʼя Легейда та Володимир Гладкий.

Щодо локацій, то, як і належить роуд-муві, тут постійно показують дорогу. Навіть якщо всі ці траси знімали на одному квадратному кілометрі Київської області, після стандартних серіальних павільйонів здається, що проєкт дійсно прокотився всією Україною.

ICTV2 вже відрапортував про високі рейтинги серіалу на телебаченні та на українському Netflix. Якщо врахувати, що фіналу як такого у серіалі не було, а в сюжеті залишилася купа недомовок, то вірогідність появи другого сезону складає — як нові митні тарифи Трампа — 145%.

Фото: пресслужба IСTV