Багаті чи бідні: вчені з'ясували, які люди добріші

Вчені з’ясували, що багаті люди добріші ніж бідні — хоча й незначною мірою.

Дослідники проаналізували дані понад 2,3 мільйона людей з усього світу за п’ять десятиліть, пише Times.

Загалом, бідні люди демонструють менш щедру і добру поведінку щодо інших — тому що вони не можуть собі цього дозволити, з’ясували експерти.

«Обмеженість ресурсів робить просоціальну поведінку щодо інших більш витратною для представників нижчого класу», — кажуть вони.

У психології існує думка, що люди з низьким рівнем доходу є добрішими та щедрішими щодо інших, щоб зміцнити соціальні зв’язки, які можуть допомогти, коли настають особливо важкі часи.

Протилежна думка полягає в тому, що багатші люди добріші та щедріші просто тому, що вони можуть собі це дозволити.

У різних «соціокультурних контекстах» по всьому світу можна зробити різні висновки про кожну теорію, кажуть вчені.

Щоб дізнатися більше, експерти з Нідерландів, Китаю та Німеччини проаналізували результати 471 незалежного дослідження, починаючи від 1968 року.

Ці дослідження вивчали соціальний клас (дохід та освіту) та «просоціальну» поведінку — поведінку, спрямовану на допомогу іншим людям або суспільству в цілому.

Просоціальна поведінка містить допомогу, обмін, пожертвування, співпрацю, волонтерство, розраду інших людей і турботу про тварин.

Загалом дані представляють понад 2,3 мільйона людей — дітей, підлітків та дорослих — з 60 країн світу, зокрема Китаю, США, Німеччини, Іспанії, Італії, Канади, Швеції та Австралії.

Згідно з результатами дослідження, чим вищий соціальний клас, тим вищий рівень просоціальності, що підтверджує останню теорію.

За словами автора дослідження, професора Пауля ван Ланге, психолога з Університету Вріє в Амстердамі, різниця була невеликою, але статистично значущою.

Зв’язок між вищим соціальним класом і вищою просоціальністю простежується в різних вікових групах, суспільствах, континентах і культурних зонах.

«Незалежно від того, як ми вимірювали соціальний клас, ми виявили невеликий позитивний зв’язок між вищим соціальним класом і більшою просоціальністю», — сказав він в інтерв’ю.

Цікаво, що зв’язок між класом і просоціальністю серед багатих був сильнішим за обставин, коли інші могли бачити, що вони займаються благодійністю.

Це свідчить про те, що люди вищого класу хочуть, щоб їх вважали щедрими, ймовірно, через певну бажану соціальну вигоду.

Крім того, зв’язок був сильнішим для фактичної поведінки, ніж для заявлених намірів, що свідчить про те, що люди з нижчим рівнем доходу хочуть бути щедрими, але не можуть цього зробити.

Професор ван Ланге також зазначив, що, можливо, люди з нижчих соціальних класів «більш просоціальні щодо тих, хто їх оточує, ніж до людей загалом».

Нове дослідження, проведене під керівництвом Цзюньхуй Ву з Китайської академії наук і опубліковане в журналі Psychological Bulletin, може допомогти усунути «структурні бар’єри на шляху до просоціальності серед представників нижчих класів».

«Це дослідження може поінформувати політиків і практиків про потенційні втручання, які можуть сприяти співпраці та просоціальній поведінці серед різних соціальних класів», — кажуть автори.

Згідно з минулорічним дослідженням, наша просоціальна поведінка може залежати від того, чи добре ми виспалися.

Тим часом, просоціальна поведінка у вигляді дарування подарунків може знизити наш кров’яний тиск і частоту серцевих скорочень, як показало інше дослідження.

Експерти вивели формулу чудового дня.