Для дітей і дорослих: добірка українських гаївок на Великдень, які єднають серця

Ці пісні часто пов'язані з коханням та сільським господарством. Їх зазвичай виконують дівчата на гаях чи церковних подвір'ях. Традиційно молоді жінки водять хороводи та грають у різноманітні ігри, розповідає LifeStyle24.

Гаївки не лише допомагають зберегти культурну спадщину, але й відродити давні звичаї. Наша редакція підготувала добірку цих обрядових весняних пісень, які символізують радість та надію, про що особливо варто пам'ятати в наші часи.

Добірка гаївок на Великдень 2025

"Десь тут була подоляночка"

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
– Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником,
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.

"Ой бриніли ключі з ночі"

Ой бриніли ключі з ночі
Понад наші чорні очі.
Най бренять,
Коли спати не хотять.

Положіть їх у подушки,
Та дайте їм з грушок юшки.
Най бренять,
Коли спати не хотять.

Ой казала стара ненька:
— Моя дочка хорошенька,
Я не дам.

Бо у него сиві очі,
А він довго спати хоче,
Я не дам.

Положіть го на подушки,
Та дайте му з грушок юшки,
Та най спить.

"Ой, вийтеся, огірочки"

Ой, вийтеся, огірочки,
Та в зелені пуп'яночки.
Грай, жучку, грай —
Тут тобі край!

Ходить жучок і жучина
По високій деревині.
Грай, жучку, грай —
Тут тобі край!

Дайте, хлопці, околота,
Повезем жучків в болото.
Грай, жучку, грай —
Тут тобі край!

Сонце світить, мов золото,
Жучки плачуть у болоті.
Грай, жучку, грай —
Тут тобі край!

Великодні гаївки / Фото Pinterest

Нагадаємо, що раніше ми розповідали, як наші предки святкували Великдень.

***
Ой, на горі на високій два дуби тоненькі, два дуби тоненькі.
А там цісар вибирає хлопців молоденьких.

Вибирає, забирає, кучері втинає, кучері втинає.
А тих хлопців молоденьких у світ висилає.

А ви, хлопці, молоденькі спати не лягайте, спати не лягайте,
Бо як прийде ворог з міста, води йму не дайте.

А як вийшов ворог з поля, щоб води напитись, щоб води напитись,
Позволь, позволь, українцю, води ся напитись.

Не позволю, не позволю води ся напити, води ся напити,
Бо стріляє з гармат куля – не мож доступити.

Най стріляє, най стріляє, вже довго не буде, вже довго не буде,
Також наша Україна самостійна буде.

Колись наша Україна цвіла цвіточками, цвіла цвіточками,
Тепер наша Україна під большевиками.

Одну взяли половину поляки та німці, поляки та німці,
Другу взяли половину червноармійці.

***
Красна дівонька сад підмітала, сад підмітала –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

Сад підмітала, грядку копала, грядку копала –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

Грядку копала, вино садила, вино садила –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

Вино садила і говорила, і говорила –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

Рости виноньку в гору високу, в гору високу –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

В гору високу, в корінь глибоку, в корінь глибоку –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

В корінь глибоку, жовту зродило, жовту зродило –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

Жовту зродило, синьов зацвило, синьов зацвило –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес!

***
Мої милі паніночки, заспівайте гагівочки,
Мої милі паніночки, заспівайте гагівочки.

Най сі мати утішає, Ісус з гробу воскресає,
Най сі мати утішає, Ісус з гробу воскресає.

Най воскресне тая слава, що 500 літ в степу спала,
Най воскресне тая слава, що 500 літ в степу спала.

Най воскресне, най прибуде, поміж українські люди,
Най воскресне, най прибуде, поміж українські люди.

Ви, стрільчики, пісню чуйте, в темнім гробі не сумуйте,
Ви, стрільчики, пісню чуйте, в темнім гробі не сумуйте

Ми могили ваші знаєм, квіточками уквітчаєм,
Ми могили ваші знаєм, квіточками уквітчаєм.

Квіточками, ще й вінцями, ще й рідними прапорцями,
Квіточками, ще й вінцями, ще й рідними прапорцями.