Епоха військової підтримки України з боку США добігає кінця — The Guardian

Війна між Росією та Україною наближається до вирішального етапу: якщо адміністрація Трампа не змінить свій підхід, американська військова допомога Україні невдовзі припиниться.

За кілька місяців до завершення свого президентського терміну Джо Байден ухвалив низку рішень для посилення запасів критично важливих боєприпасів України. Наприкінці 2024 року Міністерство оборони США відправило сотні тисяч артилерійських снарядів, тисячі ракет і сотні бронемашин, а в грудні Байден схвалив додатковий пакет військової допомоги на 1,25 мільярда доларів, що дозволило зберегти постачання зброї зі США (за винятком шкідливої паузи, яку в березні запровадив Дональд Трамп).

Ці рішення дали Україні час, але цей час спливає. Україна вичерпує свої запаси американських боєприпасів. Пакет допомоги у розмірі 1,25 млрд доларів незабаром буде повністю використаний. Сполучені Штати все ще мають кілька мільярдів доларів, які можна було б використати для надання Україні додаткової допомоги у сфері безпеки. Але з моменту вступу на посаду Трамп не затвердив жодного пакету військової допомоги для України, зазначає Девід Шимер який працював у Раді національної безпеки Білого дому у 2021-25 роках, зокрема, директором з питань Східної Європи та України й директором у справах Росії. 

Шимер додає, що навіть якщо він змінить позицію та використає залишок повноважень, цього буде недостатньо для тривалого забезпечення підтримки Україні. Для продовження допомоги Конгрес має затвердити нове фінансування, що неможливо, поки Республіканська партія контролює обидві палати та Білий дім. Таким чином, епоха військової підтримки України з боку США добігає кінця.

Владімір Путін затягує неефективні зусилля адміністрації Трампа щодо припинення вогню, чекаючи, коли закінчаться поставки військової допомоги за часів Байдена. Путін вичікує, прагнучи побачити, чи зламається українська армія за відсутності військової допомоги з боку США.

Шимер вважає, що навіть якщо Росії не вдасться захопити набагато більше території, Путін все одно чекатиме, коли становище України стане значно більш відчайдушним, перш ніж приймати будь-які серйозні рішення про припинення цієї війни. У міру того, як американська військова допомога Україні припиняється, Північна Корея, Іран і Китай, швидше за все, продовжать, а можливо, і збільшать свою підтримку Росії.

Європейські лідери активізувалися останніми місяцями, щоб допомогти Україні вистояти в умовах відсутності лідерства з боку США. Обговорення в Європі щодо створення "сил стримування" після війни мають значення, але бойові дії все ще тривають, і потрібне подальше планування, щоб компенсувати втрату американської матеріальної підтримки.

"Основними питаннями для європейських партнерів України є: як Україна може продовжувати боротьбу, поєднуючи власне виробництво озброєння, допомогу з Європи та обмін розвідданими зі США? І який найреалістичніший спосіб фінансування такої підтримки?", — пише Шимер.

По-перше, європейські країни мають бути готові до більшого ризику, надаючи Україні власне військове озброєння. Багато урядів Європи мають значні запаси артилерії, ракет і засобів протиповітряної оборони, і, з огляду на ставки у цій війні, більше таких засобів слід передати Україні. Водночас європейські держави повинні збільшити витрати на оборону, щоб з часом поповнити свої запаси озброєнь.

"По-друге, Європа має спрямувати більше ресурсів у розвиток української оборонної промисловості. Україна виробляє сучасні дрони, боєприпаси та системи ППО, що зменшують, хоч і не повністю, її залежність від зовнішньої допомоги. Зараз саме час інвестувати у виробництво зброї в Україні, яке допомагає стримувати російські атаки на фронті", — вважає Шимер.

По-третє, Велика Британія та Франція, як провідні прихильники України, повинні спробувати домовитися з адміністрацією Трампа про постачання додаткових ракет протиповітряної оборони для України. 

За часів адміністрації Байдена Сполучені Штати переорієнтували свій експорт протиповітряної оборони таким чином, щоб він в першу чергу йшов до України. Коаліція європейських урядів на чолі з Францією та Великою Британією повинна спробувати домовитися з Білим домом про продовження цієї політики — з розумінням того, що європейці оплачуватимуть рахунки.

Шимер стверджує, що хоча Трамп може відхилити таку пропозицію, але сама спроба не несе ризику і, у разі успіху, її можна буде поширити й на інші види американського озброєння, необхідного Україні.

По-четверте — європейські країни, які підтримують Україну, повинні вирішити, як фінансувати цю допомогу. Один із варіантів — використати кошти з власних бюджетів. Інший, більш стійкий підхід — конфіскувати приблизно 300 мільярдів доларів російських державних активів, які зараз заморожені в їхніх юрисдикціях. Ці кошти можна спрямувати на фінансування оборонної промисловості України, закупівлю озброєння в США та інших країнах, а також на підтримку української економіки протягом багатьох років.

"У стратегічному плані такі ресурси дали б Зеленському надійне джерело допомоги, незалежне від США, що посилило б його позиції в будь-яких мирних переговорах", — стверджує Шимер.

Шимер підсумовує, що реалії нашого сьогодення є водночас зрозумілими й прикрими: Путін не продемонстрував жодних ознак того, що він погодиться на припинення вогню, тому ця війна продовжиться, і наближається кінець американської допомоги у сфері безпеки. Європа повинна діяти швидко, щоб здійснити вищезазначені кроки та допомогти врятувати Україну від загрози, що насувається.

Про те, в чому американська допомога Україні незамінна, а в чому її можливо замінити, читайте у статті Віталія Кононученка "Хиткий шлях самостійності: чого очікувати Україні в разі зупинки військової допомоги від США".