Операція "Чисте місто" в Києві: НАБУ і САП оприлюднили нові деталі справи щодо заволодіння землею

НАБУ і САП продовжують слідство по резонансній кримінальній справі щодо масштабних махінацій зі столичною землею.

Окрім раніше оприлюднених фактів, правоохоронці повідомляють, що “злочинна організація”, яку, за їх інформацією, очолював бізнесмен і ексдепутат Київради Денис Комарницький (на колажі ліворуч), планувала “віджати” землю, яку орендує підриємство Якова Басса – батька ексзаступника мера Леоніда Черновецького.

Наразі правоохоронці занепокоєні тим, що “бухгалтерка” цієї “злочинної організації” може втекти з країни і скористатися коштами, які ймовірні правопорушники завдяки їй ховали у т.

в банківських сейфах.

Як стало відомо КВ, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) продовжує слідство у кримінальному провадженню №52023000000000154 від 3 квітня 2023 року, в рамках якого вивчаються численні махінації із земельними ділянками комунальної власності Києва.

Саме у цій справі було проведено резонансну “операцію “Чисте місто”, під час якої детективи спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) у лютому 2025 року вручили підозри низці фігурантів та затримали їх, після чого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав цим особам запобіжні заходи.

При цьому, до кінця березня 2025-го судові ухвали по цьому провадженню не публікувалися в Єдиному держреєстрі судових справ, або ж публікувалися у неповному обсязі.

Але нещодавно деякі деталі все ж було там опубліковано.

Про махінації.

Як зазначають у НАБУ, у період 2019-2023 років бізнесмен Денис Комарницький (депутат Київради V-VI скликань від “Блока Леоніда Черновецького”) створив “злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов’язаних із “оберненням майна та активів територіальної громади Києва на користь її членів та підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування (Київради.

– ЗМІ)”.

Він же, за даними слідства, до 2025 року “здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб”.

Детективи антикорупційного бюро повідомляють, що до складу ці злочинної організації увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”), членкиня тієї ж комісії Олена Марченко (фракція “ВО “Батьківщина”), перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов, заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, а також ще чотири неназвані в судових ухвалах по цій справі особи.

За інформацією слідства, ця організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у столиці.

Так, її учасники, маючи організаційні та адміністративні можливості, обирали комерційно привабливі земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб.

Після цього останні подавали до міськради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів.

За даними НАБУ, такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля».

При цьому, як зазначають детективи НАБУ, депутати Київради та службові особи КМДА, які були членами вказаної організації, або ж перебували під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» міськрадою виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів.

Ця схема застосовується задля того, щоб обійти процедуру земельного аукціону, через яку суб’єктам господарювання довелось би сплачувати “кругленькі суми” до міського бюджету – тобто, якщо ділянка вільна від забудови, то її можна передавати в оренду лише за конкурсною процедурою, яка є більш складною і “дорогою”.

Правоохоронці вважають, що Денис Комарницький контролював вказаний процес через вплив на посадовців КМДА і частину депутатів Київради, а для забезпечення такої діяльності використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» на вул.

Детективи вказують на те, що саме там під головуванням Комарницького проводилися закриті наради, на яких “надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб [на певні посади], звільненням підпорядкованих службовців, виділенням бюджетних коштів в інтересах злочинної організації” тощо.

“У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн гривень, чим завдано збитків на цю суму.

Також готувалося заволодіння ще шістьма ділянками загальною вартістю 83,7 млн гривень, що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом”, – зазначають в НАБУ.

Одна з судових ухвал по цьому слідству.

Також детективи повідомили, що завдяки викриттю протиправної діяльності цієї організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на те, щоб примусити ПП «Колібріс» припинити “законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень”.

За даними слідства, це робилося шляхом погроз та створенням штучних перешкод – задля того, щоб у подальшому заволодіти земельною ділянкою цього підприємства і забудувати її.

Зазначимо, що “Колібріс” є власником кількох будівель у районі транспортної розв’язки вул.

Гната Юри та просп.

Леся Курбаса, під якими знаходяться дві орендовані у столичної громади ділянки загальною площею 0,66 га.

До слова, офіційним власником цього підприємства є Яків Басс – батько Дениса Басса, який відомий як банкір (на початку 00-х років працював на керівних посадах у “Правексбанку”) і заступник голови КМДА, все того ж Леоніда Черновецького (2006-2010 роки).

Цікавим і є те, що, як вважають правоохоронці, фігуранти даної справи “вочевидь, зацікавлені у доведенні своїх намірів [щодо інших ділянок] до завершення, навіть з урахуванням викриття їх злочинної діяльності”.

Тобто, йдеться про те, що ймовірні зловмисники, навіть незважаючи на відкриту кримінальну справу, мають плани, зокрема, щодо забудови “вкрадених” ділянок.

На підтвердження такої гіпотези у судових ухвалах по цій справі зазначається, що ці особи “вже профінансували значну частину витрат на «проєкти», пов`язані з одержанням ділянок у власність або користування пов`язаних осіб з метою їх подальшої комерційної забудови”.

Зазначимо, що у перші дні після вручення підозр і затримань багатьох фігурантів цієї справи відправили під варту із правом внесення застави.

І надалі вони цим правом скористалися.

Так, за даними “Bihus.

Info”, за депутатку Київради Олену Марченко було сплачено заставу в розмірі 50 млн гривень, за голову земельної комісії Київради Михайла Терентьєва – майже 20 млн, заступника голови столичної мерії Петра Оленича – 15 млн, за заступника директора КП “Київблагоустрій” Олексія Мушту – 7 млн, за першого заступника директора КП “Спецжитлофонд” Юрія Леонова – 4,5 млн тощо.

Разом з тим, деякі фігуранти намагаються уникнути слідства.

Наприклад, нещодавно правоохоронці оголосили в розшук помічницю Дениса Комарницького Алісу Соболь та його менеджерку Олену Богославську.

Що інкримінують Мушті.

За інформацією слідства, окрему роль у цій “команді” відігравав тодішній заступник директора КП “Київблагоустрій” Олексій Мушта.

Правоохоронці вважають, що він використовував своє службове становище “для надання учасникам організації інформації про комерційно привабливі земельні ділянки, які у подальшому могли бути передані підконтрольним особам з метою будівництва на них комерційних об`єктів”.

Крім того, за версією слідства, Мушта також підбирав довірених осіб для реєстрації права власності на нібито розміщені на цих ділянках нежитлові будівлі – задля уникнення конкурсних процедур при передачі земельних ділянок.

При цьому, в НАБУ підкреслюють, що заступник директора “Київблагоустрою”, серед іншого, забезпечував “невжиття підпорядкованими працівниками цього КП (вочевидь, йдеться про інспекторів з благоустрою – ЗМІ) заходів із демонтажу нежитлових будівель, самовільно розміщених на земельних ділянках, а у разі необхідності – навпаки вчиняв дії з метою демонтажу об’єктів нерухомості на земельних ділянках, у отриманні яких були зацікавлені учасники організації”.

Зокрема, під час розслідування було встановлено, що Олексій Мушта узгодив зі своїм вітчимом та цивільною дружиною їх включення до складу засновників низки компаній які мали придбати нежитлові будівлі у іншого неназваного підозрюваного по даній справі (вочевидь, йдеться про підлеглого одного з бізнесменів, які фігурують у даному слідстві.

– ЗМІ), і в подальшому внести цю нерухомість до статутних капіталів відповідних ТОВок.

Так, 16 серпня 2023 року вказаний неназваний підозрюваний вніс до статутного капіталу ТОВ “Креймолт Фаст” нежитлову будівлю площею 435,2 кв.

на просп.

Берестейському, 117, а до статутного капіталу ТОВ «Реносент Компані» – нежитлову будівлю площею 426,8 кв.

на вул.

Федора Кричевського, 5.

Разом з тим, за даними слідства, цих будівель фактично не існувало.

При цьому, схоже, саме ці ТОВки були оформлені на родичів Олексія Мушти – зокрема, останній під час допитів повідомив правоохоронцям, що його вітчим “дійсно є засновником двох компаній, які фігурують у провадженні”.

Варто зазначити, що обидві компанії направили до Київради листи щодо “врахування наявності на ділянках (обидві – площею по 0,08 га) об’єктів нерухомого майна”.

Це було зроблено в контексті підготовки столичної влади до затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації цих та інших земель – одного з перших кроків для відведення комунальних ділянок, коли останні тільки “офіційно формуються”.

Але тодішній секретар Київради Володимир Бондаренко вже у березні 2025-го направив до земельної комісії міськради листи стосовно того, що відповідні заяви “Креймолт Фасту” і “Реносент Компані” не підтверджуються “об’єктивними даними”, а вказані споруди “начебто роміщені” – тобто, у даному випадку був натяк на те, що насправді їх немає.

У звязку з цим Бондаренко закликав своїх колег врахувати таку інформацію при розгляді відповідних проєктів рішень щодо інвентаризації.

6 лютого 2025 року Олексію Мушті було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.

3 ст.

255 (участь у злочинній організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища) і ч.

3 ст.

15, ч.

4 ст.

28, ч.

5 ст.

191 (незакінчений замах на привласнення майна в особливо великих розмірах або організованою групою) КК України.

Того ж дня у нього вдома було проведено обшук, під час якого правоохоронці знайшли певні “цікавинки”.

Зокрема, у Мушти було вилучено грошові кошти в сумі 31 тис.

доларів та 2,3 тис.

євро, на які 28 лютого ВАКСом було накладено арешт.

При цьому, захист Олексія Мушта намагався скасувати його, вказуючи на те, що на ці кошти поширюється “правовий режим спільної сумісної власності подружжя”.

Мовляв, усі ці долари і євро належать не лише ексзаступнику директора “Київблагоустрою”, а і його цивільній дружині.

Втім, у апеляційній палаті ВАКСу відмовили адвокатам у задоволенні такої скарги.

Зокрема, Мушта не зміг довести, що він проживає з цією жінкою з 2023 року (вочевидь, цей рік згадується в контексті внесення до статутів вищезгаданих ТОВок неіснуючих будівель.

– ЗМІ).

Ба більше – у тому ж році дохід вказаної громадянки склав лише трохи більше 23 тис.

гривень, а наразі вона і зовсім не працює.

Тобто, схоже, суд вирішив, що ця особа просто не змогла б заробити стільки коштів “до сімейного бюджету”.

Крім того, правоохоронці вилучили у цього експосадовця та його цивільної дружини їхні мобільні телефони i.

Phone 16 Pro Max.

При цьому, детективи НАБУ зафіксували, що ці гаджети “містять ознаки ручного видалення інформації”, зокрема – у чатах.

Наприклад, правоохоронці помітили, що хоча обліковий запис Мушти в “Telegram” на момент їхнього візиту був уже закритий, однак “при огляді активності телефону встановлено, що месенджер активно використовувався до початку обшуку – у період з 06:00 до 07:00”.

Правоохоронці відібрали гаджети для проведення “комплексних комп’ютерно-технічних експертиз з метою виявлення інформації, що має значення для слідства, а також встановлення наявності видалених файлів”.

Надалі Олексій Мушта через суд намагався повернути телефони, вказуючи, зокрема, на те, що він “постійно користується функцією автовидалення повідомлень, втім це не означає, що він щось приховує”.

Що стосується телефону його цивільної дружини, то захист експосадовця вказав на те, що вона взагалі не є підозрюваною, а тому вилучений у неї телефон не може містити інформацію щодо розслідуваних подій.

При цьому, мовляв, наявність у її телефонній книзі “певних” абонентських номерів (йдеться про номери телефонів інших фігурантів цієї справи.

– ЗМІ), підтверджує лише те, що ці особи знайомі між собою.

Однак Олексію Мушті було відмовлено в задоволенні відповідної скарги.

Примітним і є те, що захист ексзаступника директора “Київблагоустрою” взагалі називає вручену йому підозру “необґрунтованою”.

Зокрема, адвокати зазначають, що, мовляв, ні про яке нанесення цим експосадовцем збитків міській громаді мова йти не може, адже для цього ділянки під вищевказаними нежитловими будівлями на просп.

Берестейському, 117 і на вул.

Федора Кричевського, 5 мали б вибути з комунальної власності.

Наприклад – після укладання відповідних угод їхньої купівлі-продажу та подальшого перерахування до бюджету певних сум грошових коштів за це.

Деталі щодо “бухгалтерки Комарницького”.

Також у реєстрі судових рішень наявні деякі подробиці щодо ще однієї підозрюваної.

Йдеться про жінку, яка працювала у офісі Дениса Комарницького та “відповідала за ведення бухгалтерського обліку злочинної організації, у тому числі за облік витрат та доходів, пов`язаних із реалізацією злочинних механізмів, за видачу учасникам злочинної організації грошових коштів відповідно до поданих ними заявок про здійснення витрат, а також одержання грошових коштів та їх розміщення на банківських рахунках та в індивідуальних банківських сейфах”.

Про підозру їй було також повідомлено 6 лютого – цій громадянці офіційно інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.

2 ст.

255, ч.

3 ст.

15, ч.

5 ст.

27, ч.

4 ст.

28, ч.

5 ст.

191, ч.

5 ст.

27, ч.

4 ст.

28, ч.

5 ст.

191 КК України, а саме – участь у злочинній організації та пособництво заволодінню чужим майном, а також пособництво у шести незакінчених замахах на заволодіння чужим майном, вчинене злочинною організацією в умовах воєнного стану і в особливо великих розмірах.

Наступного дня, 7 лютого, ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 8 млн гривень.

Наразі захист цієї громадянки намагається оскаржити таке рішення.

Зокрема, адвокати зазначають, що вручена їй підозра необгрунтована, адже містить лише загальні фрази про період існування злочинного формування, а саме – 2019-2025 років.

Крім того, як вказує захист, матеріалами справи не підтверджено ані пособництво даної громадянки у незакінчених замахах на заволодіння земельними ділянками, ані факту заволодіння нею якоюсь конкретною земельною ділянкою.

Також адвокати підкреслили, що наразі у правоохоронці немає даних про те, що підозрювана вчиняла дії, направлені на облік витрат, пов’язаних із реалізацією злочинного механізму.

Мовляв, фактично підозра обґрунтовується лише матеріалами негласних слідчих і розшукових дій, у яких зафіксовано розмови низки осіб, однак, на переконання сторони захисту, стверджувати, що у цих розмовах брала участь саме ця жінка, неможливо.

Крім того, адвокати стверджують, що ризик переховування цієї громадянки від правоохоронців відсутній, оскільки вона за час війни жодного разу не покидала територію України, хоча не є обмеженою у пересуванні – жінок, як відомо, з нашої країни випускають за кордон.

Зокрема, за словами сторони захисту, це пов`язано з постійним доглядом підозрюваної за непрацездатною тяжко хворою матір’ю, а також її особистим онкологічним захворюванням.

Правоохоронці у свою чергу вказують на те, що “підозрювана може вчинити дії, направлені на переховування за кордоном, у тому числі за можливої допомоги її дорослих синів”.

Так, її сини 1987 та 1997 років народження залишили територію України ще 5 лютого 2022 року, а відомості про їх повернення у слідства відсутні.

Крім того, правоохоронці вважають, що ця громадянка, ймовірно, отримувала матеріальну винагороду за участь у діяльності злочинної організації, використовувала індивідуальні банківські сейфи для зберігання готівкових коштів, а також систематично вживала заходи щодо приховування доходів і майна співучасників і маскування наявності у їх власності юридичних осіб, “що свідчить про наявність у неї та інших співучасників неофіційних доходів і майна, якими ця громадянка може скористатись”.

У зв’язку з цим 20 березня 2025 року апеляційна палата ВАКС відмовила адвокатам у задоволенні їхньої скарги стосовно скасування запобіжного заходу у вигляді тримання в СІЗО.

Операція “Чисте місто” стала каталізатором гучних скандалів на Хрещатику, 36.

Зокрема, після вручення вищезгаданим Петру Оленичу, Олексію Мушті та Юрію Леонову міський голова Віталій Кличко оголосив про їхнє звільнення.

Невдовзі після цього, 8 квітня 2025 року Київрада достроково припинила повноваження секретаря Київради Володимира Бондаренка.

Формально це було зроблено за його ж заявою, але цьому передували звинувачення з боку його колег та громадськості з приводу того, що Бондаренко має бути фігурантом вказаного кримінального провадження (він офіційно заявляє, що не є підозрюваним) і що він був одним із тих, хто приймав інструкції від Дениса Комарницького щодо голосувань по земельним питанням у сесійній залі міськради (це, звісно, ще не доведено обвинувальним вироком суду.

– ЗМІ).

Паралельно чиновники КМДА спільно з депутатами вже готуються скасовувати численні рішення по землевідводам, які в останні роки були прийняті всупереч тим чи іншим вимогам законодавства – вочевидь, задля того, щоб хоча б частково “замести сліди”.

Зокрема, у останні місяці в міськраді було зареєстровано проєкти рішення щодо скасування передачі в оренду ділянок таким ТОВкам, як “Дорадо”, “ГБР”, “Смарт Пропертіс” та “Кінгста”.

Питання по останній компанії навіть розглядалося на “крайній” пленарці, яка відбулася 8 квітня.

Так, у Київраді наразі зазначають, що ТОВ “Кінгста” отримало якось “забагато землі” (0,09 га) на вул.

Адама Міцкевича під невелику будівлю колишньої комунальної громадської вбиральні (104,3 кв.

м.), яка ще й фактично могла на цій землі давно не існувати.

Однак, погодити таке “вигнання” депутатський корпус тоді не зміг.

Зокрема, окремі народні обранці вказували на те, що орендар може спробувати оскаржити вердикт міської влади в судовому порядку через недосконало прописаний проєкт рішення і порушення процедури його розгляду.

Окрім того, деякі депутати зазначали, що керівництву столиці потрібно більш комплексно підійти до даної проблеми, у тому числі – шляхом проведення службових розслідувань стосовно посадовців, завдяки яким ці землевідводи взагалі були можливими.

Крім того, Київрада неочікувано вирішила зайнятися впровадженням нового Порядку розгляду проєктів рішень щодо відведення комунальних ділянок.

3 квітня 2025 року відповідний документ було затверджено депутатським корпусом у першому читанні, найближчим часом він має бути доопрацьований.

Зокрема, новим Порядком передбачено, що міськрада буде створювати спеціальні комісії по розгляду питань щодо передачі ділянок, які використовувалися без оформлення відповідних договорів.

Серед іншого (на думку редакції ЗМІ, це ключове), планується встановити, що депутатам не можна буде відхиляти висновки юристів Київради до “земельних” проєктів рішень, що вони наразі роблять системно.

Усе це та інше, зокрема, має унеможливити передачу столичної землі за “туалетними схемами”.

Втім, у столиці вже діє Порядок, який регулює цю сферу, його новим документом відміняти чомусь не збираються (автори “нового” Порядку, схоже, свідомо створюють нову правову колізію).

Крім того, деякі депутати впевнені, що в питанні протидії земельній корупції в Києві краще змінювати не процедури, а посадовців.

І більш ретельно їх контролювати.

Автор: Іван Кулик.