Польща готується до війни з Росією

Польща, починаючи з лютого 2022 року, активізувала військову підготовку до потенційної війни з Росією. Варшава зміцнює оборону, дедалі більше очікуючи прямого збройного конфлікту зі своїм вічним суперником.

Це актуально, зважаючи на спроби президента США укласти мир між Москвою і Києвом. Польський уряд вважає, якщо Вашингтон змусить Україну поступитися частиною території та суверенітету, а Росія зможе відновити економіку через скасування санкцій — Польща опиниться на передовій наступної війни.

Останніми тижнями уряд Дональда Туска вжив низку заходів, щоб посилити військовий потенціал Польщі та, що важливо, підготувати суспільство. Виступаючи в парламенті (7 березня), Туск пояснив передумови прискореного нарощування військової потужності Польщі. Він попередив: розвіддані, надані союзниками, свідчать про плани Москви на значно більшу експансію впродовж трьох-чотирьох років.

Росія вже інвестує в розширення своєї армії та мобілізаційні спроможності. Польський прем’єр також зазначив, що навряд чи Україна отримає надійні гарантії безпеки від США у рамках будь-якої мирної угоди. Це робить становище Польщі ще небезпечнішим.

Під час промови Туск оголосив про намір запровадити добровільне військове навчання для кожного дорослого поляка, щоб більше громадян були готові стати «повноцінними солдатами в конфліктних ситуаціях». Мета тренувань — створення значного резервного контингенту протягом найближчих років. Це робитимуть шляхом надання стимулів для щорічних навчань, але без запровадження обов’язкової військової служби.

Примітка перекладача. Тобто хлопці придумали непоганий план, але потім самі відрізали йому ногу.

Програма тренувань передбачатиме курси з цивільної оборони, надання першої допомоги та навчання володінню вогнепальною зброєю. Окрім чоловіків, жінки також матимуть можливість долучитися до програми.

Уряд розглядає необхідність формування півмільйонної армії, включно з резервістами. Польща вже має третю за величиною армію в НАТО та найбільшу у Євросоюзі — 216 100 осіб. Більше бійців лише у США (1,3 000 000) і Туреччини (481 000). Вже за Польщею йдуть Франція (204 700), Німеччина (185 600), Італія (171 400) і Велика Британія (138 100).

Попередній уряд, представлений партією «Право і Справедливість», іще 2022 року ставив за мету довести чисельність збройних сил до 300 000 осіб. Ця цифра тепер зросла. Все через дедалі більшу загрозу з боку Росії та невизначеність щодо зобов’язань США із захисту Європи.

Фокус на обороні проявляється в постійному збільшенні військових витрат і закупівлі озброєнь. Ще три роки тому Польща була однією з дев’яти країн-членів НАТО, які підтримували свої військові витрати вище за 2% від ВВП, як це було узгоджено лідерами Альянсу та підтверджено їхньою «Обіцянкою оборонних інвестицій» від 2014 року.

Згодом Варшава наростила свою частку до 3,9% (2023 рік), що є найвищим показником серед усіх членів НАТО. Навіть більше, ніж у США з їхніми 3,49%. До 2024 року витрати Польщі на оборону досягли 4,12% ВВП. За прогнозами, вже 2025 року вони становитимуть 4,7%.

Альянс також видав рекомендації, що мінімум 20% щорічних оборонних витрат його члени мають спрямовувати на закупівлю військового обладнання. Польща постійно виконує або перевершує цю мету, виділяючи понад 50% оборонного бюджету на модернізацію армії. Це найвищий рівень у НАТО.

Нещодавно Міноборони підписало угоду на 1,7 млрд доларів. Так було узгоджено придбання 111 гусеничних бойових машин піхоти Borsuk від державної компанії Polska Grupa Zbrojeniowa. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що Варшава виконує обіцянки інвестувати у власну оборонну промисловість.

Ще один елемент підготовки — будівництво основних укріплень на кордоні із Білоруссю та Росією (Калінінградська область). Цей проект коштує 2,4 млрд євро. Так поляки зміцнюють оборону на приблизно 700 км кордону на Сході та Півночі, готуючись до можливого нападу.

Проект «Східний щит» (Tarcza Wschód) включає нову фізичну інфраструктуру: бункери, мінні поля й протитанкові перешкоди, електронні компоненти (включно із супутниковим моніторингом, камерами з тепловізорами та системами протидії дронам). За словами Косіняка-Камиша, його реалізують до 2028 року. Це посилить можливості реагування на раптовий напад, також ускладнить рух ворожих військ, а ще полегшить пересування польських сил і підстрахує від ризиків цивільне населення.

Польща очікує фінансування «Східного щита» від оборонних програм Євросоюзу. Вона досягла попередньої угоди в березні з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про виділення 1 млрд євро. Європарламент визнав цей проект флагманською ініціативою для оборони в масштабах усього ЄС.

Президент Дуда і прем’єр-міністр Туск — це політичні суперники, але обидва віддані зміцненню оборони. Дуда пропонував змінити Конституцію Польщі, аби гарантувати, що Варшава щороку витрачатиме мінімум 4% ВВП на свою безпеку. Але зміна Конституції вимагає підтримки двома третинами голосів у парламенті. Тож і правляча коаліція, і опозиція повинні проголосувати «за».

Туск готовий розглянути пропозицію, лідер опозиції PiS Ярослав Качинський заявив про свою підтримку. Дуда задоволений співпрацею з питань безпеки, адже вони перебувають у «постійному контакті та консультаціях».

Зі свого боку, Туск оголосив, що Варшава має намір переспрямувати 7,2 млрд євро зі своєї частки фондів відновлення Євросоюзу після пандемії. Звісно, їх віддадуть на оборонні витрати. У разі схвалення Єврокомісією це буде перший подібний крок, що відповідатиме плану «Переозброєння Європи» від президента Комісії Урсули фон дер Ляєн.

Кошти спрямують до новоствореного Фонду безпеки та оборони (Fundusz Bezpieczeństwa i Obronności) для зміцнення інфраструктури, будівництва укриттів, модернізації оборонних компаній, посилення кібербезпеки та фінансування досліджень і розробок. Міноборони закликало адаптувати всі цивільні аеропорти для військового використання.

Варшава була ініціатором нарощення витрат НАТО на оборону та зобов’язань захищати східний фланг. Дуда подав запит до Альянсу, щоб підвищити мінімальні рекомендації щодо витрат на оборону з нинішніх 2% до 3% ВВП.

Після зустрічі з генсеком НАТО Дуда заявив: «Якщо весь Альянс не збільшить свої витрати — на жаль, Путін може захотіти знову напасти, бо не буде ефективного стримування». Пропозиція Дуди збіглася з попередженням Трампа того ж дня. Президент США попередив, якщо члени НАТО не виділять достатньо коштів на власну оборону, Штати не захищатимуть їх у разі нападу.

Водночас із цим Туск закликав Європу «виграти гонку озброєнь» із Росією та почати вірити, що вона є глобальною силою, досягши «оборонної незалежності».

26 березня, під час візиту до Варшави, генсек НАТО Марк Рютте запевнив: Альянс захищатиме Польщу «всіма силами», якщо Росія нападе. Також він пообіцяв, що реакція НАТО буде нищівна.

Варшава зміцнює і двосторонні європейські альянси. Договір про взаємні гарантії безпеки між Польщею та Францією перебуває на стадії завершення. 17 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідав польську столицю, щоб обговорити з польським колегою новий договір про оборону та безпеку.

Угоду планують укласти до кінця року. Вона посилить співпрацю проти російської дезінформації та гібридних загроз, забезпечить постачання енергоносіїв, захистить інфраструктуру та поглибить зв’язки між польською і британською оборонними промисловостями. Не менший інтерес Польща виявляє інтерес до розширення «ядерної парасольки» Франції на своїх європейських союзників. Або, як альтернатива, думає про розробку власного ядерного арсеналу як засобу стримування Росії.

Нарощення військової потуги триває, хоча вже 18 травня відбудуться вибори президента. Перед ними жоден з основних політичних таборів не хоче виглядати слабким.

У серпні Дуда піде у відставку після двох президентських термінів. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів на травневих виборах, другий тур відбудеться 1 червня. Згідно з даними останніх опитувань, із 36% підтримки лідирує Рафал Тшасковський — мер Варшави та кандидат від центристської Громадянської коаліції Туска. На другому місці — кандидат від PiS, історик Кароль Навроцький (26%).

Це робить другий тур менш передбачуваним. Славомір Ментцен, кандидат ультранаціоналістичного руху Konfederacja, ймовірно, посяде третє місце в першому турі. В такому разі частина його виборців можуть підтримати в другому турі Навроцького.

Опозиційна партія PiS звинуватила Тшасковського та уряд Туска в слабкості в питаннях оборони, поблажливості до нелегальної міграції та залежності від Німеччини. Щоб протистояти звинуваченням, прем’єр позиціонує себе як яструба. Він уже налагодив більш тісні зв’язки із Британією та Францією, а також відмовився виконувати Пакт ЄС про міграцію і притулок, який зобов’язав би Польщу приймати нелегальних мігрантів.

Незалежно від того, хто стане президентом, вже зрозуміло: Польща продовжить зміцнювати оборону й розширювати свої військові спроможності. Адже війна з Росією маячить на горизонті.