Вбивство дітей у Кривому Розі надовго занурило українців у сум і гнів, який ймовірно продовжиться трагедією в Сумах у новому тижні. Зведення інформаційної війни 5–11 квітня 2025

Індекс настроїв соцмереж опустився до мінус 25 пунктів (був мінус 21). Хороші новини склали 22% усіх постів на теми війни; погані – 47%, неоднозначні – 31%.

Проукраїнський сегмент в рівній мірі обговорює історії про ситуацію в Україні – обстріли, фронт – та міжнародну адженду. Зокрема, фігурує «діалог» з Китаєм щодо участі громадян країни у війні на стороні РФ.

Тривають масовані обстріли, люди повідомляють про руйнування та діляться історіями постраждалих. Критика влади зростає: на початку тижня критикують ОП, зазначають про утиски опозиції, втягують НБУ в це.

Трапляються явно інспіровані Росією дописи, що Зеленський вивіз усіх рідних, друзів та бізнеси з Кривого Рогу, а сам продовжує терор. Наприкінці тижня закидають колаборацію з «зеленими» Кличку та Порошенку. Дещо знижується активність зборів для СОУ, між тим повідомляють про навчальні курси для цивільних щодо захисту від обстрілів. Також помітні організовані кампанії щодо підтримки армії, закупівлі дронів та ін. 

Трамп сподівається на припинення бойових дій. Саудівська Аравія знижує цін на нафту. Обговорюється справа Р.Насірова (хотів мобілізуватися, щоб не сидіти у в’язниці), Бужанський «топить» проти вступу до НАТО, затримують агентів Кремля та шахраїв, що наживаються на зборах. Згадують і вшановують загиблих. Зведення з фронтів помітні – про просування під Покровськом, про збиття дронів, про полонених з Курщини й про китайців (вперше в полоні).

Хороші новини – військові втрати росіян, атаки на Мордовію і Самарську область, Велика Британія розглядає можливість розгортання військ в Україні. 

Погані новини – обстріли в Кривому Розі, в Херсоні, касетні бомби в Куп’янську, санкції проти Порошенка, підписання Держдумою РФ договору з Іраном. 

Неоднозначні повідомлення – розмірковування щодо причин обстрілів (Кривій Ріг – батьківщина Зеленського, Вінниця - Порошенка), про нову культуру пам’яті (коли день в дитсадку починається з хвилини мовчання), тривожність через можливість відкриття ворогом нового фронту (Запоріжжя). 

Рамштайн додає надії. Засідання Рамштайну додає надії і радості: сподіваються, що допомога Європи замінить допомогу від США, зважаючи на озвучені великі суми цієї обіцяної допомоги. Р. Умєров також підживлює надію на США, наголошуючи, що П. Гегсет приєднався по відеозв’язку.

Також системно тішать операції СОУ, зокрема удари по тилах ворога. Щоразу помітними стають хвилі радості через різні події: удар по заводу оптоволокна в Саранську (єдиному в РФ), серійну ліквідацію російських офіцерів разом із комплексом складів (як успіх на Сумському та Курському напрямках), знищення літака Ту-22М3 дроном (про що сказав О. Сирський «ЛБ»).

Максимальні гнів і сум після удару по Кривому Рогу трималися довго. Українські соцмережі були занурені в горе, сум і гнів через удар по Кривому Рогу, поширювались фото дітей і історії про них, їхні імена, кадри атаки та фото криворіжців, які несуть на дитячий майданчик квіти. Згодом – посилення уваги до теми за рахунок оголошення дня жалоби. Наступна масована атака на Київ доповнила гнівом на РФ ще досі на той час актуальну лють через наслідки обстрілу Кривого Рогу. 

У критиці влади – обурення через новий підручник з історії для 11 класу. З боку частини освітянської спільноти (та політичної опозиції, що підключилася до обговорення), варто виділити два ключові меседжі – про те, що в підручнику авторства А. Галімова чимало надмірної глорифікації чинної влади замість вказівок на погану підготовку до вторгнення. Втім, наприкінці звітного періоду Галімов показав приклад виходу з інфокризи через участь у дискусії щодо змісту підручника на ютуб-каналі «Історія без міфів».

Заява В. Спартц викликає хвилю гніву. Заява конгресвумен В.Спартц про те, що вона як українка має закликати Україну відмовитись від своїх територій заради миру, викликає хвилю гніву і обурення, нагадують, що вона з Чернігівщини, обурюються її презирством до Зеленського і відсутністю патріотизму. Дехто (зокрема, М. Олешко) погоджується з її меседжами про українську корупцію й критикує владу.

Заява Пєскова про те, що Росія готова до мирних переговорів, але треба вирішити низку питань, сприймається як відверте небажання йти на будь-які переговори і знущання з Трампа. 

Ворожий наступ дуже стривожив через заяву Сирського. Загалом інтерв’ю Сирського розійшлося різними цитатами по новинних пабліках, але прикметно, що постійна тривога через ворожий наступ і слідкування за просуванням росіян надзвичайно зростають через заяву Сирського про намір росіян захопити Харківську і Сумську обл.

Взяття в полон китайців – гнівний сигнал про небезпеку залучення ще й КНР у війну на боці РФ. Відчутним було оперативне поширення раптової заяви В. Зеленського, який підсвітив захоплення в полон двох китайських військових, що брали участь у боях на боці РФ.

Інформацію миттю підхопили популярні та впливові ресурси – з візуальними та текстовими доказами (жвава жестикуляція полонених, заява про наявність в України їхніх документів). Факт полону китайців додає тривоги щодо інших найманців на боці Росії: знову говорять про північнокорейців, обговорюють, хто ще вербується для війни на боці Росії. Поширюється жарт про те, що Україна воює вже з трьома ядерними державами.

Мобілізацію обговорюють у контексті уникнення покарання за корупцію. У цю сюжетну канву вкладається й комунікація САП щодо статистики ухилень від відповідальності за корупцію через вступ до війська (48 фігурантів справ мобілізувалися добровільно), й найнаочніший кейс Р. Насірова. 

Емоції українців

Гнів присутній в 38,7% постів на теми війни – його викликають абстрактні заяви Трампа про те, що «багато людей гине», ненависть та відраза до росіян – йдуть в Україну гинути, зневага до зрадників в Україні, є гнів на Спартц за заяви про Зеленського, також багато гніву на Путіна і росіян.

Тривога – 17,4% – через «дивні» рухи ворога на фронті, штрафи ТЦК за порушення облікової процедури, відставку Брінк, невтішним є звіт щодо застосування німецької техніки в Україні.

Сум – 15,5% – за загиблими військовими, а особливо – цивільними під час ударів у Краматорську, в Кривому Розі та інших, оголошено траур та хвилину мовчання.

Радість – 9,7% – через відсіч окупантам (битва з 8 китайськими солдатами), нейтралізовано дрон на Нікопольщині, через неподовження віз росіянам в Європі та плани парламенту Естонії підтримати Україну.

Гордість – 7,4%.

Надія – 5,2% – народжується через милування природою, зокрема несподіваним снігом у квітні, всепереможний параллелізм – весна відродиться, і Україна відродиться, сподіваються також і на підтримку Заходу – цитують Рютте та спостерігають за зустріччю союзників у форматі Рамштайн.

Вдячність – 2,6%.

Втома – 2,1%. 

Сміх – 1,5% – викликають зрадники, зокрема мобілізований Насіров, що мав служити сапером, і звісно зловтішні насмішки отримують «кацапи», які бісяться через колапс в економіці. Переповідають й історії полонених «Развелся с женой, испытал кризис среднего возраста, и.... подался в армию эрэфии».

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok. 

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото: Megan Lee / Unsplash