Аграрна мафія: як «рівненські» продовжують дерибанити землю після Сольського

Великий дерибан замість земельної реформи, саме так можна назвати роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке очевидно остаточно перетворилось в інструмент перерозподілу і заволодіння державними землями.

Схеми з землею існували ще з часів отримання незалежності нашою країною і їх успішно продовжували й розвивали очільники міністерства, що відповідає за агрополітику.

Щоразу міністри примудрялись вигадати щось новеньке, аби урвати шмат державної землі та щоразу подавали це як чергову земельну реформу.

“Батьком” останньої був колишній міністр агрополітики Микола Сольський, який розповідав про “відкритий та прозорий” ринок землі.

Тепер же НАБУ його підозрює у незаконному заволодінні землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.

"Дерибан" землі не закінчився після звільнення Сольського з посади міністра агрополітики, його справу очевидно продовжив чинний глава Мінагрополітики Віталій Коваль, який за часів Сольського очолював Фонд державного майна і, очевидно, безпосередньо брав участь у роботі “прозорого” ринку землі.

Чи не кожен очільник Мінагрополітики ставав фігурантом гучних журналістських розслідувань щодо дерибану земель, а згодом і кримінальних проваджень правоохоронних органів.

Це вже стало закономірністю у нашій державі.

Схоже і чинний міністр Віталій Коваль йде тим самим шляхом.

До речі, Національне агентство з питань запобігання корупції вже зацікавилось статками урядовця.

Наразі проводиться моніторинг способу життя Коваля, який за даними ЗМІ, живе у квартирі тещі в Києві вартістю майже 18 млн гривень.

Журналісти стверджують, що у жінки не було достатніх доходів для придбання такої нерухомості, тож правоохоронці зʼясовують звідки кошти на елітне житло.

Однак повернімося до землі.

Наразі Коваль активно працює над реалізацією плану з дерибану державних земель, який встиг започаткувати Сольський до того, як парламент звільнив його з посади.

Велике аграрне рокірування: як Коваль і його команда прийшли до влади.

Аби розібратись, хто кому Рабінович, варто спочатку зʼясувати хто, кого й куди пролобіював.

Отже, повернемось у березень 2022 року.

Після початку повномасштабного вторгнення тодішній міністр агрополітики Роман Лещенко написав заяву про відставку.

На його місце прийшов Микола Сольський.

Це стало можливим завдяки його дружбі з колишнім головою Офісу Президента Андрієм Богданом.

Їхня співпраця тягнеться ще з далекого 2007 року.

Сольський був молодшим партнером в «Українському аграрному холдингу», власником якого був Ігор Пукшин.

Богдан розпочинав свою юридичну карʼєру в юридичній фірмі «Пукшин і партнери» і очевидно зберігав дружні стосунки з її власником.

Завдяки Пукшину і відбулося знайомство Богдана і Сольського, яке згодом переросло у дружбу майбутніх політиків.

Після карколомної перемоги на президентських виборах у 2019 році Володимир Зеленський призначив позачергові вибори у Верховну раду.

На той час Офіс Президента очолив Андрій Богдан, який також активно допомагав у формуванні партійних списків “Слуги народу”.

Він і замовив слівце за свого друга Миколу Сольського, що дозволило останньому стати народним депутатом від монобільшості та очолити у Верховній Раді аграрний комітет.

Про дружбу Богдана і Сольського свідчить і їхня тусовка на одному з весіль в Сен-Тропе, що на Лазуровому узбережжі Франції, у 2019 році.

Варто зазначити, що за той час поки Андрій Богдан очолював Офіс Президента разом з Сольським вони “обросли” корисними знайомствами.

Зокрема, йдеться про кінопродюсера і бізнесмена, одного зі співвласників фірми “Квартал 95” Тімура Міндіча, який ще донедавна зберігав значний вплив в політичних колах.

Це знайомство виявилося для Сольського настільки корисним, що дозволило йому очолити Мінагрополітики у березні 2022 року.

Очевидно із вдячності за таку можливість Сольський пролобіював призначення керівником Фонду державного майна людини Міндіча — Віталія Коваля, який на той час очолював Рівненську обласну військову адміністрацію.

Після того як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про підозру Миколі Сольському у незаконному заволодінні державними землями на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн, Рада звільнила його з посади.

За даними наших джерел Сольський досі має спільний бізнес з Андрієм Богданом і часто консультується з ним, як фаховим юристом, щодо кримінального провадження проти нього.

Окрім того, він звертався за допомогою і просив захисту у Тімура Міндіча, коли стало зрозуміло, що НАБУ серйозно налаштовані притягнути його до відповідальності.

У вересні 2024 року на його посаду з Фонду держмайна перейшов Віталій Коваль.

За час своєї роботи у Фонду він встиг перетягнути туди свою команду, сформовану ще у Рівненській ОВА.

Зокрема його заступниками стали вихідці з Рівненщини Іванна Смачило та Ігор Тимошенко.

Тож очевидно Віталій Коваль покидав Фонд держмайна з упевненістю, що Фонд йому повністю підконтрольний, адже керувати установою залишилась Іванна Смачило.

Вона, до речі досі залишається виконуючою обовʼязки, бо парламент її офіційно ще не призначив на посаду голови Фонду.

Варто додати, що доповнює цей управлінський симбіоз ще один виходець з Рівненщини Тарас Висоцький, який наразі працює першим заступником міністра аграрної політики та промисловості.

Він був при Сольському і залишився при Ковалі.

До речі, він теж не без гріха, НАБУ також розслідує проти Висоцького кримінальне провадження.

Слідчі підозрюють, що він на початку повномасштабного вторгнення, протягом березня-квітня 2022 року пролобіював дві українські компанії для постачання макаронної продукції низці військових адміністрацій за завищеними цінами.

Не виключено, що Коваль зберігає такий “цінний” кадр на посаді за домовленістю з Сольським, адже земельний "дерибан", якому Сольський дав старт, тільки набирає обертів.

Таким чином, сформована вертикаль між Мінагрополітики та Фондом держмайна дає плацдарм для подальших махінацій із державною землею та відкриває безмежні можливості для маніпуляцій.

Нова схема "дерибану".

Очевидно, щоб заплутати сліди того, що справа Сольського живе і "дерибан" держземель продовжується, міністр Коваль придумав нову схему.

Він пролобіював створення ДП «Фонд аграрних інвестицій» під виглядом благородної ідеї — передати держпідприємству землі, які нібито не використовуються взагалі або не використовуються за призначенням.

Але реальність виявилася значно прозаїчнішою.

«Фонд аграрних інвестицій» став “прокладкою”.

Його переформатували у ТОВ «Державний земельний банк», що дало змогу здавати в оренду державні угіддя.

Здавалося б, а що поганого у тому, що землі здаються, а держбюджет отримує надходження?.

Однак, не все так красиво, як було представлено Ковалем.

Проста арифметика дає зрозуміти масштаби задуму: Фонд державного майна отримує в управління державні земельні ділянки.

Далі ця земля одним траншем передається державному підприємству.

Держпідприємство, яке отримало землю реорганізується в товариство з обмеженою відповідальністю і здає ці ділянки в оренду.

Тож Фонд держмайна отримав 90,9 тис.

га і передав їх ДП «Фонд аграрних інвестицій».

ДП своєю чергою передало їх ТОВ “Державний земельний банк”, але на аукціони було виставлено всього лише 42,3 тис.

В оренду ж з них здали й того менше — всього 20,6 тис.

Ба більше, за даними джерел видання, Фонд держмайна ще й примудрився дорогою “загубити” 700 гектарів.

Очевидно відповідь на це питання має “рівненський картель”, але ми їх зможемо почути хіба що після розслідування правоохоронців.

Цікаво, що на цьому апетити друзів Сольського і Коваля не вичерпалися.

Наразі готується нова-стара схема для другого пулу державних земельних ділянок.

Нова ДПшка отримає від Фонду черговий пул держугідь, по дорозі до ТОВки частину ділянок “загублять”, а здати в оренду всі активи не зможуть.

Питання лише в тому, скільки цього разу тисяч га опиняться у приватній власності й скільки ще разів земельні ділки провернуть схему, поки аграрії та правоохоронці забʼють на сполох.

І це лише верхівка айсберга, бо досі всі вірили на слово і Фонду держмайна, і Мінагрополітики, прицільно землі ніхто не перевіряв.

Але історія знає приклад, коли так свого часу довіряли Миколі Сольському, але кінець кінцем він підозрюється у заволодінні землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.

Автор: Євген Степанюк.