Чому у Євросоюзі відмовляються від дрібних монет та як це працюватиме

Від 1 травня вже вісім європейських країн не лише припинять карбувати дрібні центові монети, а законодавчо зобов’яжуть усі магазини округлювати рахунки для тих, хто платить готівкою.

Точніше, сім країн зробили це ще раніше, а тепер до "бойкоту" монет у 1 та 2 центи доєднується Литва.

Разом з тим, ані Литва, ані інші держави, які пішли на цей крок, не оголосили, що дрібні центові монети перестають бути платіжним засобом, як це сталося з дрібними монетами в Україні.

Про те, чому окремі держави Євросоюзу на це зважилися, які зміни це означає на практиці та чому в державах ЄС, на відміну від України, ця реформа відбувається "половинчасто", читайте в спільній статті декількох європейських видань за участі "Європейської правди" Євро без центів: як держави ЄС відмовляються від дрібних монет.

Далі – стислий її виклад.

61% мешканців від усіх держав-членів єврозони готові відмовитися від монет у 1 та 2 центи.

Такий результат показало опитування, проведене "Євробарометром" наприкінці минулого року.

Суспільну підтримку цього кроку фіксують вже не перший рік, але досі лише сім країн єврозони зважилися на нього.

Тільки в Литві за останній рік підтримка цієї реформи зросла на три пункти – до 69%.

Вже з наступного місяця в країні при оплаті готівкою в магазині сума рахунку буде округлятися до найближчих 5 або 10 центів.

Тобто рахунок у 2,03 євро означатиме, що у покупцеві треба буде заплатити 2,05 євро, а замість 2,12 євро – до сплати буде 2,10 євро.

Але ніхто не змушуватиме магазин змінювати цінники.

Зрештою, округлення діятиме не для всіх платежів, а тільки для готівкових.

Якщо сплачувати карткою, то можна платити з точністю до цента, як і раніше.

Понад те, навіть у тих країнах єврозони, де округлення вже застосовується, монети номіналом 1 і 2 євроценти лишаються законним платіжним засобом, їх зобов’язані брати у покупців, ними можуть давати здачу.

Справа в тому, що вилучити дрібні монети окремій країні єврозони неможливо.

Це можливо лише за умови, якщо всі держави єврозони одностайно погодять такий крок.

Єдина валюта – єдині правила.

Банк Литви стверджує, що нововведення допоможе спростити розрахунки готівкою.

А ще – зменшить кількість монет, які губляться або з інших причин випадають з обігу.

Причому йдеться про значні кошти.

Лише у Литві це – близько третини мільйона євро за рік монетами по 1-2 центи, стверджує литовське видання Delfi.

Цікаво також, що у Вільнюсі наголошують, що ця реформа не лише дасть державі деяку економію, а й збереже довкілля – мовляв, монети, які зникають з обігу, шкодять йому.

Той саме аргумент використовували й інші держави ЄС, що відмовлялися від дрібних євроцентів.

Сім держав єврозони – Нідерланди, Бельгія, Фінляндія, Ірландія, Італія, Словаччина та Естонія – більше не карбують і не випускають в обіг одно– та двоцентові монети і вже застосовують заокруглення для готівкових платежів.

При цьому дебати в ЄС про відмову від дрібних монет тривають досі.

12 держав не готові до відмови від дрібних монет.

Найбільш скептично до ідеї скасування дрібних монет ставляться країни Південної Європи.

Згідно з останнім дослідженням "Євробарометра", у трьох країнах єврозони більшість громадян виступають проти відмови від дрібних монет – це Греція, Кіпр та Іспанія.

А от в країнах, де ця реформа вже відбулася, навпаки, її підтримка помітно зросла.

Життя показало, що для людей це зручніше.

Докладніше – в матеріалі Євро без центів: як держави ЄС відмовляються від дрібних монет.