Reuters: Індія витісняє Росію з ринку зброї, відбираючи традиційних клієнтів

Індія має плани запропонувати свою зброю країнам, які тривалий час купували російську продукцію.

Одним з поворотних моментів стало вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

Як зазначено у публікації, план прем’єр-міністра Нарендри Моді перетворити Індію на глобальну фабрику призвів до виробництва недорогих i.

Phone і фармацевтичних препаратів на мільярди доларів.

Тепер Індія вироблятиме ракети, вертольоти та військові кораблі.

За словами джерел, Індія розширює можливості державного Експортно-імпортного банку щодо надання довгострокових і недорогих кредитів клієнтам.

Нью-Делі також суттєво збільшить кількість військових аташе у своїх іноземних представництвах у рамках нової програми, яка дозволить уряду безпосередньо вести переговори щодо деяких збройових угод.

Індія особливо орієнтується на уряди, які тривалий час залежали від Росії у постачанні зброї.

Хоча в Індії вже давно існує сектор виробництва стрілецької зброї, її приватні компанії тільки нещодавно почали виробляти більш якісні боєприпаси та обладнання.

Глобальні зміни.

Одним з поворотних моментів стало вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, за словами індійського чиновника, якому доручено нарощувати експорт зброї.

Запаси західних арсеналів були відправлені до Києва, тоді як російські заводи виробляли боєприпаси майже виключно для своїх військових потреб.

Це змусило інші країни, які історично покладалися на Вашингтон і Москву - двох найбільших світових експортерів зброї - шукати альтернативи.

За даними уряду, у 2023-2024 фінансовому році Індія виробила зброї на суму 14,8 млрд доларів, що на 62% більше, ніж у 2020 році.

Деякі артилерійські снаряди індійського виробництва були виявлені на лінії фронту в Україні на підтримку оборони Києва.

Швидко і дешево.

Уряд Моді має на меті подвоїти експорт озброєнь і техніки до 6 млрд доларів до 2029 року.

Він сподівається, що продажі вийдуть за рамки боєприпасів, стрілецької зброї та компонентів оборонного обладнання, які наразі становлять більшу частину його військового експорту.

Індія позиціонує себе почасти як виробник з відносно низькими затратами.

За словами двох індійських джерел, Індія може виробляти 155-мм артилерійські боєприпаси за ціною близько 300-400 доларів за штуку, тоді як європейські аналоги продаються за ціною понад 3000 доларів.

За словами однієї з компаній, індійські компанії також продавали гаубиці приблизно по 3 млн доларів за штуку, що приблизно вдвічі менше вартості європейської версії.

Приватні виробники, такі як Adani Defence and Aerospace, а також виробник броні й боєприпасів SMPP, починають випуск 155-мм артилерійських снарядів, які, за їхніми словами, вже замовлені іноземними урядами.

Нові ринки.

Одним з ринків, на які Індія сподівається вийти, є Бразилія, де в січні відкрився офіс EXIM.

За словами джерел, Делі веде переговори про продаж ракет Akash до Бразилії.

Навіть незважаючи на те, що Індія стикається з дефіцитом власних суднобудівних потужностей, вона також прагне укласти угоду про.

Індійська компанія Bharat Electronics, яка розробляє компоненти для ракетної системи Akash, цього року відкрила маркетинговий офіс у Сан-Паулу, повідомили два індійські джерела в галузі.

Делі зосереджує свою стратегію експорту зброї на країнах Африки, Південної Америки та Південно-Східної Азії.

Індія планує направити щонайменше 20 нових військових аташе в іноземні посольства до березня 2026 року, повідомили три індійські військові чиновники.

Вони заявили, що країни, до яких вони будуть направлені, включають Алжир, Марокко, Гайану, Танзанію, Аргентину, Ефіопію та Камбоджу, додавши, що Делі вважає, що має можливість значно розширити експорт зброї цим урядам.

Як і Індія, багато з цих країн мають досвід закупівлі військової техніки у Радянського Союзу та Росії, яка відрізняється від стандартів НАТО, прийнятих багатьма західними виробниками.

Одним з перших прикладів успіху стала Вірменія, куди минулого року Індія вперше направила військового аташе.

Індія вже підірвала монополію Росії на озброєння Вірменії, яка була частиною Радянського Союзу, але згодом заявила, що не може покладатися на Москву.