Худшее время для нового канцлера: что будет мешать успеху правительства Фридриха Мерца

У той час як президент США Дональд Трамп підриває єдність Заходу та дестабілізує світову економіку, Німеччина має терміново взяти на себе відповідальність за захист своїх інтересів та інтересів Європи.

На щастя, новий коаліційний уряд на чолі з Фрідріхом Мерцом, схоже, готовий до цього завдання.

Але, на жаль, успіх не є очевидним.

Новий уряд Німеччини стикнеться з безпрецедентними викликами.

Щоб досягти того, чого усі чекають від Берліна, новому канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу доведеться продемонструвати рішучість у здійсненні дійсно глибинних реформ у його країні.

Від часу, коли Конрад Аденауер став першим канцлером новоствореної Федеративної Республіки Німеччина у 1949 році, жоден німецький уряд не приходив до влади в настільки складних умовах.

Безпрецедентні часи.

На тлі глобальної нестабільності, спричиненої торговельними рішеннями Дональда Трампа, та першої в історії перемоги ультраправої "Альтернативи для Німеччини" в загальнонаціональному опитуванні, Християнсько-демократичний союз (ХДС) Фрідріха Мерца та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) нещодавно досягли коаліційної угоди.

Хоча обидві партії ще мають завершити внутрішні процедури зі схвалення цієї угоди, найімовірніше, на початку травня 2025 року Мерц складе присягу федерального канцлера Німеччини.

Мерц очолює уряд у новій реальності.

На тлі тріщин у єдності Заходу та занепаду економічних принципів, які десятиліттями були основою глобальної торгівлі й успіху Німеччини, уряд має оперативно діяти для захисту не лише власних стратегічних та економічних інтересів, а й інтересів Європи та інших демократій.

Нова коаліція стикається з чотирма масштабними викликами: розвалом системи безпеки, посиленим відходом Америки від глобального лідерства; економічним спадом; дедалі крихкішою глобальною архітектурою; соціальною й політичною поляризацією, що зростає.

Ускладнює ситуацію й те, що більшість німців не вірять у здатність нового уряду вирішити нагальні проблеми країни.

На щастя, коаліція має інструменти для подолання цих викликів.

Але ХДС і СДПН повинні виявити рішучість та пройти шлях глибоких реформ, попри можливі короткострокові політичні втрати.

Перші проблеми та перші успіхи.

Мерц зміг подолати головну перешкоду для серйозних рішень його майбутнього уряду – йдеться про так зване "боргове гальмо" ("Євро.

Правда" розповідала про це у статті "Зробити Німеччину сильною знову").

Це стало справжнім зсувом парадигми для країни, де фіскальна ортодоксія довгий час була основою державної політики.

Цей крок відкриває можливості для зростання витрат на оборону, інфраструктуру, науку, цифровізацію та захист клімату.

Це вдалося зробити ще до формування уряду.

Доки не закінчився термін повноважень старого парламенту, ХДС і СДПН за підтримки "Зелених" змінили конституцію Німеччини, послабивши жорсткі бюджетні обмеження, і затвердили інвестиційну програму обсягом 1 трильйон євро.

Втім, збільшення витрат саме по собі не вирішить проблеми, спричинені дворічною рецесією.

Модель експорту зазнає тиску, конкурентоздатність знижується, а ключова інфраструктура застаріла.

Щоб змінити тренд, уряд має інвестувати розумно й цілеспрямовано.

У цьому контексті коаліційна угода розчаровує.

Вона не містить реформ зі зменшення бюрократії, стимулювання приватних інвестицій та підготовки до неминучого демографічного скорочення.

Уряд також повинен запропонувати чіткий план подолання падіння попиту на експорт, яке загострюється через посилення конкуренції з боку Китаю, зокрема в автомобільному секторі – як у ЄС, так і на третіх ринках.

Ця проблема серйозно загрожує економічним перспективам Німеччини, особливо з огляду на зростання протекціонізму в США.

Американський фактор та єдність ЄС.

Залежність Німеччини від відкритих ринків, міжнародних ланцюгів поставок та глобальної стабільності знайшла відображення в коаліційній угоді, яка підтверджує відданість уряду міжнародному правопорядку та багатостороннім інституціям.

Також реалістичним є заклик до Європи знайти політичну волю діяти самостійно.

З цією метою новий уряд прагне посилити стратегічний суверенітет ЄС і допомогти створити Euro.

Stack – загальноєвропейську цифрову інфраструктуру, яка зможе конкурувати з глобальними гравцями.

Це потребуватиме ефективної роботи нового Міністерства цифрових справ і координації на рівні ЄС.

Крім того, коаліція чітко визнає системне суперництво з Китаєм і обіцяє активізувати політику "зменшення ризиків".

І це теж потребуватиме тісної співпраці з ЄС та міжнародними партнерами.

Коаліція Мерца вселяє надію на більш впевнений і проактивний Європейський Союз.

Вона демонструє готовність до лідерства у тісній співпраці з Францією та Польщею, обіцяє більше гнучкості в процесі розширення ЄС, а також прагне зміцнити спроможність Євросоюзу до ухвалення рішень шляхом розширення практики голосування кваліфікованою більшістю в питаннях зовнішньої та безпекової політики.

Також позитивним є пункт коаліційної угоди, який підтверджує підтримку Німеччиною надання бюджетних коштів ЄС лише за умови дотримання державами-приймачами принципу верховенства права.

Це чіткий сигнал Угорщині, що Німеччина більше не заплющуватиме очі на її авторитарні тенденції.

Однак попри бажання нового уряду покращити механізми прийняття рішень у ЄС, зокрема уникнути так званого "німецького голосу" (утримання через внутрішні суперечки), запропоновані механізми поки що не дають гарантій реального впливу.

У підсумку уряд Мерца може виявитися менш впливовим у Брюсселі, ніж йому хотілося б.

І нарешті, нова коаліція має вирішити проблему кризи довіри, яка підриває силу Німеччини.

Довіра до політичних інституцій і лідерів падає, соціальна згуртованість слабшає, а віра у спроможність держави ефективно діяти зменшується.

Нове керівництво має працювати над зменшенням відчуття відчуження у тих громадян, які почуваються соціально ізольованими й економічно покинутими і які, що важливо, сприймають міграцію як загрозу.

Особливо в умовах, коли й ультраправі, й ультраліві чекають шансу скористатися розчаруванням.

Коаліційна угода передбачає продовження тимчасового контролю на національних кордонах доти, доки не буде впорядковано зовнішній кордон ЄС, тимчасове призупинення возз'єднання родин для біженців із "додатковим захистом", а також розширення списку безпечних країн походження.

На тлі побоювань за стійкість німецької демократії команда Мерца має довести ефективність управління, адже це ключ до зміцнення легітимності державних інституцій.

І це не лише питання технічної ефективності.

Це потребує повного переосмислення публічної політики та зваженої суспільної дискусії про те, як Німеччина має реагувати на виклики – як зовнішні, так і все частіше – внутрішні.

Аторка: Даніела Шварцер,.

членкиня правління Фонду Бертельсманна, колишня директорка Німецької ради з міжнародних відносин та ексдиректорка з питань Європи й Центральної Азії у Фонді Відкритого Суспільства.

Стаття початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника.