/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ffbb39805f7ca5f4a4dbe358bd93ebb11.jpg)
Китай розкрив імена хакерів американського АНБ, щоб помститися за тарифи
Китай бореться з тарифами
Загалом назвали імена трьох осіб, які нібито є співробітниками Агентства національної безпеки США і причетні до кібердіяльності. За словами влади міста Харбін, де цьогоріч проходили Азійські зимові ігри, саме ці троє – Кетрін А. Вілсон, Роберт Д. Снеллінг і Стівен В. Джонсон – стояли за атакою на інфраструктуру заходу, повідомляє 24 Канал з посиланням на Bloomberg.
Це незвичний крок для Пекіна. Хоча США регулярно публікують дані про нібито китайських хакерів, Китай майже ніколи не розкриває подібну інформацію про іноземних хакерів та агентів, оскільки, як вважається, прагне уникнути демонстрації власної вразливості. Але цього разу ситуація змінилася. Згідно з повідомленнями Bloomberg, такий крок Пекіна є реакцією на нові американські тарифи і спробою показати: США не такі вже й невразливі у своїй розвіддіяльності, як самі вважають.
- За даними китайського центру CVERC, під час проведення зимових ігор країна зазнала понад 270 тисяч кібератак, більшість яких – із серверів, розташованих у США.
- Хакери, за словами китайської сторони, також атакували Huawei – одного з лідерів телеком-галузі Китаю. Компанія давно перебуває під американськими санкціями.
Усе це Пекін подає як "простий саботаж" – концепцію, що походить ще з методик ЦРУ, коли навіть дрібні дії можуть суттєво послабити противника. Наприклад, втручання у роботу підводних кабелів чи транспортної інфраструктури. У звіті центру CVERC було наведене зображення хакера в образі дядька Сема (класичного символу Штатів) з мішенню на голові – натяк на майбутню відповідальність Вашингтона.
Айзек Стоун Фіш, гендиректор компанії Strategy Risk, пояснив Bloomberg, що основна відповідь Китаю на торгівельну війну – це не тарифи, а кроки, які, на перший погляд, не мають прямого стосунку до економіки. Оприлюднення імен хакерів АНБ, на його думку, ідеально вписується в цей підхід.
Окрім інформаційного удару, Китай вдався і до практичних заходів – скасував замовлення на літаки Boeing і зупинив прокат голлівудських фільмів. Також днями в мережі розгорівся величезний скандал, коли китайські посадовці опублікували дані про справжню вартість люксових товарів американських брендів. Виявилось, що товари, які продаються по всьому світу за десятки тисяч доларів, мають собівартість у Китаї лише в межах 1000-2000 доларів. Це підхопили численні блогери й тепер соцмережі активно обговорюють шалені націнки.
США тим часом намагаються коригувати свою тарифну політику. Президент Трамп тимчасово звільнив електроніку, зокрема напівпровідники та iPhone, від найвищих мит, однак попередив: це – ненадовго.
Хоча багато американців прагнуть повернення виробництва в країну і вбачають у Китаї головного винуватця, реальність складніша. Більшість не хоче працювати на заводах, а глобальна торгівля залишається джерелом прибутку для США – американські компанії активно експортують послуги. Проте президент Трамп керується спрощеним уявленням про торгівельний баланс: якщо США купують більше, ніж продають – значить, програють. Компанії на кшталт Apple натомість переорієнтовуються на виробництво у В'єтнамі чи Індії, але не поспішають повертати його до Америки.