"Леопарди" — як "Тигри": чому німецькі танки і через 80 років мають ті самі проблеми

Витік інформації з Міністерства оборони Німеччини про недоліки танка Leopard 2 в Україні не має стати сюрпризом для будь-кого, хто хоч трохи знайомий з історією німецьких танків або західною танковою історією загалом.

Для мене це точно не сюрприз. Я провів тисячі годин у стародавньому британському танку Chieftain, а також у сучасному Challenger 2 (CR2). Непосвячені можуть подумати, що ми бачимо кінець епохи танків після 110 років, протягом яких вони були королями поля бою, але це було б помилковим припущенням. Проте, оскільки новий британський танк, який отримав образну назву Challenger 3, ось-ось з'явиться, його конструктори повинні врахувати виявлені недоліки Leopard 2, інакше він теж зазнає невдачі.

Leopard 2 — це диво техніки, що нагадує німецький танк "Тигр" часів Другої світової війни: можливо, найнебезпечніший танк тієї війни. Leopard 2 має дуже складну систему управління вогнем, видатну за потужністю силову установку MTU (двигун для "не танків") і чудову 120-мм гладкоствольну гармату. Однак він дуже сприйнятливий до атак безпілотників і "вертушок", а в разі пошкодження або поломки його дуже складно полагодити. Гірше того, як і "Тигр" часів Другої світової війни, він дуже нечисленний. Росіяни втратили тисячі танків Т-72, Т-80 і Т-90. Україні було поставлено всього 18 Leopard 2!

Перша виявлена проблема полягає в тому, наскільки складно українським солдатам лагодити ці танки та підтримувати їх у боєздатному стані. Якщо двигун ламається, його доводиться везти за сотні кілометрів для ремонту до спеціалізованої установи, тоді як старі, прості двигуни російських танків може легко полагодити будь-який автомеханік за необхідності на місці. Першим танком, яким я командував, був Chieftain, розроблений у 1950-х роках, на якому стояв двигун від "лондонського автобуса". Двигун часто зупинявся, коли соленоїд уприскування палива заклинювало. Це просто усувалося за допомогою білизняної прищіпки, щоб тримати його відкритим! Аналогічна проблема з Leopard 2 або CR2 вимагала б нового двигуна.

По-друге, ці багатомільйонні танки стали дуже сприйнятливі до всюдисущих безпілотників вартістю 500 доларів, які знищують їх із жахливою швидкістю. Leopard 2 і CR2 були розроблені тоді, коли не існувало загрози безпілотників. Навіть під час битви біля Камбре 1917 року екіпажі були дуже стурбовані тим, що німці кидали ручні гранати на дах найбільш ранніх танків, де броня була найтоншою, і знищували їх. Вони швидко встановили на даху клітки з курячого дроту, які ефективно протистояли цій загрозі. Певною мірою металеві клітки, які зараз встановлюються на Leopard 2 і CR2, дійсно протистоять безпілотникам, але тільки після того, як ці танки будуть оснащені комплексами засобів захисту, що розвиваються, які включають безліч лазерів та інших видів зброї, ця загроза буде зведена до прийнятних пропорцій.

Третій недолік — це "маса", або, простіше кажучи, чисельність. Німці програли Другу світову війну, тому що не змогли зрівнятися з масою, яку могли генерувати союзники. Наприклад, на пізніх етапах війни союзники виробили майже 60 000 танків "Шерман", які зрештою взяли гору над складнішими та здібнішими танками "Тигр" і "Пантера", тому що в німців їх було всього кілька тисяч. Точно так само 18 "Леопардів-2" і 14 CR2, які ми відправили в Україну, на сьогодні навряд чи здатні на щось. У доповіді йдеться про те, що набагато чисельніші, старіші та простіші "Леопарди-1" дуже ефективні.

Є багато важливих уроків, які західні армії та танкісти повинні винести з цих проблем. Оскільки наразі МО Великої Британії займається відновленням і модернізацією CR2 в Challenger 3 за сприяння німецького виробника танків Rheinmetall, ми, британці, повинні засвоїти ці уроки вже зараз, щоб створити ефективну бойову платформу на найближчі кілька десятиліть.

Ми повинні уникнути повторення старої історії з німецькими танками часів Другої світової війни. Ми повинні уникнути спокуси зробити наші танки надто складними, такими, які надто легко вражати, надто важкими в обслуговуванні та надто нечисленними.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело