На "ухилянтів" з OLX почалося полювання: податкова пояснила, коли українцям слід звітувати за доходи з маркетплейсів

Продаж індивідуального майна (особистих речей) на платформах маркетплейсів, таких як OLX, Prom, та інших, не є об'єктом контролю з боку Державної податкової служби (ДПС). Про це йдеться у відповіді ДПС на інформаційний запит "Телеграфу".

Що з продажами в мережі?

За інформацією податківців, така діяльність не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. Ба більше, Податковий кодекс взагалі не містить окремого порядку оподаткування операцій з продажу фізичними особами особистого майна.

Але! Ситуація змінюється, якщо громадянин продає товари систематично з метою отримання прибутку. Відтак, ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.

Що таке "системна підприємницька діяльність"? В розумінні податківців:

"Підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку", — пояснює ДПС, посилаючись на Господарський кодекс.

І саме такий вид діяльності вважається підприємництвом і підлягає оподаткуванню. Зокрема, фіскальна служба зазначає:

"Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів", — йдеться у відповіді на запит.

Як же податківці знаходять таких підприємців, які, вочевидь, не поспішають "світитися"? У фіскальній службі зізнаються, що дійсно моніторять маркетплейси та соцмережі, щоб виявляти тих, хто систематично продає товари без реєстрації підприємницької діяльності.

"Органи ДПС проводять моніторинг маркетплейсів та соціальних мереж з метою встановлення фізичних осіб, які, нехтуючи обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, не сплачуючи при цьому податків", — підкреслили в ДПС.

Крім того, з 1 березня 2025 року обов'язковим реквізитом розрахункового документа є інформація щодо отримувачів грошових переказів за реалізований товар.

"Податкова служба на постійній основі здійснює аналіз цих даних, що відображені в електронних копіях розрахункових документів у системі обліку РРО", — пояснюють фіскали.

Такий контроль введений не для того, щоб "кошмарити" чесних підприємців.

"Цей аналіз не має на меті здійснення тотального контролю та застосування значних сум штрафних (фінансових) санкцій, а спрямований виключно на виведення із "тіні" частини розрахунків при продажу товарів, зокрема продаж яких відбувається на різноманітних платформах, маркетплейсах, або за допомогою поштових операторів тощо", — запевнили в ДПС.

Що з грошовими переказами?

Грошові надходження на банківський рахунок фізичної особи від родичів не підлягають оподаткуванню.

"Розділом IV Кодексу, не передбачено норм, які встановлюють обмеження на переказ коштів між родичами", — підкреслили в ДПС.

За Податковим кодексом, членами сім’ї першого ступеня споріднення вважаються батьки, діти (включно з усиновленими), чоловік або дружина. Другого ступеня — рідні брати, сестри, бабусі, дідусі та онуки.

Але! Грошові подарунки (зокрема і готівка) від інших осіб, можуть розглядатися як дохід і оподатковуватись:

• 5% — якщо перекази здійснює особа, яка не є родичем;
• 18% — якщо дарувальник є нерезидентом України (незалежно від того, родич чи ні);

У всіх випадках також застосовується 5% військового збору.