Пісня з Росії в трендах серед українців. Відома мовознавиця пояснила, хто винен

Пісня Homay російської групи Ay Yola очолила українські чарти на різних платформах, зокрема на Apple Music. Гурт активно підтримує війну РФ проти України, а прослуховування їхніх пісень приносить прибуток країні-агресорці. Українське суспільство б'є на сполох через музичні вподобання молоді, проте державні службовці ніяк не відреагували на ситуацію. На це звернула увазу українська письменниця, педагогиня, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України Лариса Ніцой в інтерв’ю NTA, повідомляє «Главком».

«Я пишаюся нашим суспільством! Наше суспільство реагує, наше суспільство не дрімає, наше суспільство це помічає. Не влада, не державні службовці, не ті, хто найняті владою для виконання функцій державного механізму. Не вони це відслідковують, не вони це відштрафовують, а це суспільство. Це роблять звичайні громадяни, які опубліковують такі ганебні випадки в нашому суспільстві – піднімається хвиля, суспільство реагує, журналісти висвітлюють», – говорить експертка.

Також Ніцой наголошує, що загальний рівень свідомості громадян в Україні високий, бо подібні теми підіймаються, обговорюються та засуджуються. Водночас письменниця додає: «Хто винуватий? Винувата влада».

«У лютому цього року на сайті Кабінету міністрів була подана петиція: заблокувати пісні російською мовою на стрімінгових платформах в Україні. Тобто, щоб вплинути на українських несвідомих громадян за допомогою державного механізму. Не дати їм можливість слухати московську музику. Петиція всього за три дні набрала 28 184 голоси з потрібних 25 тис. За три дні! Хоча, як правило, голоси збираються три місяці. Зокрема Шмигаль відреагував: він сказав, що немає законодавчих підстав виконати вимогу, яку висуває автор петиції і яку підтримали 28 тис. людей за три дні», – розповідає фахівчиня.

Лариса Ніцой додає, що попри зрілість суспільства держава старається уникати розв'язання подібних питань. Вона зауважує, що якщо міністри хочуть щось зробити, то знаходять для цього можливості – як у випадку з узаконенням продажу землі. Однак, коли йдеться про заборону російської музики в Україні, вони раптом стверджують, що не мають для цього жодних законодавчих механізмів.

Фахівчиня відзначає проблему у всій владі. Як приклад наводить нещодавню заяву голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, який сказав, що держава не може заборонити дітям у навчальних закладах спілкуватися російською, бо ця мова вважається мовою меншин, і така заборона може бути розцінена в ЄС як дискримінація. Ніцой звертає увагу на те, що влада боїться гіпотетичних звинувачень, тоді як мала б рішуче діяти для захисту українців від усього, що пов’язане з країною-агресором.

Також ексдиректор мистецького каналу «Територія А», поет, екснардеп та громадський діяч Олександр Бригинець пояснив, чому українська молодь продовжує слухати російську музику. На його думку, причина полягає у високій конкуренції на ринку Росії, яка змушує виконавців швидше реагувати на нові тренди та активніше розвивати індустрію.