Століття вибуху у соборі Святої Неділі у Софії: з історії московського тероризму

Сто років тому було здійснено найбільший теракт в історії Болгарії – вибух у соборі Святої Неділі у Софії.

Звичайно, він був організований московськими виродками (терористичний акт був підготовлений групою болгарських лівих комуністів під керівництвом резидента радянської військової розвідки Іванова, який після вибуху залишив Болгарію. – Ред.).

Звичайно, все пройшло не за планом: хотіли ліквідувати всю верхівку країни, починаючи з царя, але цар Борис III залишився неушкодженим, тому що вибуховий пристрій активували до того, як він з'явився у храмі.

Натомість було вбито, наприклад, цілий клас дівчаток-гімназисток, які співали у церковному хорі. 

Загалом загинуло, за різними даними, від 160 до 213 осіб (як я розумію, така розбіжність – від того, чи включають до списків жертв померлих від ран пізніше). Плюс безліч поранених, звичайно, – понад пів тисячі.

Великдень, Великий четвер. Крім того – траурна церемонія за вбитим раніше (вгадайте, за ким) генералом і депутатом Народних зборів Костянтином Георгієвим (його було вбито перед церквою, куди він ішов на службу зі своєю онукою). На те й був розрахунок.

Деякі виконавці отримали смертні вироки в Болгарії (Марко Фрідман, Петер Задгорський та Георгі Коєв), деякі встигли втекти в СРСР (Стефан (Станке) Димитров, Димитр Гринчаров, Микола Петріні, Христо Косовскі, Петро Абаджієв). Усі, крім Абаджієва, здохли у ГУЛАГу (дивно, правда?).

Абаджієв, який служив у Червоній армії, повернувся до Болгарії 1945-го, коли країна вже була під радянською окупацією, але теж чомусь особливо не зажився: склеїв ласти 1946 року в автокатастрофі.

Загалом, наочний історичний урок приблизно в усьому: і що таке Московія (приблизно будь-якого часу розливу), і чому ніколи не можна ані вірити їй, ані тим паче з нею співпрацювати, однак завжди варто чекати кривавої гидоти.

І вічна пам'ять загиблим.

Оригінал