Трамп поганий перемовник, а угода про копалини абсурдна, — економіст Тімоті Еш про мита США, війну з Путіним та майбутнє ЄС

Одночасно із тим як президент США Дональд Трамп то вводить, то скасовує мита проти товарів з країн по всьому світу, Вашингтон працює з Києвом щодо так званої "угоди про копалини". Документ може кардинально змінити економічну динаміку між двома країнами, надаючи США привілейований доступ до українських стратегічних ресурсів.

Чого насправді добиваються США, якими будуть наслідки економічної політики Трампа, та чи постраждає від американського санкційного тиску Кремль?

Про це та інше в інтерв’ю "Телеграфу" розповів Тімоті Еш — експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин, більше відомого як Chatham House. Еш працює професійним економістом понад 30 років, з яких 20 років — у банківському секторі.

Європа не захоче дратувати Китай

— Одразу хочу запитати щодо тарифів Трампа та спричиненої ними ситуації на фондових ринках. Чого очікувати далі? Хто у цій ситуації лузер, а хто — переможець?

— Гадаю, встановлене універсальне мито в 10% для всіх країн залишиться в силі. Але очевидно, що головна ціль у всьому цьому — Китай.

Пекін підвищив тарифи на товари зі США до 125%. Відповідні тарифи Штатів наразі на рівні 145%.

Цікаво, що китайці у певному сенсі запропонували можливість відступу. Вони натякнули, що тарифи настільки високі, що вже немає сенсу реагувати на "дурну політику Трампа", так? Тобто дали зрозуміти, що, ймовірно, більше не ескалуватимуть ситуацію, адже коли тарифи на рівні 125%, американський експорт до Китаю і так стає неконкурентоспроможним. Тож подивимося, що зробить Трамп зараз.

Чи захоче він знову підвищити ставки? Чи прийме цей можливий шлях відступу від Китаю? Можливо, прийме і подасть це як перемогу. Але в підсумку ми маємо гігантські тарифи з обох боків. Тож чи можна це назвати переговорами? Я не впевнений. Багато хто у США вважає Китай ворогом, тож це не переговори за принципом "win-win".

Для багатьох в американській адміністрації це гра з нульовою сумою, де вони справді хочуть завдати Китаю шкоди — економічно, бо вважають це гегемонічним протистоянням між США і Піднебесною.

Що б не сталося, я думаю, що кінцевий результат — це зниження глобального економічного зростання, зростання інфляції, більше бідності, зниження рівня життя, більше нерівності. Це не допоможе ні світовій економіці, ні людям. І це виглядає як дуже сумна послідовність подій.

— Китай запропонував Європейському Союзу певним чином об'єднати зусилля, щоб захистити свої інтереси від дій США. Наскільки можливий такий альянс? Для ЄС це здається доволі небезпечним кроком.

— Це справді цікаво. Американці сподіваються — принаймні, такий меседж надходить з Білого дому — що європейці, які будуть змушені платити лише 10% тарифу, віддячать за таку щедрість і підтримають США у протистоянні з Китаєм. Але я не впевнений, що Європа цього справді хоче.

Загалом, Європа не любить торгівельні війни. Її інтереси суттєво відрізняються від американських. США можуть вважати Китай екзистенційною загрозою, пріоритетною зовнішньополітичною проблемою. Але я не думаю, що Європа бачить це так само.

Для Європи головною загрозою є Росія, а не Китай. І, власне, союз Європи зі США проти Китаю може означати, що Пекін збільшить підтримку Москви у війні проти України, так?

Думаю, Європа намагатиметься висловлювати Трампу теплі слова, але водночас — спробує не дратувати Китай й уникатиме втягування у широку торгівельну війну.

Цікаво, що Трамп останні три місяці тільки й робив, що принижував своїх союзників, зокрема, європейських. А тепер він хоче, щоби ці союзники допомогли йому з китайцями. Я думаю, європейці зараз запитують себе: "А чому ми маємо допомагати тобі, якщо ти не поводишся як наш союзник?" Тож я не думаю, що Європа зробить Трампу якісь послуги.

Трамп бачить Україну слабкою

— Водночас під час переговорів між США і Росією вже Кремль тиснув на Трампа з вимогою послабити санкції. Як думаєте, чи піде він на поступки Путіну? І чого варто очікувати від цих переговорів надалі?

— На жаль, реальність така, що Трампу, здається, байдуже до України. Для нього і для багатьох у його адміністрації головна мета — це Китай. І, як мені здається, Трамп справді хоче нормалізувати відносини з Росією.

Україна в цьому контексті — це свого роду незручність. Він бачить Україну слабкою, а Путіна — сильним. І вважає, що може змусити Україну піти на поступки, віддати Путіну те, чого той хоче, щоб укласти велику угоду між США і Росією, знову ж таки, проти Китаю.

Ви робили неймовірну роботу, три роки відбиваючи російську агресію. Сподіваймося, що Європа продовжить підтримку, аби ви мали змогу захищатися надалі.

Та повертаючись до вашого запитання: цілком імовірно, що Трамп спробує послабити санкції. До речі, якщо подивитися на нові тарифи, то Росія не входить до переліку країн, на які накладається 10% мито — і це, безумовно, є поступкою з боку адміністрації Трампа.

Але, мабуть, найбільший виклик тепер постає перед Європою. Якщо американці скасують санкції — що робитиме ЄС? Чи збережеться європейська єдність? Очевидно, що в Угорщині чи Словаччині лідери більш прихильні до Путіна. Можливо, на окремі країни ЄС тиснутимуть. Але навіть якщо єдність ЄС посиплеться, то окремі країни та важливі економіки світу — Німеччина, Франція, Велика Британія — можуть діяти спільно.

Сподіваймося, що саме так і буде.

— Чи можливий сценарій, що Трамп у певний момент втратить терпіння до Путіна і все ж запровадить мита або нові санкції проти російської нафти та газу, як він раніше обіцяв?

— Гіпотетично можливо, але всі його дії досі свідчать про те, що він не хоче цього робити. Він не бачить Путіна як загрозу. Якщо послухати, наприклад, Фіону Хілл, яка працювала в його першій адміністрації (на посаді заступниці помічника президента США — Ред.), то вона каже, що Трамп просто прагнув подобатися Путіну.

Тож, думаю, що введення таких мит дуже малоймовірно. Така реальність. Це адміністрація Трампа, яка, здається, хоче бути друзями з Росією. Подивіться хоча б на заяви Стіва Віткоффа — він приймає російський імператив. Це, звичайно, дуже прикро для України.

"Ми тримаємо російські гроші в банках і нічого з ними не робимо"

— Ви згадали про Європу — чи погодяться європейські країни нарешті конфіскувати заморожені російські активи? Це ж справді потужний інструмент.

— На жаль, було змарновано дуже багато часу. Минуло майже три роки з моменту замороження цих активів. Було багато зволікань, виправдань, щоб не конфіскувати їх.

Зараз наближається дедлайн — у липні закінчується термін дії санкцій ЄС [щодо РФ]. Якщо Угорщина і Словаччина заблокують їх продовження, Росія зможе знову отримати доступ до своїх активів. А ми ж уже маємо механізм ERA (план країн G7 щодо надання Україні приблизно $50 мільярдів у вигляді кредитів, які будуть погашатися коштом прибутків від заморожених російських активів — Ред.).

Якщо активи повернуться до Росії, то відповідальність за ці 50 мільярдів лягає на країни "Великої сімки". Це просто абсурд, якщо подумати. Гадаю, на липневій зустрічі ЄС буде певний тиск, щоб знайти рішення.

Це неймовірно: ми тримаємо ці російські гроші в наших банках і нічого з ними не робимо. Замість цього уряди на Заході воліють використовувати гроші платників податків на допомогу Україні. Такі лідери, як Макрон і Шольц, перешкоджали тому, щоб ці активи були заморожені, вилучені й передані Києву.

— Змарнована можливість, аби зміцнити українську оборону та інші галузі.

— Абсолютно.

— У продовження розмови про європейців. Чи є шанси у європейської "коаліції охочих" домогтися успіху в розробці реальних гарантій безпеки для України у випадку припинення вогню? Адже, судячи з заяв Кремля, вони не погодяться на присутність будь-якого міжнародного контингенту на українській землі.

— Я думаю, що найкраща безпека для України — це її власна оборона. І постачання Україні зброї, щоб вона могла себе захищати. Україна вже довела, що більше ніж здатна стримувати Росію. Тому перш за все Європа має працювати над тим, щоб Київ отримав якомога більше можливостей.

Очевидно, зараз багато уваги приділяється ідеї сил стримування. Але сумна реальність у тому, що без США Франції та Великій Британії буде важко виставити достатньо військ, щоб це справді мало ефект. Туреччина може стати геймчейнджером. Вона має найбільшу постійну армію в Європі — майже 400 тисяч солдатів. Це може змінити ситуацію. Я нещодавно був у Туреччині. Наскільки розумію, турки можуть бути готові зробити це.

Та навіть якщо ми не маємо достатньо солдатів, у нас є інші сильні сторони — повітряне прикриття. Повітряна міць без американців все ще досить значна.

Але зрештою доведеться дочекатися, як підуть переговори щодо припинення вогню. Хоча, на мою думку, вони навряд чи дадуть результат — просто тому, що Трамп — поганий перемовник, чи не так? У нього були важелі впливу на Путіна, які він втратив. Тепер Путін вважає, що зможе отримати ще більше, тож насправді не налаштований припиняти війну. Думаю, що Україна також не хоче підписувати угоду про припинення вогню, в якій вона нічого не отримає.

В тій же "угоді про копалини" немає нічого для України. То чому вона має на це погоджуватися? Україні потрібна безпека, щоб мати можливість економічно розвиватися. Ключове: не буде жодних інвестицій без гарантій безпеки.

У будь-якому разі, гадаю, що Велика Британія і Франція налаштовані серйозно. Але перша лінія оборони, на жаль, — це Україна. Ми маємо постачати вам якомога більше озброєння.

Формується цікавий контекст. Очевидно, що американці хочуть віддалитися і покращити відносини з Росією. Україна і Європа ведуть боротьбу. Європа має фінанси, щоб підтримати Україну, але не має військово-промислового комплексу, щоб виробити це. Тому нам потрібно купувати озброєння в американців.

Таким чином, ми також тягнемо час, щоб дозволити Україні та Європі відновити свою здатність виробляти зброю, аби захистити себе.

— Євросоюз якраз презентував дуже амбітний план переозброєння. Чи вдасться втілити його?

— Це довгостроковий план. Якщо ми говоримо про військово-промисловий комплекс, то це програма на п’ять-десять років. Але, на жаль, загроза з боку Росії — вже зараз. І ми маємо проблему з часом: нам потрібно протриматися достатньо довго, щоби розвинути власні оборонні спроможності.

Україна виграє для Європи час кров’ю. Це сумна реальність.

Я справді сподіваюся, що вдасться [втілити план в життя]. Але зараз ми перебуваємо в дуже небезпечній ситуації.

Американські компанії не прийдуть в Україну без гарантій безпеки

— Ви також сьогодні згадували про "угоду про копалини", яку планували підписати США та Україна. Знаю, що ви доволі критично до неї ставитеся. То в чому ризик?

— Ризик у тому, що Україна віддає своє економічне майбутнє — в обмін на повну відсутність гарантій безпеки. Якщо почитати документ — американці отримують усе. Натомість не надають нічого конкретного.

Але ж, зрештою, Україна — частина Європи. І, наскільки я знаю, українські посадовці вже заявляли, що не можуть підписати угоду, яка зрештою підірве європейську інтеграцію. До того ж угода охоплює багато родовищ, які вже перебувають у державній власності.

Це просто безглуздий документ. Його вже назвали вимаганням, і справді — американці намагаються скористатися тим, що сприймають як українську слабкість.

Ця ідея, яку просуває Трамп — що нібито сам факт підписання угоди й припущення, що американські компанії прийдуть в Україну, автоматично створює якусь безпеку — це абсурд. Американські компанії не прийдуть в Україну без реальних гарантій безпеки.

І, що важливо — американські компанії працювали в Україні останні 30 років. Вони були тут 2014-го, коли Росія анексувала Крим та вторглася на Донбас. Вони були тут і 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. І це не зупинило Росію.

— Та виглядає так, що у команди Трампа просто немає іншого плану щодо України.

— Пропозиція [щодо копалин], здається, надійшла з української сторони.

Але Україна наче втратила контроль над процесом. Гадаю, українці сподівалися надати економічні поступки США в обмін на гарантії безпеки. Американці ж просто відкинули будь-яку готовність надавати гарантії, і захотіли лише мінерали. Це абсурдний план і виглядає так, ніби американці поводяться як колоніальні експлуататори.

Я був би дуже здивований, якби Україна підписала це. Це абсолютно не вигідно для вас.

Нагадаємо, раніше геолог розповів "Телеграфу", які українські надра потрібні США, і для чого їх можна використати.