Від Києва – дві години. Топ-10 місць для весняного відпочинку

Затоплена церква у Ржищеві, що височіє над водами Канівського водосховища, історичний Трахтемирів з його козацьким минулим та квітучий «Острів Сакури»  – ідеальні місця для незабутнього відпочинку на природі цієї весни. «Главком» підготував добірку з десяти мальовничих місць Київської та Чернігівської областей, які ідеально підійдуть для незабутнього весняного відпочинку.

1. Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» – місце з неймовірними краєвидами на Дніпро, багатою історією та залишками козацьких поселень. Весною тут особливо гарно, коли природа прокидається.

Парк «Трахтемирів» унікальний за геологічною будовою район, що характеризується значною піднятістю горбистої поверхні та утворенням ярів на правобережжі Дніпра. Він розташований у межах Трахтемирівського півостріва (Черкаська та Київська області).

У парку зростає близько 10 червонокнижних видів рослин, серед яких цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, рябчик шаховий та інші. Багатий у «Трахтемирові» і тваринний світ. Тут живуть кріт звичайний, вечірниця дозірна, полівка лісова, миша жовтогорла, бабак, тхір чорний, лисиця звичайна, вовк, косуля європейська, лось звичайний, свиня дика, також зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, пугач звичайний. 

Власне, від села Трахтемирів, колишнього духовного козацького центру, залишились кілька хат та кілька мешканців, а також старе кладовище поруч. Іншу частину поселення в радянські часи затопили Канівським водосховищем та виселили. Потім у 1990-х створили історико-культурний заповідник (адміністрація у селі Григорівка в іншій частині півострова, в Черкаській області), потім додали регіональний ландшафтний парк (який, за даними Україна Інкогніта, був чи не першим приватним об’єктом пиродно-заповідного фонду в Україні) в опікуванні того самого керівника «Нафтогазу» кучмівських часів – Ігора Бакая.

Бакай побудував тут будинок (зараз спалений) та вертолітний майданчик (зараз стоянка для автомобілів туристів), розвів кабанів та озброєну охорону, намагався до кінця виселити село, щоб господарювати у повній мірі, але… як мінімум один офіційний житель не піддався – Олег Петрик, відомий як Скіф, колишній театральний діяч з Києва, дуже привітний та говіркий відлюдник. Зараз він продовжує тут мешкати та зустрічати всіх піших туристів, що йдуть углибину півострова. Одного разу киянин, актор Олег Петрик приїхав до Трахтемирова на зйомки фільму про затоплення сіл, та й лишився тут назавжди.  

Жодних вказівників на території немає. Лиш перед закритим шлагбаумом є вивіска та кілька табличок з номером телефону охорони. При в’їзді у парк можна побачити пам’ятний знак та дерево-тризуб.

Гуляючи серед тиші, лісів, ярів та чудових краєвидів, можна натрапити на окремі кам’яні хрести та й на ціле старовинне кладовище. Його називають козацьким, хоч кам’яні хрести переважно датовані дев’ятнадцятим століттям.

Як дістатися:

Найзручніший спосіб дістатись села Трахтемирів – через село Великий Букрин, яке знаходиться в Київській області і до якого з Києва навіть пару разів на день ходять маршрутні автобуси. Сам Трахтемирів знаходиться вже в Черкаській області, у 2-3 кілометрах від Великого Букрина.

2. Остер

З’явилося це місто 1098 року. Саме тоді Переяславський князь Володимир Мономах (з 1113 року Великий князь Київський) заснував на Острі фортецю для захисту від кочівників – Городець на Острі. Він же побудував у фортеці велику церкву – Михайлівську, один з приділів якої можна і зараз споглядати в Острі. Помилково її називають «Юрієва божниця».

В 1152 році Городець зруйнував Ізяслав, а в 1240 – татаро-монголи. Поселення, що виникло на його місці довгий час називали Старим Остром або Старогородкою, тому що ближче до Десни в ХІV столітті з’явилось нове поселення – Остер. З плином часу ці два поселення злились в одне.

Після знищення Запорізької Січі Остер у 1782 році став центром повіту Київської губернії, а в 1802 році – Чернігівської губернії. Зараз Остер є містом районного підпорядкування. Тут мешкає понад 7 тисяч осіб.

Найстарішою пам’яткою Остра і регіону в цілому є Михайлівська церква, яку вперто називають «Юрієвою божницею». Це одна з двох десятків пам’яток князівської доби, що дожили до нашого часу в Україні. 

Церкву збудували з давньоруських плінф (про це свідчать клейма) та брил пісковику. Татаро-монголи під час нашестя у 1240 році не зруйнували церкву, але обрекли її на занепад. Занепадала вона до XVII століття. Саме тоді її відновили та почали використовувати як діючий храм. У 1753 році блискавка та пожежа зруйнували дерев’яний верх храму. Але це було півбіди. Справжня біда почалася, коли став зсуватись пагорб, на якому стояла церква. Коштів на укріплення пагорба не було, тому на початку ХІХ століття вирішили, що розібрати храм буде значно дешевше, ніж постійно відбудовувати й укріплювати його. І розібрали, залишивши лише абсиду.

З пізніших архітектурних пам’яток заслуговує на увагу ще одне цікаве місце Остра – будівля Воскресенської церкви, зведеної в 1845 р. на кошти остерського купця П.Цирюльника.

Ознайомитися з історією Остерщини можна в цікавому Остерському краєзнавчому музеї, що є одним з найстаріших подібних місць на Чернігівщині.

Серед унікальних експонатів музею ювелірні прикраси XII ст., різьблений сволок XVII ст., ікона XVII ст., зразки народного ткацтва та вишивки XVIII ст. Музей розмістився у спорудженому в 1898 р. будинку, який належав генерал-лейтенанту В. Солонині. Будинок виконаний з червоної цегли, стіни оздоблені полив’яними кахлями, в інтер’єрі увагу привертає кахляна піч-камін.

На півночі від Остра знаходиться ще одне цікаве місце – регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». Розміщений на площі 102,5 тис. га, він зберігає у природному стані типові та унікальні ландшафти Придніпровського Полісся із притаманним їм рослинним і тваринним світом. 

Як дістатися: 

З Києва від метро «Лісова» ходять маршрутки. Також можна вирушити Чернігівською маршруткою і вийти на повороті на Остер, а там вже ловити чернігівський автобус чи попутку.

Власним авто до Остра можна доїхати за 1 год 20 хв, відстань - 97 км. 

3. Київське море

Київське водосховище – унікальне місце та одна з туристичих пам'яток Київської області. Водосховище простягається по Дніпру від Вишгорода до села Дніпрова, по річці Прип'ять – від гирла до міста Чорнобиль, і по річці Тетерів – від гирла до села Богдана.

Це одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Запаси води водосховища, використовують для Київської гідроелектростанції, яка виробляє електроенергію. 

«Київське водосховище» в народі називають Київським морем. І не дарма – тут направду красиво майже так само, як і на справжніх морях. Тут навіть проводилася міжнародна «Формула-1» на воді, однак подальші змагання скасували у зв'язку з початком АТО. 

Море знаходиться на Дніпрі в північному напрямку від Києва. Його загальна площа складає 922 кілометри квадратних.

Біля Київського моря безліч різних готелів і облаштованих пляжів від найдемократичніших до вищого елітного формату. Також тут є яхт-клуб «Енергетик» і віндсерфінг-клуб.

Як дістатися: 

Дістатися до Київського моря можна рейсовими автобусами, які прямують від метро «Героїв Дніпра» до сіл, розташованих уздовж його берегів, таких як Нові Петрівці, Лютіж, Козаровичі, Ясногородка, Сухолуччя.

Також зручно дістатися до Київського водосховища та навколишніх сіл власним автомобілем по дорозі Р02.

4. Затоплена церква у Ржищеві

У 70-х роках минулого століття під час створення Канівського водосховища затопили низку сіл, серед яких і Гусинці, де було збудовано храм. Незатопленими залишилися лише пагорби та Спасо-Преображенська церква, що утворили невеликі острівці на воді.

Здалеку здається, що церква ніби виглядає з-під води, саме ця ілюзія і дала згодом назву – «затоплена» церква.

Церкві понад 100 років, а точна інформація про дату її створення залишається загадкою. Шукачі пригод вирушали до храму човнами. Серед легенд існують історії про підземні ходи. Так, за однією з них, подейкують, що підземні тунелі храму йшли до самої Лаври в Києві.

Місцеві розповідали, що на церковні свята та в дні туману з храму долинав бій дзвонів. Це допомагало рибалкам знайти дорогу додому, а храм обріс не однією легендою.

Якщо ви вирішите затриматися у місті на декілька днів, тут розвивається зелений туризм: можна зупинитися в одній з приватних садиб або приїхати з наметами. Готелів у Ржищеві немає.

Як дістатися:

Автомобілем. Щоб побачити церкву на воді, вирушайте з Києва до Ржищів Обухівською трасою. Відстань становитиме близько 80 км. З Ржищева до церкви вирушають катери та човни, або можна домовитися з місцевими рибалками, які за невелику плату доставлять на острів. 

На автобусі. Неподалік від станції метро «Видубичі» знаходиться автостанція, з якої регулярно відправляються автобуси до Ржищева. Час у дорозі становитиме близько двох годин, а самі автобуси вирушають щогодини.

Також є турфірми, які пропонують екскурсії до «затопленої» церкви.

5. Васильківські Карпати

Цей дивовижний куточок природи, знайомий багатьом глядачам з фільму «Захар Беркут», останнім часом все більше приваблює туристів.

Васильківські Карпати – ландшафтний заказник місцевого значення площею 226,8 га, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області. Створений згідно з рішенням шостої сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради від 2 лютого 1999 року за № 79-06-ХХІІІ.

Всього через годину їзди від центру Києва можна опинитися в іншому світі. У світі невеликих гір, каньйонів, серед степової рослинності і співу птахів. Унікальне місце розташоване на південь від Києва біля міста Васильків.

Ландшафтний парк «Васильківські Карпати» дійсно вражає невеликими горами, які, на відміну від справжніх Карпат, ростуть вниз, а не вверх. По суті, це мережа глибоких каньйонів (ярів) уздовж течії річки Бугаївка, вкритих травами, квітами і деревами. Тут гніздиться 30 видів птахів.

Васильківські Карпати – це справжня перлина Київщини, яка обов'язково сподобається всім любителям природи та краси. Це місце, яке подарує вам незабутні враження та заряд позитивних емоцій.

Як дістатися:

В Google Maps знайдіть «Ландшафтний парк «Васильківські Карпати» , Київська обл.» або «Українська Ісландія». Відстань від Києва – 37 км. З траси потрібно буде з'їхати на ґрунтову дорогу, враховуючи ями та відсутність вказівників. Найкращий час для відвідування – весна або літо, коли природа розквітає. 

6. Парк «Острів Сакури»

Парк на штучному острові на річці Рось у смт Володарка відкрився у 2019 році завдяки зусиллям місцевого підприємця Миколи Каплуна.

Площа парку становить 1,6 га і включає кілька тематичних зон, великий дитячий майданчик, альтанки для відпочинку, лавки та багато різноманітних рослин.

Загалом прогулянка «Островом сакури» завжди перетворюється на подорож континентами та історичними епохами. У центрі парку височіє буддійська пагода, під якою грот із фонтанами. Японську тематику продовжують ворота-торії та Сад каменів, а далі — колонада зі статуями античних богів переносить відвідувачів у Давню Грецію.

Ще однією фішкою парку є велика кількість найрізноманітніших скульптур, що розкидані по всій території. Це й доісторичні азіатські слони Наумана, і морське біблійне чудовисько Левіафан, і мешканці африканської савани, і більш звичні нам тварини, і корабель Христофора Колумба.

А ще на «Острові сакури» є мінізоопарк, де живуть лебеді, качки, понад 30 видів різних птахів, кози, олені, лемури, дикобрази та лами.

Особливо привертають увагу сакури, які роблять острів надзвичайно популярним навесні під час їхнього цвітіння. Крім справжніх дерев, тут також є штучні, що дозволяє відвідувачам насолоджуватися рожевими квітами японської вишні протягом усього року.

Восени парк прикрашають барвисті хризантеми, ще один символ Японії.

Як дістатися: 

Власним авто до парку можна доїхати за дві години, відстань від Києва до Володарки близько 134 км.  Дорога маршруткою буде трохи довшою, близько 3 год. Також можна замовити одноденний автобусний тур з Києва. 

Адреса: Володарка, вул Лугова. 

7. Канівський природний заповідник

Канівський природний заповідник – один з найстаріших заповідників в Україні. Він розташований серед мальовничих дніпровських ландшафтів у самому серці України. Його територія включає так звану нагірну частину – покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра – Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови (116 га) в Канівському водосховищі – останці лівобережної тераси. Навколо території заповідника встановлено охоронну зону площею 1353 га.

Незважаючи на невелику площу, заповідник багатий на рослинний та тваринний світ. Тут виявили більше 13 тисяч видів рослин, грибів і тварин, півтори сотні з них занесені до Червоної книги України, а більше трьохсот перебувають під охороною міжнародних конвенцій.

Також це місце має давню історію. Територія заповідника охороняє скіфські городища і поселення полян, а також городище давньоруського міста Родень, датоване IX–XIII століттями. А поряд із заповідником, у місті Каневі, на Тарасовій (Чернечій) горі знаходиться могила Тараса Шевченка. Це місце щороку відвідують сотні тисяч мандрівників.

Як дістатися: 

Черкаська обл., м. Канів, вул. Лісова

Обмеження:

Щоб відвідати заповідник, потрібно завчасно записатися. Телефон для зв’язку: 0473632991

8. Седнів

Седнів розташований в 30 кілометрах на північний схід від Чернігова і є одним з найстарших населених пунктів краю. В Седневі є дерев'яна церква, круті краєвиди на річку Снов та палац Лизогубів.

Вперше Седнів згадується в літописі у 1068 році. У 1239 році місто знищили татари. У 1648-1781 роках Седнів був сотенним містечком Чернігівського полку, а в кінці XVII ст. Седнів став маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів, які і збудували історичні пам'ятки нинішнього Седніва.    

Седнів завжди був центром культурного і громадського життя, про що свідчить багата архітектурна спадщина. Тут збереглися кілька церков та старовинні будівлі, що мають історичне значення.

Седнів пропонує безліч можливостей для цікавого відпочинку. Тут можна відвідати Свято-Георгіївську церкву, яка зберігає історію кількох століть. Воскресенська церква зачаровує своєю архітектурною величчю та багатою історією.

Кам’яниця Лизогубів – це ще одна важлива пам’ятка, що відображає епоху козацтва та впливовість роду Лизогубів. Обов’язково варто побачити Садибу Лизогубів, де встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.

Любителі давніх храмів зможуть відвідати Успенську церкву, відому своєю архітектурною унікальністю.

Цікаво, що Тарас Шевченко під час свого перебування в Седневі створив один із своїх відомих малюнків – «У Седневі» (1846 р.). Місцеві краєвиди та атмосфера надихнули поета на творчість.

Седнів став відомим на всю країну після зйомок культового фільму «Вій» у 1967 році. Багато сцен були зняті в місцевих церквах та старовинних будівлях, що додало фільму особливого історичного колориту.

Як дістатися: 

Доїхати до Седнева з Чернігова можна автобусом або маршруткою. Час у дорозі становить приблизно 30-40 хвилин. Регулярні рейси маршруток відправляються від центрального автовокзалу Чернігова.

Також можна поїхати власним авто. Відстань від Києва до Седнева становить 174 км. Їхати доведеться дорогами E95/М01 близько 2 год 25 хв. 

9. Національний заповідник «Переяслав»

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» є одним з найбільших в Україні. До його складу входять території міста Переяслава, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони. Заповідник існує на базі пам’яток історії та культури, різних колекцій, що мають велике історичне та художнє значення.  

Відвідувачі можуть побачити церкви, млини, залишки трипільської, скіфської, Черняхівської культури, унікальні ікони та стародруки, стародавній одяг і зброю.

Переяслав сміливо можна назвати містом музеїв. Їх майже три десятки. Частина розташована в місті, зокрема музей Григорія Сковороди, Трипільської культури, «Заповіту» Тараса Шевченка, Археологічний музей, музей-діарама «Битва за Дніпро», музей кобзарського мистецтва, українського народного одягу Середнього Придніпров'я, тощо.

Також тут є музеї, розташовані прямо в пам'ятках архітектури – церквах, колишніх міщанських і поміщицьких будинках, селянських хатах і т. д.  

У музеї хліба можна простежити історію становлення землеробства від давнини до сучасних днів. Унікальна хліборобська техніка, справжній будинок пекаря, вітряки, земляні комори відображають життя людей минулих століть. Тут є унікальна колекція реліктової пшениці, посуд часів трипільської культури для зберігання і обробки зерна і навіть одяг хліборобів. 

У музеї бджільництва – різні інструменти для догляду за бджолами, побутові речі бджолярів, знаряддя праці. 

Відвідавши музей пошти, ви відчуєте обстановку, що існувала на поштовій станції 19 століття.  У музеї рушника зібрані рушники з усієї країни, що представляють різноманітність техніки і символіки. 

Музей лікарських рослин цікавий унікальним гербарієм і фітоплантаціямі лікарських рослин. 

Єдиний в Україні Музей сухопутного транспорту представляє колекцію 1400 транспортних засобів, починаючи з періоду Трипільської культури. 

Безперечно, цікавий і музей космосу. Тут ви побачите справжнє крісло космічного корабля, скафандр і парашут Юрія Гагаріна, а також оригінал ракети. 

Унікальну колекцію виробів з дерева, килимів, іграшок, посуду та художнього скла ви зможете побачити в Музеї декоративно-прикладного мистецтва. 

У заповіднику можна не лише поглибити знання про українську історію, зануритися в український побут та культуру, а й помилуватися мальовничими краєвидами.

Як дістатися:

До Переяслава з Києва можна доїхати автобусом чи маршрутним таксі або на власному авто. Відстань від Києва до  Переяслава становить близько 89 км. 

Адреса: Київська область, місто Переяслав, вулиця Шевченка, 8. 

10. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»

Заповідник був створений у 1981 році, а вже через 20 років здобув національне визнання. До його складу входить садиба 70-х років XVIII століття із присадибними ділянками та один із найбільших пейзажних парків у Європі.

Першим власником садиби був граф П. Рум’янцев-Задунайський. Він звів тут одноповерховий палац у романтичному стилі. З викупом ділянки поміщиком на прізвище Почека в 1808 році Качанівський замок перебудували вже за класицистичними канонами, заклали парк та звели господарські будівлі. У 1824 році садибу успадкував Г. Тарновський. Під час господарювання Григорія Степановича та його нащадків комплекс переживав один із кращих періодів свого розвитку і став важливим культурним і мистецьким центром. Палац перебудували на двоповерховий із флігелями й баштами, звели Георгіївську церкву. Садиба прославилася унікальною колекцією предметів часів козаччини та речей, пов’язаних із життям і творчістю Тараса Шевченка, яку зібрав Тарновський. «Качанівка» була справжнім музеєм, де можна було побачити навіть шаблю Богдана Хмельницького. 

Наприкінці XIX століття Качанівка перейшла у володіння до цукрових магнатів Харитоненків, які господарювали тут до приходу більшовиків. За радянської влади в комплексі діяла дитяча комуна, шпиталь, туберкульозний санаторій.

Качанівський маєток має неймовірну історичну та архітектурну цінність завдяки збереженим інтер’єрам: камінам, дзеркалам, кафельним печам тощо.

Територією  заповідника  та його парком проводяться екскурсії тривалістю дві – три години. Найкоротша включає ознайомлення з історією «Качанівки» та відвідування виставки «Садибна культура та побут кін. XVIII ст. – поч. XX ст.». Екскурсійний сезон територією триває з травня до середини листопада. Крім екскурсійних маршрутів та постійної експозиції, у заповіднику регулярно організовують різноманітні тимчасові виставки. «Качанівка» – ідеальне місце для фотосесії, виїзду на пікнік або велопрогулянки. На початку вересня тут проводиться  щорічний літературно-мистецький фестиваль «Качанівські музи».

Качанівка – це одна з найкращих пам’яток України, по справжньому дивовижне поєднання архітектури та природи. Це одне з тих місць, куди хочеться повертатися. До речі, там можна і переночувати. Є унікальна можливість відчути себе, якщо не дворянином, то хоча б прислугою, бо для ночівлі доступні господарські будівлі палацу. Ще там діє кафе-їдальня.

Як дістатися: 

Відстань від Києва до Качанівки становить близько 190 км. Час у дорозі – 3 год. 

Адреса: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, Парафіївська ТГ, село Качанівка, вул. Глінки, 1.