2024-го було спекотно - у 2025-му буде ще гірше: Україна постраждає найсильніше в Європі

Європейська кліматична служба Copernicus (C3S) і Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) опублікували доповідь « Стан клімату в Європі у 2024 році », де представили невтішні результати досліджень: 2024-й виявився найспекотнішим роком за всю історію досліджень клімату в Європі, і, здається, наступного року так само можна буде сказати про 2025-й. Коротко про – про тропічні ночі в Україні та невеселі прогнози.

Критична відмітка

«Рекордна спека» та «екстремально високі температури» - доповідь «Коперника» рясніє цими словосполученнями, описуючи ситуацію в Європі. Більша частина континенту - близько 85% центральних, східних і південно-східних регіонів - прожила рік в умовах, далеких від нормальних. Найсильніше дісталося Східній Європі, до якої належить і наша багатостраждальна Україна.

«Середньорічна температура в Європі в 2024 році була на 1,55 °C вище доіндустріального рівня, що відображає глобальне потепління, яке продовжується», - йдеться в доповіді.

Водночас в аналогічній доповіді "Коперника" в січні цього року кліматологи визначили, що глобальна середня температура на Землі склала +15,1 °C. У січні підвищення середньорічної температури було зафіксовано на позначці 1,5 °C, у квітні кліматологи скоригували до загрозливішої – 1,55 °C. До критичних 2 градусів підвищення, встановлених у 2015 році Паризькою угодою щодо клімату як критичний показник, залишилося всього нічого. Після цього значення кліматичні зміни вважаються загрозливими для людства.

300 днів аномального тепла та тропічні ночі

Поки що серед європейських держав, що страждають від спеки, не стоїть Ісландія, яка в 2024-му стала єдиною країною з температурою набагато нижчою за середню. Більша частина Гренландії та кілька невеликих районів на південному заході Європи спостерігали температуру, близьку до середньої. Ну і найспекотніше було, як уже говорилося, на півдні та південному сході Європи.

«У середньому по Європі лише чотири дні були з температурами, значно нижчими за середню для цієї пори року, і лише 59 днів були з температурами, нижчими за середню. Близько 45% днів [минулого року] були з температурами, значно вищими за середні», - стверджують дослідники. Тобто приблизно 300 днів аномального тепла.

Літо на півдні та сході Європи в цілому було на 3,3 ° C спекотніше звичайного.

«Було 66 днів як мінімум «сильного теплового стресу» (температура 32 °C або вище), що є найвищим числом за всю історію спостережень і значно перевищує середній показник у 29 днів. На піку теплового стресу, 13 серпня, – 99%», – йдеться у доповіді.

Також Європа дізналася, що таке тропічні ночі. Це коли мінімальна денна температура не знижується нижче 20 °C. Влітку 2024 року в Південно-Східній Європі було 23 рекордні тропічні ночі, що набагато перевищує середній показник у вісім ночей та попередній рекорд у 16 ​​ночей у 2012 році.

А що ж Західна Європа? Поки схід і південь задихалися і непритомніли від спеки, там страждали від дощів і повеней. У Греції, Румунії та Іспанії горіли ліси – у Німеччині та ще восьми країнах розгулявся шторм «Борис», топило Австрію, Нідерланди, Францію.

В очікуванні невеселого життя

Вже підраховано економічні збитки – близько 50 мільярдів євро, які заповнити поки що не виходить. У доповіді «Коперника» згадується, що «вологі умови збільшили вироблення гідроенергії в Західній Європі…», що могло стати приводом для оптимізму. Але там одразу й обговорюється, що «посуха скоротила виробництво у східних регіонах, скоротивши врожайність на 20% у Південній та Східній Європі», і це зводить нанівець будь-який оптимізм і віру в швидке припинення таких апокаліптичних катаклізмів.

Втім, задля справедливості слід зазначити, що автори доповіді із задоволенням відзначили досягнення прогресу «у розширенні систем раннього оповіщення громадян про надзвичайні ситуації», і тепер вони охоплюють 80% європейських країн. Залишилася справа за малим – підключити до системи раннього сповіщення ще 20% країн Європи.

Інші проблеми 2024 року точнісінько повторюють проблеми і 2023-го, і 2022-го. Люди викидають занадто багато вуглецю в атмосферу, оскільки все ще занадто залежні від викопного палива. Не біжать інвестувати в кліматично стійку інфраструктуру та не знаходять грошей навіть для вразливих регіонів. Та й служби спостережень за погодою та кліматом працюють недостатньо ефективно.

Плюс до цього продовжують танути льодовики, особливо в Європейських Альпах, не кажучи вже про крижані «шапки» Землі, що сповзають у Світовий океан. Який, до речі, теплішає з кожним днем, що призводить до скорочення рибних запасів та втрати біорізноманіття. А третина європейських річок та басейни Дунаю і Рейну перевищили свій поріг повеней і обіцяють влаштувати невеселе життя мешканцям навколишніх селищ уже найближчими місяцями.

Щодо України

Оскільки Україна розташована у Східній Європі, кліматичні виклики у 2024 році її не оминули. «Поглиблені геополітичними проблемами, що продовжуються», - додають автори доповіді.

За їхніми спостереженнями, Україна увійшла до країн Східної Європи з рекордно високими температурами, 2024 рік став найтеплішим за всю історію спостережень у багатьох регіонах. Тривалі посушливі періоди на півдні та сході України скоротили сільськогосподарське виробництво, особливо пшениці та соняшнику. Ми пережили і сильні хвилі спеки, і локальні повені.

"Через посуху знизилося виробництво гідроенергії, створивши додаткове навантаження на енергосистему України в умовах військових викликів", - резюмують дослідники. І додають: «Обмежені ресурси країни і війна, що триває, утруднили впровадження ефективних заходів кліматичної адаптації, збільшивши вразливість до майбутніх екстремальних явищ».

Простіше кажучи: від посухи не втекти, від повеней не втекти, поля заміновані – ось така зараз погода в Україні. Про системи раннього попередження та відновлювану енергію можна тільки мріяти – Україна сьогодні як ніколи залежить від викопного палива. Минулого року нам було важко – і навряд чи цього буде легше.

Довідка

Що таке "Коперник"?

Служба зміни клімату програми «Коперник» (The Copernicus Climate Change Service) – одна з шести інформаційних служб Програми спостереження за Землею. «Коперник» аналізує дані різних дослідницьких інфраструктур, доступних у Європі та інших місцях, та опрацьовує кліматичні дослідження, що проводяться у рамках Всесвітньої програми досліджень клімату. Для пересічних користувачів «Коперник» надає достовірну інформацію про минуле, сьогодення і майбутнє клімату в Європі та світі.

Службу «Коперник» започатковано Європейським центром середньострокових прогнозів погоди за дорученням Європейської комісії. В основі її роботи – обробка кліматичних даних та інформації із власного сховища кліматичних даних. Також «Коперник» надає метеорологічні і екологічні послуги у європейських країнах.