Ексголовнокомандувач НАТО назвав п'ять ознак того, що США і Китай вступлять у війну

Після того, як упродовж останнього тижня США та Китай оголосили про ще більш жорсткі мита один проти одного, ми перейшли від теорій про «нову холодну війну» до перших раундів справжньої торговельної війни, пише колишній верховний головнокомандувач НАТО, адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс  у колонці для Bloomberg.

На його думку, все може завершитися «великою, красивою»угодою з Китаєм, як неодноразово обіцяв президент Дональд Трамп. 

Або це може призвести до тривалого та болісного відокремлення двох найбільших економік світу, якщо обидві сторони проявлять впертість, на що, здається, готовий піти Китай. Час покаже.

“Проте питання, яке мені постійно задають, стосується не торгової війни. Це: чи прямуємо ми до гарячої війни з Китаєм? Коротка відповідь: я сподіваюся, що ні, звичайно, але я дедалі більше стурбований тенденціями”, –  пише колумніст.

Більшу частину своєї військово-морської кар’єри він провів на Тихому океані, і ніколи не відчував такої близькості до справжньої війни з Пекіном, як сьогодні.

Отже, чи дійсно конфлікт наближається? За якими показниками найкраще стежити, щоб ми могли сподіватися уникнути повномасштабної війни?

“Оглядаючи Тихий океан, я бачу п’ять попереджувальних лампочок, які блимають жовтим, і за ними потрібно уважно стежити, бо незабаром вони можуть стати червоними”, – пояснює Ставрідіс.

Кібератаки

Китай дедалі частіше атакує критично важливу інфраструктуру США за допомогою своїх потужних наступальних технологій. Найвідоміша з цих програм називається Volt Typhoon. Це відкрито обговорювалося високопоставленими посадовцями національної безпеки США і, як повідомляється, було предметом обговорення на таємній грудневій зустрічі між владою США та Китаю. За даними The Wall Street Journal, атаки були спрямовані проти портів, водоканалів, аеропортів та інших об’єктів інфраструктури.

Окрема програма, що походить із Пекіна – Salt Typhoon – спрямована проти телекомунікацій США. Китай демонструє не лише спроможність вести надскладну кібервійну, але й те,що він має на це бажання. Якщо масштаби та наслідки кібератак зростуть, відповідно зросте ризик ширшої війни.

Тиск авіації на Тайвань

Моніторинг рівня вторгнень у зону ідентифікації протиповітряної оборони Тайваню може стати ключовим показником прогресивної військової стратегії Китаю щодо захоплення «провінції-ізгоя». Минулого року було понад три тисячі таких інцидентів, що майже вдвічі більше, ніж у 2023 році.

“Повірте, адмірал Сем Папаро, командувач Індійсько-тихоокеанським командуванням США в Гонолулу, щодня отримує інформацію про ці атаки. Ми всі також повинні звернути на них увагу”, – говорить Ставрідіс.

Операції в Південно-Китайському морі

Претензії Пекіна на практично всі ці величезні води – приблизно половину площі континентальної частини США – частково ґрунтуються на основі історичних подорожей китайського адмірала 15-го століття Чжен Хе. Ці твердження були розглянуті в міжнародних судах і відхилені. Незважаючи на це, Китай вживає низку морських дій, включаючи створення щонайменше семи штучних островів як баз для свого дедалі потужнішого військово-морського флоту.

Ці острови, які іноді називають «Великою піщаною стіною», використовуються для проведення невеликих морських наступів і переслідувань прибережних держав, зокрема Філіппін, які мають договір про союзництво зі  США.

Президент Філіппін Фердинанд Маркос-молодший набагато тісніше співпрацює з американськими військовими, ніж його попередник Родріго Дутерте: він відкриває військовий доступ США до філіппінських баз на їхніх островах, найближчих до материкового Китаю.

Отже, рівень операцій китайського флоту та берегової охорони в центральній частині Південно-Китайського моря та навколо нього, особливо тих, що загрожують його сусідам, є потужним індикатором потенційного конфлікту.

Китайське військово-морське будівництво

Китай з неймовірною швидкістю будує військові кораблі:  в середньому від 20 до 30 на рік. Існуючий флот за кількістю бойових суден більший за американський: понад 360 кораблів у порівнянні з приблизно 300 у США. При цьому заявленою метою Китаю є понад 400 військових кораблів. 

Пекін знає, що будь-яка війна зі СШАвестиметься переважно на морі. 

“Щоб отримати уявлення про справжні наміри Пекіна щодо значних бойових дій, стежте за обсягами виробництва на його верфях”, – радить Ставрідіс.

Тарифний і торговельний конфлікти

Мабуть, найнебезпечнішим показником є ​​той, який уже використовується: рівень і обсяг мит, які запроваджує кожна зі сторін. Варто згадати, як почалася Друга світова війна в Тихому океані: з торгових санкцій, які відрізали Японію від життєво важливих ресурсів — зокрема, нафти, сталі та каучуку. Багато істориків вважають, що атака на Перл-Харбор у грудні 1941 року стала кульмінацією десятиліття економічних суперечок і провокаційних кроків. 

Зараз Китай почав припиняти поставки багатьох рідкоземельних елементів і стратегічно життєво важливих мінералів, у видобутку яких він фактично є монополістом, а також – і це, можливо, найважливіше – нафтопереробку. Мита США завдадуть миттєвої та значної шкоди китайській економіці, однак саме реакція Китаю буде п’ятим ключовим показником конфлікту, що насувається.

“Кілька років тому я написав книгу «2034: роман про наступну світову війну», в якій описував, як США і Китай можуть втрапити у руйнівний конфлікт. Це була не фантастика, а радше попередження. Війна розгортається після, здавалося б, невеликого інциденту між декількома кораблями в Південно-Китайському морі, і швидко загострюється. Коли я це писав, у моїй голові були перші дні Першої світової війни, коли куля вбивці в запилюженому кутку Балкан запалила пожежу, яка змусила згаснути лампи по всій Європі. Історія повторюється. Нам потрібно стежити за цими п’ятьма жовтими вогниками — кібератаками, вторгненнями на Тайвань, Південно-Китайським морем, будівництвом військово-морського флоту Пекіна та ескалацією торговельної війни — тому що, якщо вони загоряться червоними, вони можуть загасити лампи в усьому світі”,  — пояснює автор.