Як проходив конкурс на посаду голови правління Суспільного

15 квітня 2025 року наглядова рада АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» провела другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління. У фінал вийшли четверо кандидатів:  депутат Київської обласної ради від партії «Європейська солідарність», помічник народного депутата України Володимир Горковенко, ексміністр культури й інформаційної політики України, ексголова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, колишній гендиректор групи каналів «1+1 media» Олександр Ткаченко, засновник компаній iPlus та Infinitas, колишній керівник PayTV&Digital в StarLightMedia Микола Фаєнгольд та нинішній голова правління Суспільного Микола Чернотицький. В результаті за Миколу Чернотицького проголосували  10 членів наглядової ради із 16-ти. Олександр Ткаченко набрав шість  голосів. За Володимира Горковенка та Миколу Фаєнгольда не проголосував ніхто. Таким чином, перемогу у конкурсі здобув Микола Чернотицький.

Засідання наглядової ради, під час якого було обрано голову правління НСТУ,  транслювалось онлайн на ютуб-каналі Першого. «Детектор медіа» розповідає про те, що пропонували у своїх програмах претенденти на посаду та найцікавіші моменти фінального етапу  конкурсного добору.

Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа, відкриваючи засідання, нагадала, що це вже третій конкурс на посаду голови правління Акціонерного товариства «Національна Суспільна телерадіокомпанія України» з моменту його створення. Перші два відбулися 2017-го та 2021-го року. «Вибори відбуваються відповідно до Закону України «Про суспільні медіа», Положення про вибори голови та членів правління АТ «НСТУ», яке нами розроблене, ухвалене і заздалегідь оприлюднене. Конкурс відбувається максимально відкрито, наскільки нам дозволяють нинішні умови воєнного стану. На конкурс подалися шість претендентів, четверо з них допущені до другого туру – заслуховування програм», - сказала вона. Голова наглядової ради наголосила на місії Суспільного і сказала, що при обранні голови правління надзвичайно важливі не тільки досвід і освіта, а й моральна доброчесність претендентів – високі етичні стандарти, громадський авторитет та відповідальність перед суспільством. На засіданні були присутні всі 16 членів наглядової ради.

Першим виступав Володимир Горковенко пропонував розвивати телеканали «UA: Культура» та «UA: Перший» (ребрендинг яких відбувся ще в травні 2022 року, і тепер це канали «Перший» та «Суспільне Культура») та «проекспериментувати з PayWall.

Володимир Горковенко

Основними цілями своєї програми Володимир Горковенко назвав «підвищення довіри до Суспільного мовника через якісний ексклюзивний актуальний контент, залучення молодіжної аудиторії, яка є найбільш активною у цифровому середовищі, створення конкурентного та ексклюзивного продукту на рівні з комерційними медіа, посилення бренду UA як джерела достовірної інформації».

Серед пріоритетних завдань він озвучив «досягнення частки 1,5 % та увійти до десятки найкращих з аудиторією 18+», також зазначив, що варто розвивати дискусійні програми, запустити у новому сезоні велике підсумкове токшоу, велику лінійку програм для військовослужбовців, їх родин, людей з важкими пораненнями, їх подальшу реабілітацію та інтеграцію в соціумі, також має бути присутня тема переселенців.

«У суспільства є величезний запит на розслідування, на Суспільному є департамент розслідувань, але вони займаються розслідуванням військових злочинів, але немає розслідувань, які стосуються питань корупції», - сказав Горковенко. Важливим елементом у боротьбі з ворожою пропагандою назвав розгалужену мережу кореспондентів, зокрема за кордоном. Також пропонував розвивати напрямки виробництва серіалів та документалістики, зазначив, що «варто займатись програмуванням вдовгу, адже є ряд значущих подій, чим може займатись «UA: Культура». Взагалі, під час своєї презентації він неодноразово згадував приставку «UA» в назві каналів Суспільного, хоча після ребрендінгу її було відкинуто.

Володимир Горковенко запропонував залучити фінансування з місцевих бюджетів, а також «проекспериментувати з PayWall, тому що шпаринки в законодавстві дозволяють зробити це, не вимагаючи дозволу чи постанови уряду».

Член Наглядової ради Олексій Харченко зауважив після презентації програми кандидата: «Ви зазначаєте, що має зрости частка телевізійних платформ до 1,5, хоча зараз вона 2,9, ви кажете, що телеканал «Культура» має увійти в топ-20, а він зараз в топ-19. Ви кажете, що сайт має увійти в топ-15, а він зараз приблизно в топ-16 в залежності параметру. І ви зазначаєте, що це має бути досягнуто до 2027 року, хоча якщо вас буде обрано ваша каденція триватиме до 2029 року. Тобто ви говорите про збільшення, а зазначаєте менше, ніж зараз є».

Членкиня наглядової ради Оксана Романюк запитала про  використання PayWall: «Ви пропонуєте залучити PayWall, але базовий принцип Суспільного – це безперешкодний принцип до якісної інформації, що є надзвичайно важливо в умовах війни, як ви плануєте це поєднувати з гарантуванням доступу до інформації для вразливих категорій населення, які точно не матимуть можливості платити?». Володимир Горковенко відповів: «Це жодним чином не суперечить статті 14 закону України, який передбачає передплату. Мова не йде про передплату на радіо, телебачення, ефірне мовлення, це стосується вузького сегменту, що стосується сайту. Є шпаринка в законі, де нечітко виписано, що цього не можна робити. Це гнучкий механізм, його варто пробувати».

Читайте також: Вибори на Суспільному. Пояснюємо, як і хто обирає керівника АТ «НСТУ»

Другим взяв слово Олександр Ткаченко, який впевнений, що він гарний кандидат на посаду, бо має  «великий досвід в медіа, досвід продюсування проєктів і щиру віру в те, що незалежне медіа повинно процвітати».

Олександр Ткаченко

«Цінності та місія Суспільного мовника для мене не просто концепт, а справжній поклик. Як журналіст і керівник медіаорганізації ще після Помаранчевої революції долучався до створення Суспільного. На жаль, тоді не сталось, але добре, що після Революції Гідності ці напрацювання вдалось використати», - розпочав свою презентацію Олександр Ткаченко. Зауважив, що для нього участь в конкурсі має емоційно-особистий виклик та зазначив головним для медійних організацій є контент. Зокрема «йдеться про створення достовірного, суспільно важливого, інклюзивного й водночас цікавого продукту, його популярність не має суперечити високій якості». Також розповів, що важливо забезпечити прозору звітність, дати обрахунок собівартості продукту, серед інших завдань назвав мовлення на тимчасово окупованих територіях, інформаційну підтримку українців за кордоном, розвиток інклюзивності, роботу з ветеранами, освітні формати. Серед пріоритетів назвав зростання аудиторії, якісний контент у різних жанрах та для різної аудиторії, цифрову трансформацію, а також трансформацію операційної системи Суспільного, посилення регіонального розвитку, залучення міжнародних партнерів.

Щодо кроків підвищення конкурентоспроможності ТБ Олександр Ткаченко озвучив: створення окремого новинного каналу, розвиток емоційного аспекту подачі інформації, що не порушує журналістських стандартів, перетворення Першого каналу на канал загальних інтересів, додання розважальних форматів, залучення відомих людей, інтеграція спорту у загальний бренд тощо.

Пропонував також збільшення фінансування до 10% з держбюджету  шляхом внесення змін до законодавства, а приміщення «Олівця», який на балансі НСТУ і яким не користуються зараз з міркувань  безпеки, передати в використання Інституту національної пам’яті. Окремо зупинився Олександр Ткаченко і на своєму баченні операційної структури та управління. Він запропонував створити окремий СЕО офіс як ключову одиницю управління процесами та ресурсами в організації.

Загалом програма розвитку Суспільного на 2025 – 2029 роки (у вигляді презентації), яку подав на конкурс Олександр Ткаченко, містить майже 80 сторінок і з нею можна ознайомитись за посиланням.

Питання ж, які звучали до кандидата Ткаченка від членів наглядової ради, стосувались не лише його програми, а й попереднього бекграунду в медійній та управлінській сферах. І саме до Олександра Ткаченка питань було найбільше.

Член наглядової ради Вадим Міський зазначив: «Ваша програма багата ідеями, деякі з них ми пробували зробити. Наприклад, розмовляли з Інститутом пам’яті щодо передачі їм «Олівця», так розчарую вас, вони проти, оскільки його дуже дорого утримувати, це більше, ніж їх річний бюджет. Але інші ідеї, які ще не пробували, це щодо зміни моделі фінансування компанії. Ви пропонуєте спрямувати для фінансування компанії один із акцизних зборів, вочевидь,  мова йде про продаж солодких напоїв. Такий законопроєкт у Верховній Раді зареєстрований, висить вже два роки, можливо його приймуть. Мова про акциз, який ще ніхто ніколи не платив, і парламент його поки не проголосував. Це лише ідея, чи є якісь розрахунки?». Конкретики у відповіді від Олександра Ткаченка не прозвучало, лише запевнення, що такий варіант можливий.

Члена наглядової ради Євгена Глібовицького цікавило, як Олександр Ткаченко буде забезпечувати міжнародну підтримку Суспільного: «Чому, коли ви були міністром культури, не забезпечили таку міжнародну підтримку УКФ, коли в бюджеті не стало грошей на його діяльність?». Олександр Ткаченко у відповідь сказав, що не розуміє, про яке зменшення фінансування УКФ йдеться, якщо в період пандемії воно було навіть збільшено, а щодо залучення міжнародних коштів на Суспільне зазначив, що ця співпраця вже є, і донори, за його словами, не збираються її припиняти.

Оксана Романюк нагадала, що Олександр Ткаченко стояв у витоків телемарафону під час перебування на посаді міністра культури, і були заяви від журналістів про його втручання в вибір гостей ефіру. «Перебуваючи на посаді міністра, яким чином ви гарантували об’єктивність та баланс на марафоні і яким чином ви плануєте гарантувати об’єктивність на Суспільному, враховуючи ваш досвід з марафоном?» - запитала вона.  «Я періодично, дійсно, мав розмови з редакторами в зумі, ми обговорювали не стільки гостей, стільки напрямки і акценти, на що варто звернути увагу. В розмовах з представниками Суспільного ми завжди знаходили консенсус», - відповів Ткаченко.

Євген Глібовицький нагадав Олександру Ткаченку: «Новий канал», який ви очолювали, втратив свою редакційну незалежність під вашим контролем, «1+1» закріпив політичне управління новинами в ручному режимі, і це видно практично неозброєним оком, зрештою, ми могли чути, як це відбувалось, з записів ваших розмов з власником «1+1». Внаслідок вашого управління міністерством культури був практично розгромлений УКФ, коли він знищувався, ви мовчали і уникали відповідальності. В порушення процедури ви не затверджували керівницю «Довженко-Центру». Працівники Суспільного звертаються до членів наглядової ради з тим, що будуть масові звільнення, якщо вас оберуть. Маючи всю цю спадщину, чому ви вважаєте, що ви хороша кандидатура, щоб очолювати ключову для свободи плюралізму організацію в Україні?».

« Я скоріше захищав колектив. Це те, що міг зробити, щоб ним не маніпулювали», - відповів Ткаченко про свою діяльність на «Новому каналі». «Це фрагменти бесід, кінця яких ви не чули», - уточнив він про розмови з Коломойським, які є в мережі. А от «великий досвід в медіа, досвід продюсування проєктів і щира віра в те що незалежне медіа повинне процвітати», на думку Ткаченка, робить його хорошим кандидатом на посаду голови правління Суспільного.

Наостанок Євген Глібовицький пригадав ситуацію, яка сталась на початку повномасштабного вторгнення. «24 лютого 22 року. Починається широкомасштабна агресія. І тут в центральній апаратній Суспільного мовлення з'являються якісь люди, які за усною вказівкою міністра культури Ткаченка свавільно вимикають канал Суспільного мовлення, вмикаючи на його місце телеканал «Рада». Скажіть, як керівник Суспільного мовлення, щоб ви робили в цій ситуації?», - звернувся він до Ткаченка.

Голова наглядової ради Світлана Остапа як безпосередня учасниця тих подій додала: «Нещодавно я вам сказала, що мене мучить це питання вже понад три роки. І тому прошу вас пояснити, для чого ви наказали вимкнути Перший канал, увімкнути в наш ефір канал «Рада». Тобто «Рада» вам ближчий канал? Чому так сталося?».

У відповідь Олександр Ткаченко сказав: «Було рішення РНБО. Конкретно в даному випадку перші кілька днів жодних письмових наказів практично ніде не було. Було введено військовий стан, і навіть ті евакуації, які ми спочатку починали, потім підкріплювали наказами міністерства про те, що така евакуація потрібна. Наскільки я пам'ятаю, там була якась певна ситуація, в результаті якої... Ви собі уявляєте міністра культури, який дзвонить представникам правоохоронних органів і вони по його команді кудись біжать?».

Світлана Остапа після цього спитала: «Тобто ті люди, які прийшли і вимкнули нас з ефіру, це не від вас люди? Не за вашим наказом прийшли?». Олександр Ткаченко відповів: «Ні». Євген Глібовицький підсумував: «Я просто хочу, щоб ми зафіксували цю відповідь. Тому що вона свого часу ляже в ширше розслідування, і ми зможемо співставити її з тим, що реально відбувалося».

Світлана Остапа додала, що у неї є скріншоти, що це саме Олександр Ткаченко наказував вимкнути Перший канал з ефіру і натомість ввікнути «Раду». І ті люди, які відключали, чітко сказали, що вони це роблять за усним наказом Ткаченка. І що вона йому телефонувала 24 лютого 2022 року і просила цього не робити, бо це має бути рішення Верховної Ради, уряду, президента РНБО, а не усний наказ міністра. Жодного рішення РНБО щодо цього не було. І що якщо в майбутньому буде щодо цієї ситуації розслідування, то вона надасть всі докази.

Взагалі частина засідання, на якій обговорювали програму Ткаченка, була найбільш цікавою та динамічною. Повну розшифровку суперечки між Глібовицьким та Ткаченком читайте за посиланням.

Читайте також: Вибори на Суспільному. Хто претендує на посаду голови правління НСТУ

Микола Фаєнгольд запропонував знайти Суспільному метанаратив

Микола Фаєнгольд

Презентацію своєї програми Микола Фаєнгольд розбив на такі частини: хто я і чому я тут, де ми зараз, куди ми рухаємось, шлях – як рухатись, що це дасть Суспільному.

«З початку війни я познайомився з письменником, який зараз пише дуже цікаву книжку про бачення майбутнього України. Перший розділ порівнює країни, які мали успіх в певний час свого розвитку. Усі ці країни різні – культурно, релігійно, економічно – але у них у всіх є одна дуже важлива річ – це метанаратив. Кожна нація знаходила для себе метанаратив. І тут у мене склався пазл. Чи може метанаратив народити комерційна компанія? Ні. Чи може це створити державна компанія? Ні. А Суспільний мовник може. І в цей момент я зрозумів, що треба йти», - так Микола Фаєнгольд пояснив, чому вирішив взяти участь у конкурсі.

Далі він розповів про своє бачення змін на Суспільному. Перша позиція цих змін стосується контенту. «Ми канал номер один, у нас є зірки, які задають стиль. Я хочу це бачити не лише на рівні країни, а й на рівні регіонів, бо розвиток регіонів дуже для нас важливий», - відзначив він. Друга позиція – зміни з повагою до цінностей. Третя позиція – розвиток через довіру команді. «Метанаратив – це річ, яка повинна десь народитись. І всі ці зміни повинні відбуватись всередині команди, бо командний успіх – гарантія твого особистого успіху», - розповів Микола Фаєнгольд.  Четверта позиція: партнерство – шлях до успіху.

Стратегія його програми складається з п’яти цілей: фінансова сталість, більше охоплення, єдині КРІ, якісний та важливий контент та гнучка структура.

«Головне – зробити так, щоб колектив хотів досягти однієї мети. Якщо всі повірять, що Суспільне – це місце, де може народитись головний метанаратив, то готові над цим працювати, слухати зворотній зв'язок, дотримуватись цінностей, бо на Суспільному працюють ідеологічно правильні люди», - підсумував Микола Фаєнгольд.

Відповідаючи на питання Світлани Остапи про бачення регіональних філій, зазначив, що саме там має бути основний розвиток.

Коли Євген Глібовицький запитав, як Микола Фаєнгольд діє в обставинах, коли на нього здійснюється тиск, кандидат відповів: «Вимикайте камери». Далі продовжив все ж при включених камерах. «Колись проходив тест, який виявив, що мені найбільш комфортно, коли повна невизначеність. Так і є. Коли займався боротьбою з піратством, і ми ініціювали  обшуки, з тобою можуть спілкуватись різні люди, і ті, що представляють якусь кримінальну сторону, і ті, що представляють владу. Були ситуації, що доходили до критичних. На початку війни, я відповідав в StarLightMedia за технічне покриття, діджитал, платне телебачення. Команда роз’їхалась, ми налагодили щоденний зум», - розповів Микола Фаєнгольд.

«Суспільний мовник має в першу чергу захищати інтереси суспільства, відображати його різноманіття і створювати контент, який цікавий цьому суспільству», - зазначив він, відповідаючи на питання Світлани Остапи, яка різниця між суспільним, державним та комерційним мовленням.

Читайте також: Від метавсесвіту до пейволів. Огляд програм кандидатів на посаду голови правління Суспільного

Микола Чернотицький: «Звичайно, усе можна робити краще. Але точно мені не соромно стояти перед вами і точно мені не соромно дивитись в очі моїй команді»

 Микола Чернотицький

Програму розвитку на наступні чотири роки Микола Чернотицький охарактеризував як стійкість, незалежність та розвиток. Розпочав презентацію з того, що було зроблено за минулі чотири роки, які він був на посаді голови правління Суспільного. «Ми захистили незалежність в часи, коли обмеження свободи слова було можливим. Ми забезпечували поступовий розвиток наших активів та інвестували в діджитал-сегмент. У грудні 2021 року ми запустили конвергентний ньюзрум Суспільного, який сьогодні працює на усі платформи. Він виробляє 230 хвилин теленовин, 250 хвилин радіоновин, 70 новин сайту, 100 дописів в соцмережах та 10 новин в ютубі на день. Війна змінила всі плани розвитку, але завдяки стійкості і гнучкості нашої компанії ми встояли», - розповів Микола Чернотицький.

Також він зазначив, що рівень довіри до новин Суспільного суттєво підвищився. Станом на серпень 2022 року становив 88%. Партнери з Європейської мовної спілки показали 220 новин Суспільного у 2022 році, у 2024 – 1684 новини.

«Сьогодні ми маємо 80% впізнаваності нашого бренду, 46% впізнаваності бренду «Суспільне Новини» та 32% щотижневого споживання новин. Щомісячна середня цитованість становить 60 тисяч новин, з них 60% - це новини з регіонів. Щороку ми виробляємо більше 20 тайтлів документалістики. Наша задача перетворити впізнаванність на споживання. Ми максимально вкладаємось в розвиток регіональної журналістики, створюємо для них сучасні центри з виробництва. Вже сьогодні ми маємо 20 срібних кнопок від ютубу для регіональних команд», – зазначив Микола Чернотицький.

Чернотицький сказав, що  планує продовжувати розвиток компанії в окреслених напрямах. «Майбутнє Суспільного – це гнучка екосистема активів, де всі працюють разом і підсилюють один одного», - уточнив він. Очікуванні результати: 100% доступність на будь-якій платформі, не менше 75% - довіра до новин, більше 50%  - щотижневого споживання, при цьому довіра має визначальне значення.

Олексій Харченко поцікавився у Миколи Чернотицького, щоб за ці чотири роки він переосмислив, чи що зробив би інакше. «Мені складно сказати, тому що в 2021 році я йшов в одні умови, а опинився в зовсім інших. Звичайно, усе можна робити краще. Але точно мені не соромно стояти перед вами і точно мені не соромно дивитись в очі моїй команді», - сказав Чернотицький.

Заступник голови наглядової ради Олександр Павліченко запитав про пріоритети розвитку Суспільного та де мовник може показати свою функцію захисника суспільних інтересів.

«Ми зараз сфокусовані на діджитал-сегменті, оскільки він найбільш динамічний. Ми продовжуємо інвестувати в контент, документалістику. Я для себе ставлю пріоритетну задачу – ми маємо впродовж року–півтора зайти в копродукцію щодо ігрового кіно. А стосовно відстоювання прав, Суспільне, виходячи з місії, точно має давати майданчик для дискусій, але це має бути конструктивна дискусія», - відповів Чернотицький.

Голова правління Суспільного мовлення обирається на конкурсних засадах у порядку, визначеному Положенням про конкурс з обрання голови та членів правління, строком на 4 роки.

Фото: скріншоти з онлайн трансляції засідання