«На його тлі Кремлівський палац – стара конюшня». Національному палацу «Україна» виповнилося 55 років

Сьогодні, 17 квітня 2025 року, виповнюється 55 років з дня відкриття Національного палацу «Україна» у Києві – одного з найбільших концертних майданчиків країни. Відкритий 17 квітня 1970 року, палац став не лише архітектурною візитівкою столиці, але й символом культурного життя України, який приймає на своїй сцені видатних митців зі всього світу. У ювілейну дату «Главком» пропонує згадати історію цієї легендарної споруди. 

Будівництво палацу «Україна»

Будівництво палацу «Україна» розпочалося у 1965 році на місці колишнього Володимирського ринку. Через необхідність узгодження таких масштабних ініціатив у Москві, тодішнє керівництво УРСР вдалося до хитрощів, подавши проєкт як будівництво звичайного кінотеатру з кошторисною вартістю до 4,5 мільйона карбованців, щоб обійти можливу відмову на створення палацу, який за своїми розмірами міг би конкурувати з Кремлівським палацом з'їздів. На відміну від Кремлівського палацу з’їздів, розрахованого на 4 тис. місць, кіноконцертний зал у Києві свідомо зробили меншим — лише на 3780 місць.

Над створенням архітектурного шедевру працювала талановита команда, серед яких архітектори Євгенія Маринченко, Петро Жилицький, Ілля Вайнер та інженери П.Булаєвський і В.Федорченко. Видатна архітекторка та дизайнерка Ірма Каракіс відповідала за інтер'єри та облаштування вестибюля й артистичних приміщень. В оздобленні екстер'єру було використано високоякісні матеріали – мармур, граніт та скло.

Проте, успіх будівництва не обійшовся без драматичних наслідків для деяких причетних. За легендою, голова Держплану СРСР Микола Байбаков, відвідавши об'єкт, був вражений його масштабом і висловив своє невдоволення, порівнявши Кремлівський палац з'їздів зі «старою конюшнею». «На цьому тлі наш Кремлівський палац з’їздів як стара конюшня. Хто відповість за це неподобство?», – обурився Байбаков. 

«Винним» у цьому «неподобстві» було визначено тодішнього першого секретаря Київського обкому КПУ Федора Головченка, чия кар'єра надалі не відзначилася державними нагородами. Впродовж наступних 14 років він пропрацював міністром автотранспорту УРСР і за все життя його було відзначено лише орденом Трудового Червоного Прапора.

Ще трагічнішою стала доля директора інституту «Діпроцивільпромбуд», де трудилися проектанти Палацу «Україна»,  Віктора Наріжного, якого, за свідченнями, довели до самогубства.

Зданий до сторіччя з дня народження Леніна символ «будівельних надмірностей» відкривали без особливої помпи, а за два роки звинувачений у націоналізмі Петро Шелест теж поплатився посадою і кар’єрою через неприпустиме з погляду кремлівських вождів відстоювання інтересів України.

Незважаючи на складну історію, палац «Україна» продовжував розвиватися та відігравати важливу роль у культурному житті країни. У 1996 році він отримав статус пам'ятки архітектури, а у 1998 році – статус національного.

Реконструкція палацу

У 1996 році було зроблено капітальний ремонт та масштабну реконструкцію, вартість якої ушестеро перевищила витрати на первинне будівництво, сягнувши $80 млн. Було зменшено кількість місць, але створено банкетний зал площею у 1100 м². Також побудовано новий пресцентр на 120 осіб (відділ інформаційного та організаційного обслуговування журналістів).

У лютому 2021 року у палаці «Україна» замінили сидіння. Одна з енергетичних компаній дала 18 млн грн. Цієї суми вистачило, щоб пристосувати палац під потреби людей із інвалідністю. Тепер від входу в палац і до партеру встановлені пандуси, є спеціально обладнаний туалет. Також у партері виділено 12 місць, із яких знімаються крісла й можна поставити інвалідний візок. 

Глядачі чудово пам’ятають бірюзовий колір глядацьких крісел «України». Обшивку нових вирішили зробити в тепло-коричневих тонах.

Дирекція палацу спеціально консультувалася з телевізійниками щодо того, який вибрати колір. Як результат – зараз увесь зал облаштований у єдиній кольоровій гаммі.

Цікаво, що старі крісла були вмонтовані на залізних штирях у бетонну підлогу. Вирвати їх звідти можна було тільки підірвавши. Тому нові сидіння прилаштували на штирі від старих.

Використання палацу 

Першою великою подією став 42-й конкурс «Міс Європа 1997», який відбувся 6 вересня 1997 року.

У 1999 році в Палаці «Україна»  відбулася церемонія вступу на пост президента Леоніда Даниловича Кучми (другий президент Незалежної України).

На сцені концертного комплексу палацу виступали такі всесвітньо відомі виконаці: Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, Монсеррат Кабальє, Крістіна Агілера, Енріке Іглесіас, Софія Ротару, Лана Дель Рей, Гері Мур, Ванесса Мей, Джо Кокер, Емма Шаплін, Nightwish, Scorpions, Тото Кутуньйо, Томас Андерс, Хуліо Іглесіас, Х'ю Лорі, Кріс Рі, Алессандро Сафіна, Енніо Морріконе, Янні, Пако де Лусія, Мірей Матьє, Стінг, Патрісія Каас, Араш, Гелена Йосефссон, Джон Лорд, Кейко Мацуї, Океан Ельзи, Майкл Болтон, Сіл, Серж Танкян, Il Divo, Рінго Старр, Карлос Сантана, Стів Вей, Джо Сатріані, Стів Морс та інші. 

Пошкодження палацу під час обстрілу

Палац зазнав пошкоджень внаслідок чергового ракетного обстрілу 31 грудня 2023 року. В день, коли вся країна готувалася до свята, ворог підступно обстріляв центр Києва. Символічно, що постраждав концертний зал, в якому саме 31 грудня могли б проводитися святкові концерти та новорічні дитячі вистави. 

Національний палац мистецтв «Україна» продовжує працювати і радувати глядачів цікавими програмами. 12 квітня у Національному палаці «Україна» відбувся концерт «Я – України син», присвячений ювілею легендарного поета-пісняра, народного артистка Вадима Крищенка. Зараз палац готується до грандіозного триб’ют-концерту, присвяченого 80-річчю Юрія Рибчинського.