Не минуло й два роки: де зараз скандальна постачальниця "яєць по 17 грн" і що з її справою

У гучній справі з постачанням Міноборони харчових продуктівза завищеними цінами, яка прогриміла ще на початку 2023 року, черговий виток: НАБУ оголосило головну фігурантку – Тетяну Глиняну – у розшук. Поки тривало розслідування, білоцерківська бізнесвумен періодично з'являлася в хорватських новинах. Адже в цій країні на Адріатичному узбережжі підприємиця розпоряджалась елітною нерухомістю та навіть ставала жертвою крадіжки.

"Телеграф" згадав деталі історії з дорогими яйцями та розбирався в ході розслідування, а також дізнався, наскільки реально для українки та її спільників опинитися за ґратами.

Бразильська свинина для дітей та дорога картопля – для військових

Компанії Тетяни Глиняної – ТОВ "Преміум компані", "Візит", "Укрпродакорд ОР", "Гранд консалт", "Статпостач", "Житло-Альянс", ЗВП "Хутровик" – останні два десятки років одні з помітних гравців на ринку постачання харчування для комунальних та державних установ. У 2000 це були навчальні заклади та санаторії, військові частини та місця позбавлення волі, а пізніше спеціалізацією так званої "білоцерківської групи" стали контракти з Міноборони. І це при тому, що за фірмами тягнувся скандальний шлейф, пов'язаний з фіктивною конкуренцією на торгах, завищеними цінами на продукти, які до того ж мали низьку якість, а часом були відверто небезпечними. Наприклад, у 2013-му фірма "Візит" серед інших виграла тендер на забезпечення продуктами дітей-чорнобильців. Компанія не тільки дивувала адміністрацію шкіл високими цінами (переважно у два рази більшими за ринкові), а й сосисками, що розвалювались при приготуванні, гнилими яблуками, простроченими соками та бразильською свининою глибокої заморозки, в якій містились заборонені та шкідливі речовини.

У 2015 Глиняна разом з зятем Романом Березнюком фігурувала у справі про хабарництво. Тоді вони заплатили начальнику управління тилу Нацгвардії майже чверть мільйони гривень, щоб фірма "Візит" (зареєстрована на дружину Березнюка і дочку Глиняної – Олену Березнюк та її сестру Ірину Кут) перемогла в тендері на постачання консервів. Тоді сімейний підряд фактично вийшов сухим із води – теща пройшла як свідок, а зять завдяки угоді з прокурором про визнання вини отримав умовний термін. Але ця історія не вплинула на реноме білоцерківських бізнесменів й вони продовжували співпрацювати з оборонним сектором. При цьому у 2017-му році в одній з публікацій представники "Візита", який на той момент спеціалізувався на виробництві та постачанні м’ясної продукції, жалілись на нечесних конкурентів, що нібито намагаються займатися перепродажем консервованих м'ясних продуктів, та дискредитацією компанії в медіа. Тоді якраз прогриміла історія про зуби невідомої тварини у сухпайку, щоправда, вона виявилась фейковою. Принаймні на цьому наполягали в Міноборони.

З початком повномасштабного вторгнення, здається, апетити Глиняної й Ко зросли. Зокрема, фірма-прокладка "Актив компані", що мала статутний капітал в тисячу гривень і анульоване свідоцтво платника ПДВ, уклала наприкінці 2022 року контракт з Міноборони на 13,16 млрд. гривень. На цю суму фірма мала забезпечити харчуванням військові частини, що дислокувались у Житомирській, Київській, Полтавській, Сумській, Чернігівській та Черкаських областях. Розслідування, проведене "Дзеркалом тижня" показало, що у документах фігурували ті самі знамениті яйця по 17 грн/штука при роздрібній ціні 7 грн/штука, картопля за 22 грн/кг та куряче стегно за 120 грн/кг, що було відповідно у 2,4 та 1,5 раза дорожче ніж у торговій мережі. Журналісти встановили, що за місяць до підписання угоди директором "Актив компані" став колишній керівник ДП Міноборони "Білоцерківський військовий торг", а зі згаданою фірмою "Візит" компанія чомусь мала один номер телефону. Також "відзначились" на протиправних схемах з постачанням продуктів до війська ТОВ "Гранд Консалт" і "Міт Мікс", в засновниках яких була Тетяна Глиняна. А саме у фіктивних накладних фігурували більші на 30% обсяги продуктів від того, що постачалось фактично до військових частин, але кошти за них фірми, звісно, отримували реальні й розподіляли між собою, й по цим епізодам ведеться окреме розслідування ДБР.

Дослідженням зловживань при закупівлі Міноборони харчових продуктів, яке умовно стали називати кейсом "золотих яєць, займалось Національне антикорупційне бюро. При розслідуванні таких порушень закону детективи з'ясували, за якою схемою приватним компаніям вдавалось отримувати надприбутки за рахунок бюджетних коштів. А саме з комплекту з чотирьох сотень продуктів, представлених у каталозі постачальника, реально військові частини замовляли найчастіше 26 найменувань.

При цьому на такі позиції, як цибуля, картопля, капуста, що були на столах військових, відповідно ціни завищували, а, наприклад, на полуницю, короп чи оливкову олію, які ніхто й не думав купувати, навпаки занижували. При цьому ціна комплекту, яка фігурувала в договорах, не змінювалась, тож фірми отримували заявлені суми при тому, що їхні видатки були в рази меншими.

Відповідний кейс, повідомляли в НАБУ, ліг в основу кримінального провадження №52023000000000024, що було відкрито ще 18 січня 2023 року за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Тобто йшлося про привласнення, розтрату майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

На батьківщині – гучна справа, за кордоном оборудки з готелями

До оголошення підозр у гучній справі "золотих яєць" дійшло тільки у квітні 2025 року. В переліку фігурантів, дотичних до незаконного отримання понад 733 млн гривень, опинились колишній керівник Департаменту Міністерства оборони України, власниця й директори компаній-постачальниць та фізична особа. Цих осіб НАБУ підозрює як в заволодінні майном, так й в легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України). Крім вже згаданих маніпуляцій з наповненістю комплектів продуктів, за які платило оборонне відомство, злочинці вдавалися й до інших порушень.

"Постачальники визначали в каталогах аномально низькі ціни на сезонні продукти. Наприклад, вартість черешні згідно з ним становила всього 8 грн/кг, полуниці – 10 грн/кг, смородини чорної – 10 грн/кг тощо. На перший погляд, Міноборони здійснювало вигідні закупівлі. Але відповідно до затверджених нормативів указані сезонні продукти взагалі не могли замовлятись військовими частинами протягом строку дії договорів, оскільки їх укладено після завершення періоду, протягом якого такі сезонні продукти могли бути замовлені", – зазначили в повідомленні в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Традиційно прізвища фігурантів не названі, але НАБУ днями оголосило в розшук вже згадану Тетяну Глиняну, а ЗМІ повідомили, що крім білоцерківської бізнесвумен серед підозрюваних – експосадовець Міноборони Богдан Хмельницький, а також підприємці Лариса Швець (ТОВ "ОК Ленд Фуд"), Валерій Мелеша (ТОВ "Актив Компані") та Микола Дешпетко (ТОВ "Преміум Компані"). Ці фірми по черзі співпрацювали з оборонним відомством, але діяли спільно й за одним принципом. При цьому в повідомленні САП згадується, що частина з незаконно отриманих з бюджету 733 млн гривень "була сплачена під виглядом дивідендів та використана для надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Слідство вважає, що за ці кошти власниця компаній могла придбати готелі в Республіці Хорватія та іншу нерухомість за кордоном". Йдеться про 50 млн. гривень, що компанія "ОК ЛЕНД ФУД" перерахувала ТОВ "Преміум Компані", і згодом ці кошти були виплачені Тетяні Глиняній, хоча фактично вона не мала на них права.

Поки в Україні розбиралися з махінаціями бізнесвумен, стало відомо про її готельний бізнес у балканській країні. Як з'ясувалося, восени 2023 року, коли на батьківщині вже вирував скандал з "яйцями по 17", вона стала бенефіціаром компаній"Zen Adria doo", "Pigment doo", "Mimoza doo", що володіли готелями на узбережжі. Це на додачу до фірми "Nazarii doo", у засновниках якої Глиняна фігурує з 2016 року.

При цьому підприємиця оперативно відреагувала на публікації в медіа, які пов’язали розширення бізнесу з незаконними оборудками в Україні. У своїй заяві підприємниця наголошувала, що за кордоном займається бізнесом не перший рік й розвиває його "на кошти від операцій з фінансовими інструментами за підтримки локальних партнерів". Також Глиняна наголошувала, що, по-перше, обсяги прибутків компанії, що співпрацює з Міноборони, не дозволили б їй купувати нерухомість у Хорватії. Також вона аргументувала, що не могла б вивести кошти з рахунків компанії за кордон, бо діє заборона з боку Нацбанку на такі операції. Тож додала, що "прибутки моєї компанії від надання харчових та логістичних послуг державі залишаються в Україні".

Але, як можна зробити висновок зі свіжих повідомлень САП по гучній справі, в антикорупційників інший погляд на те, яким чином Глиняна змогла розвивати закордонний бізнес. До речі, згодом представник бізнесвумен Сергій Василишин також повідомляв медіа, що його клієнтка позбулась активів у Хорватії. І наголошував, що йдеться не безпосередньо про придбання та продаж готелів, а лише про операції з корпоративними правами у компаніях, що володіють готельною інфраструктурою. Вже після оборудки з Глиняною сталася дивна історія з забутою біля будинку в хорватському містечку Брелі сумкою, в якій знаходилась готівка – 16 тис. євро, банківські картки, ноутбук, кілька мобільних телефонів. Звісно, майно поцупили, а його власниця заявила в поліцію. Натомість це дозволило хорватським журналістам з’ясувати, де українка мешкає на курорті, й що вона, очевидно, володіє приватною нерухомістю, а саме будинком площею 545 кв. метрів. На чималому подвір’ї вони тоді зафіксували іномарку з українськими номерами та дізнались від сусідів, що ті часто бачать тут жінку, схожу за описом на Глиняну.

Можливо, ця інформація допоможе детективам НАБУ встановити фактичне місцеперебування Тетяни Глиняної та добитися її екстрадиції на батьківщину. Тим паче, що українські правоохоронці активно співпрацюють з хорватськими колегами в інших питаннях, наприклад розслідуванні воєнних злочинів. Якщо провина білоцерківської бізнесвумен буде доведена, вона може опинитися за ґратами максимум на 12 років.

А поки Вищий антикорупційний суд визначився з запобіжним заходом для спільників Глиняної, зокрема, Богдан Хмельницький, що раніше очолював один з Департаментів МО, перебуватиме під нічним домашнім арештом. Для решти фігурантів, як повідомила прес-служба ВАКС, було призначено застави: для ексдиректора компанії "Преміум Компані" Миколи Дешпетка 5 млн. гривень, для Валерія Мелешка (ТОВ "Актив Компані") та для Лариси Швець (ТОВ "ОК Ленд Фуд") 1,2 млн. гривень.

Як повідомляв "Телеграф", НАБУ повідомило про нові підозри у справі про незаконне збаначення колишньому заступнику керівника Офісу Президента України (2019–2024), ймовірно Андрію Смирнову. За версією слідства, чиновник отримав $100 тисяч хабаря від забудовника та побудував маєтки на узбережжі Одещини на суму понад 6,5 млн грн.