Терор на свята: чи чекають на Україну нові обстріли на Великдень

Свята в Україні знову можуть пройти під звуки повітряної тривоги. Ракетна атака на Суми у Вербну неділю — тривожний сигнал перед Великоднем. Фокус з'ясував чи завдасть Росія удару 20 квітня та які регіони в більшій небезпеці.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив занепокоєння щодо можливих нових атак Росії на Україну під час Великодніх свят. Він зазначив, що обстріл Сум у Вербну неділю може бути лише початком, і не виключає, що на Великдень Росія здійснить ще жорсткіші напади. Будріс закликав Європейський Союз посилити санкції проти Росії, зокрема в галузі атомної енергетики та проти так званого "тіньового флоту", який допомагає обходити обмеження.

"Навіть якщо на третьому році війни певні образи стануть буденністю — це поле бою, згоріла техніка — загибель мирних жителів, загибель дітей, вони ніколи не стануть буденністю", — підкреслив Будріс.

Фокус розбирався чого очікувати від ворога на Великдень-2025.

Російські удари на Пасху: чи буде атака 20 квітня

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, якщо проаналізувати попередні так звані "режими тиші" — різдвяні, шкільні, великодні, які оголошувались раніше, — Російська Федерація жодного разу не дотрималась узятих на себе зобов'язань. Це дає підстави побоюватися, що й цього Великодня можуть бути нові провокації з боку РФ.

"Останні події — зокрема ракетний удар у Вербну неділю по цивільних об’єктах у Сумах, внаслідок якого загинули 35 людей, — свідчать про те, що для Росії навіть релігійні свята не є жодною пересторогою. Навпаки — саме в такі дні наносяться цілеспрямовані удари по місцях масового скупчення цивільного населення.

Тож, враховуючи це, виключати подібні провокації не можна. Росія дедалі частіше демонструє, що переходить до нової фази — терору проти мирного населення як елементу військово-політичного тиску як на Україну, так і на Сполучені Штати. Саме тому існує висока ймовірність повторення подібних сценаріїв", — каже Фокусу Снєгирьов.

Варто також звернути увагу на зміну тактики та стратегії ударів: мова йде і про безпілотники, і про ракетні удари. За даними ГУР, Росія отримала від КНДР достатньо балістичних ракет типу KN-23. Саме цими ракетами, зокрема, обстрілюється цивільна інфраструктура, підкреслює експерт.

"Також, за інформацією розвідки, РФ значно наростила виробництво БПЛА. За останній місяць інтенсивність ударів по українських містах зросла в рази — на 60–66% порівняно з попередніми місяцями. Це ще одне підтвердження того, що Росія, не маючи успіхів на фронті, обрала тактику терору по тилу.

На жаль, релігійні свята не є винятком. І ще раз: з моменту повномасштабного вторгнення РФ жодного разу не дотрималась зобов’язань про припинення вогню на свята. Тож очікувати дотримання правил ведення війни тепер — тим паче в умовах ескалації — було б наївно", — продовжує Снєгирьов.

Особливо тривожить використання Росією балістичних засобів ураження, зокрема модифікованих зенітно-ракетних комплексів С-300, які тепер застосовуються для ударів по наземних цілях. Час підльоту таких ракет — максимум півтори-дві хвилини, що робить їх особливо небезпечними.

За словами Снєгирьов, у першу чергу під загрозою залишаються прифронтові райони — Харківська область, Дніпро, Запорізька область. Також варто враховувати небезпеку для Миколаївської та Одеської областей, з огляду на специфіку атак з території окупованого Криму та самої Росії.

Обстріл на Великдень-2025: куди може вдарити Росія

Передбачити куди саме завдасть удару ворог складно. На думку військового експерта Олега Жданова в Кремлі розгортається внутрішня боротьба між різними групами впливу, яки так чи інакше несуть відповідальність за удари по Україні.

"Удари по житлових масивах у Дніпрі, Кривому Розі, Кропивницькому, Києві, а також балістична атака на Суми — це радше політичні удари, аніж суто військові. Вони спрямовані на формування в українському суспільстві думки про необхідність капітуляції.

Сказати, яка з кремлівських партій бере гору напередодні Великодня, наразі неможливо. Але, судячи з поведінки самого Путіна, він зараз тяжіє до тієї групи, яка виступає за перемовини й припинення війни. Маю на увазі Кирило Дмитрієва — він активно обертається біля Путіна", — пояснює Фокусу Жданов.

Втім, експерт підкреслює, не варто скидати з рахунків і так звану "партію війни": Патрушева, Лаврова, Шойгу та інших "яструбів", які прагнуть продовження бойових дій і досягнення цілей війни.

"На мій погляд, зараз усе виглядає як лотерея. Особливо це стосується міст поблизу фронту: Сум, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу. Вони ближчі до лінії зіткнення, тому удари по цих містах, ймовірно, не потребують прямого погодження з Кремлем.

Тобто, начальник Генштабу РФ Герасимов може самостійно ухвалити рішення про ракетний удар і потім пояснити це тим, що там начебто перебували резерви ЗСУ", — продовжує Жданов.

Ситуація з обстрілом Києва трохи інша, на думку експерта. Ймовірно, без прямих вказівок Кремля удар по столиці не наноситимуть. Хоча, звісно, повної безпеки гарантувати не можна. Але саме прифронтові міста залишаються в найбільшій небезпеці — там ситуація абсолютно непередбачувана.

Нагадаємо, КНДР стала ключовим постачальником боєприпасів та зброї для російської армії, включаючи артилерійські снаряди та самохідні установки. Північна Корея передала РФ до 6 млн артилерійських снарядів.

Також Фокус розбирав чому активізувались російські ДРГ на кордоні та як далеко зайшли на Сумщині.