Терор на свята: чи чекають на Україну нові обстріли на Великдень

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив занепокоєння щодо можливих нових атак Росії на Україну під час Великодніх свят. Він зазначив, що обстріл Сум у Вербну неділю може бути лише початком, і не виключає, що на Великдень Росія здійснить ще жорсткіші напади. Будріс закликав Європейський Союз посилити санкції проти Росії, зокрема в галузі атомної енергетики та проти так званого "тіньового флоту", який допомагає обходити обмеження.

"Навіть якщо на третьому році війни певні образи стануть буденністю — це поле бою, згоріла техніка — загибель мирних жителів, загибель дітей, вони ніколи не стануть буденністю", — підкреслив Будріс.

Фокус розбирався чого очікувати від ворога на Великдень-2025.

Російські удари на Пасху: чи буде атака 20 квітня

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, якщо проаналізувати попередні так звані "режими тиші" — різдвяні, шкільні, великодні, які оголошувались раніше, — Російська Федерація жодного разу не дотрималась узятих на себе зобов'язань. Це дає підстави побоюватися, що й цього Великодня можуть бути нові провокації з боку РФ.

"Останні події — зокрема ракетний удар у Вербну неділю по цивільних об’єктах у Сумах, внаслідок якого загинули 35 людей, — свідчать про те, що для Росії навіть релігійні свята не є жодною пересторогою. Навпаки — саме в такі дні наносяться цілеспрямовані удари по місцях масового скупчення цивільного населення.

Тож, враховуючи це, виключати подібні провокації не можна. Росія дедалі частіше демонструє, що переходить до нової фази — терору проти мирного населення як елементу військово-політичного тиску як на Україну, так і на Сполучені Штати. Саме тому існує висока ймовірність повторення подібних сценаріїв", — каже Фокусу Снєгирьов.

Варто також звернути увагу на зміну тактики та стратегії ударів: мова йде і про безпілотники, і про ракетні удари. За даними ГУР, Росія отримала від КНДР достатньо балістичних ракет типу KN-23. Саме цими ракетами, зокрема, обстрілюється цивільна інфраструктура, підкреслює експерт.

"Також, за інформацією розвідки, РФ значно наростила виробництво БПЛА. За останній місяць інтенсивність ударів по українських містах зросла в рази — на 60–66% порівняно з попередніми місяцями. Це ще одне підтвердження того, що Росія, не маючи успіхів на фронті, обрала тактику терору по тилу.

На жаль, релігійні свята не є винятком. І ще раз: з моменту повномасштабного вторгнення РФ жодного разу не дотрималась зобов’язань про припинення вогню на свята. Тож очікувати дотримання правил ведення війни тепер — тим паче в умовах ескалації — було б наївно", — продовжує Снєгирьов.

Особливо тривожить використання Росією балістичних засобів ураження, зокрема модифікованих зенітно-ракетних комплексів С-300, які тепер застосовуються для ударів по наземних цілях. Час підльоту таких ракет — максимум півтори-дві хвилини, що робить їх особливо небезпечними.

За словами Снєгирьов, у першу чергу під загрозою залишаються прифронтові райони — Харківська область, Дніпро, Запорізька область. Також варто враховувати небезпеку для Миколаївської та Одеської областей, з огляду на специфіку атак з території окупованого Криму та самої Росії.

Обстріл на Великдень-2025: куди може вдарити Росія

Передбачити куди саме завдасть удару ворог складно. На думку військового експерта Олега Жданова в Кремлі розгортається внутрішня боротьба між різними групами впливу, яки так чи інакше несуть відповідальність за удари по Україні.

"Удари по житлових масивах у Дніпрі, Кривому Розі, Кропивницькому, Києві, а також балістична атака на Суми — це радше політичні удари, аніж суто військові. Вони спрямовані на формування в українському суспільстві думки про необхідність капітуляції.

Сказати, яка з кремлівських партій бере гору напередодні Великодня, наразі неможливо. Але, судячи з поведінки самого Путіна, він зараз тяжіє до тієї групи, яка виступає за перемовини й припинення війни. Маю на увазі Кирило Дмитрієва — він активно обертається біля Путіна", — пояснює Фокусу Жданов.

Втім, експерт підкреслює, не варто скидати з рахунків і так звану "партію війни": Патрушева, Лаврова, Шойгу та інших "яструбів", які прагнуть продовження бойових дій і досягнення цілей війни.

"На мій погляд, зараз усе виглядає як лотерея. Особливо це стосується міст поблизу фронту: Сум, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу. Вони ближчі до лінії зіткнення, тому удари по цих містах, ймовірно, не потребують прямого погодження з Кремлем.

Тобто, начальник Генштабу РФ Герасимов може самостійно ухвалити рішення про ракетний удар і потім пояснити це тим, що там начебто перебували резерви ЗСУ", — продовжує Жданов.

Ситуація з обстрілом Києва трохи інша, на думку експерта. Ймовірно, без прямих вказівок Кремля удар по столиці не наноситимуть. Хоча, звісно, повної безпеки гарантувати не можна. Але саме прифронтові міста залишаються в найбільшій небезпеці — там ситуація абсолютно непередбачувана.

Нагадаємо, КНДР стала ключовим постачальником боєприпасів та зброї для російської армії, включаючи артилерійські снаряди та самохідні установки. Північна Корея передала РФ до 6 млн артилерійських снарядів.

Також Фокус розбирав чому активізувались російські ДРГ на кордоні та як далеко зайшли на Сумщині.