Тотальний контроль гряде. Податкова хоче бачити ВСЕ, що відбувається на ваших банківських рахунках

Приміром, ви пішли з товаришем до ресторану, де він сплатив 1000 гривень за вечерю, а згодом перекинули йому на карту 500 гривень. У розумінні ДПС, це — дохід вашого товариша, з якого він має сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору, а також подати декларацію.

Якщо ж ви захочете довести ДПС, що це — просто повернення боргу, то маєте надати договір про позику й усі деталі транзакції, зокрема, чи були відсотки за позикою, з яких слід сплатити податки, зазначає hromadske.

Фактично будь-який «плюс» по банківській картці ДПС вважає доходом, про який треба подати декларацію та сплатити 18% ПДВО та 5% військового збору. Винятки — це лише коли гроші на ваш рахунок надійшли від когось із прямих родичів (батько, мати, чоловік, дружина, діти). Також не сплачуються податки з отриманих аліментів, відсотків за державними паперами, отриманих пенсій і соціальної допомоги.

Поки що все це не відбувається — податкова не має доступу до банківських рахунків. Однак намагається його отримати. Ініціатива закладена в урядовій Національній стратегії доходів до 2030 року. Все для того, щоб побороти несплату податків і збільшити надходження до бюджету. Наразі доступ до банківських рахунків податківці можуть отримати лише через суд.

«Податкова служба давно може отримувати окремі дані без рішення суду — за письмовим запитом, оформленим за законом, але йдеться лише про точкові запити. Повної картини за обсягами транзакцій, грошовим обігом чи контрагентами податкова не бачить — ця інформація доступна тільки за рішенням суду», — пояснює Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії.

Якщо ініціативу таки впровадять і ДПС отримає доступ до рахунків, може початися щонайменше плутанина із числами, а за гіршого сценарію — тиск на бізнес і громадян, що призведе до падіння довіри до банківської системи й відтоку грошей із неї.

«Я як міністр фінансів вважаю, що максимальна прозорість і відкритість у сплаті податків — це наше майбутнє. І ми не маємо боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає. Банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців», — заявив щодо цього міністр фінансів Сергій Марченко. Саме його міністерству підпорядковується ДПС.

Оскільки обсяги іноземної допомоги для України можуть суттєво скоротитися, Мінфін та ДПС шукають додаткові джерела податкових надходжень. Тому розраховувати на їхню «лагідність» не доводиться.

Так, з 1 грудня минулого року підвищилися податки й військовий збір, а тепер на черзі інші кроки. У першому кварталі нинішнього року ДПС уже перевиконала план із податкових надходжень на 12,9%, зібравши 315,1 мільярда гривень. Це тим більше дивно, що українська економіка за перші два місяці року уповільнилася до зростання на рівні 1,1% проти 3,6% у 2024-му. Ймовірно, дають результат додаткові заходи ДПС — як-от перевірки, донарахування податкових зобов’язань, штрафи.

Тренд на посилення податкового тиску може продовжитися, якщо ДПС отримає доступ до банківських рахунків. «Така ініціатива не є новою. Державна податкова служба вже багато років прагне отримати прямий доступ до банківських рахунків платників податків. Втім, з огляду на те, що поки що не відбулося докорінних реформ у роботі податкової служби, надання доступу до рахунків може загрожувати посиленням тиску на платників податків», — каже Наталія Артемчук, менеджерка податкового та митного комітетів «Європейської бізнес-асоціації».

Що відбувається навколо банківської таємниці

Уряд схвалив Національну стратегію доходів у грудні 2023 року — у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду, який хотів бачити українську фіскальну стратегію на тлі збільшення державного боргу країни протягом воєнних років. У меморандумі між урядом України та МВФ за березень нинішнього року вказано, що фонд схвалює положення Національної стратегії доходів — зокрема, доступ ДПС до банківських рахунків.

Тож тепер Мінфін та ДПС можуть відбиватися від критичних аргументів тим, що МВФ уже схвалив таку політику. Проте це буде не зовсім правильно. «МВФ до цього ніякого стосунку не має, — говорить Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру Case Ukraine. — У них вимога була створити цю програму, а наповнення програми могло бути іншим — і МВФ теж було б окей. Для них основне, щоб була загальна стратегія доходів, певне бачення».

Пресслужба Міністерства фінансів у відповідь на запит hromadske пояснила, що доступ ДПС до банківських рахунків допоможе запровадити нові сервіси для платників податків — зокрема, спрощення процедури декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб. Також це дасть можливість «підсилити аналітичний складник у роботі. ДПС зможе порівнювати інформацію про надходження грошових коштів з інформацією про фактично задекларовані платниками податків доходи».

У самій ДПС у відповідь на запит hromadske розповіли, що в межах реформи планують отримати доступ до «до банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках». Пояснюють цю необхідність тим, що в Україні податкові органи не мають доступу до інформації про наявність коштів на рахунках платників податків, що мають податковий борг, а такий доступ потрібен для стягнення боргу.

Крім цього, кажуть у Мінфіні, така реформа дозволить запровадити в Україні прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб, де менші доходи обкладаються меншими податками, а більші — більшими. Так, зазначають у міністерстві, в Україні запрацює справедливий принцип «багаті підтримують бідних».

Насправді ДПС уже почала отримувати доступ до банківської інформації платників податків. «Наразі ДПС України вже має доступ до обміну інформацією на міжнародному рівні про доходи юридичних і фізичних осіб, який здійснюється без спеціального рішення суду», — пояснює Наталія Артемчук із ЄБА. Так, саме це дозволило податковим органам провести перевірки українських моделей онлайн-сервісу Only Fans, примусивши їх сплатити податки за зароблені доходи.

Окрім цього, ДПС почала встановлювати тих українців, які продають товари через інтернет та отримують як оплату за них грошові перекази на власні рахунки. Так, через наявні електронні системи податківці тепер можуть отримувати дані про громадян, які «систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації».

І це ще не все. 10 січня набув чинності закон, який урегульовує опіку над майном людини, що визнана безвісно відсутньою, — він передбачає, що в такому разі до даних із банківських рахунків таких людей може отримати доступ нотаріус. Але це ніби як технічна правка до законодавства, нічого тут страшного немає.

А от лист Національного банку, який він розіслав на початку березня до комерційних банків країни, вже змушує трохи непокоїтися. У листі йдеться про рекомендацію додати до умов договору банківського обслуговування згоду клієнта на розкриття банківської таємниці іншому банку, включаючи відомості про рух коштів за рахунками.

«Як на мене, у податкової загалом достатньо важелів для того, щоб здійснювати відповідні перевірки. Вона не вміє користуватися тими інструментами, які в неї є. Додаткові інструменти їй не потрібні, тим більше доступ до банківських рахунків українців», — каже Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».

Економіст Дмитро Гриджук, колишній голова правління банку «Хрещатик», вважає, що реформа стосуватиметься насамперед бізнесу, а не окремих громадян. «Вони, напевне, не будуть на маленькі суми звертати уваги, а будуть звертати увагу на більші суми й ті гроші, які надходять на рахунок періодично, тобто це підтверджений заробіток, а не просто переказ коштів з одного рахунку на інший», — коментує він.

На його думку, фіскальний ефект може сягнути десятків мільярдів гривень додаткового податкового доходу, адже аж третина грошових коштів в Україні нині можуть перебувати в тіні.

«Якщо забезпечити належний технічний і правовий захист, розширення доступу податкової до банківських операцій може дати позитивний ефект: допоможе виявляти системні ризики, краще прогнозувати надходження й зменшити потребу в ручних перевірках», — вважає Богдан Слуцький із ЦЕС.

Є й інші думки. «Ефект буде тільки негативний. Буде збільшення корупції, збільшення зловживань, погіршення інвестиційного та бізнесового клімату. Бізнес буде переходити на альтернативні розрахунки, зокрема за допомогою криптовалют. Це — виключно збільшення корупційних можливостей податківців», — вважає економіст Ілля Несходовський.

Але Міністерство фінансів не зупиняється. Там пояснюють, що для надання ДПС доступу до банківських рахунків знадобиться голосування за законодавчі зміни у Верховній Раді, а до цього ДПС має попрацювати над покращенням захисту власних систем інформації, навести порядок у податкових перевірках, щоб підвищити довіру платників податків до цього відомства.

Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради, так прокоментував для hromadske цю ідею: «Законодавчу ініціативу готує Мінфін. Від себе можу тільки сказати, що навряд чи ми зможемо ухвалити її в цьому скликанні». Водночас Національна стратегія доходів передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може статися вже цього року, а найпізніше — 2027-го.

Мінфін прикривається європейськими нормами, а українці не мають довіри до ДПС

Міністерство фінансів вважає, що розкриття банківської таємниці для податківців — це частина євроінтеграційних зобов’язань України, а тому не робити цього не можна. Нібито отримана податківцями інформація буде «безособовою», це будуть лише великі масиви даних, однак на практиці не складно буде з «безособової» інформації отримати «особову».

«Загалом звуження банківської таємниці в частині співпраці з податковими та антикорупційними органами — це євроінтеграційна вимога. Однак повне скасування банківської таємниці не відповідає практиці ЄС і розвинутих країн. Так, під час оновлення національного законодавства необхідно шукати такі формулювання, які забезпечать збереження балансу між фінансовою прозорістю, захистом прав клієнтів і стабільністю банківської системи», — пояснює Наталія Артемчук із ЄБА.

Ще в жовтні 2014 року міністри фінансів Євросоюзу погодилися зменшити обсяг банківської таємниці. Не погоджувалися лише Австрія та Люксембург, але зрештою таки дали свою згоду. Тоді, після глобальної фінансової кризи 2008-2009 років і європейської боргової кризи 2010-2013 років, стояла нагальна потреба збільшити збори податків, щоб більше не рятувати банківську систему якимись екстраординарними заходами.

Зокрема, йшлося про кошти в так званих офшорах. Та в цілому реформа стосувалася того, щоб податкові органи країн ЄС мали доступ до інформації про банківські рахунки громадян в інших країнах ЄС. Тобто якщо німець відкривав банківський рахунок у Люксембургу — з Люксембургу відтепер мала надходити інформація про це до німецьких податкових органів. Як згадувалося вище, цей принцип уже працює в Україні.

«У Франції податкова може не лише отримати інформацію про рахунок, а й накласти арешт на кошти. У Німеччині податківці мають автоматизований доступ до рахунків резидентів, а в Італії можуть отримати дані й блокувати рахунки в межах кримінального розслідування», — розповідає Богдан Слуцький, економіст ЦЕС.

У звіті за 2023 рік консалтингова компанія PwC проаналізувала, до чого така практика призвела в тому самому Люксембурзі. Так, у цій країні реформа банківської таємниці призвела до того, що в банках лишилися переважно багаті клієнти, які можуть собі дозволити фахових юристів і фінансистів, а не масові, пересічні клієнти.

Банківський сектор до ініціатив Мінфіну та ДПС ставиться зі скепсисом. «Принципи банківської таємниці — це не просто юридичні норми. Це основа взаємної довіри між банком і клієнтом. Без цього важко говорити про стабільність і стійкість фінансової системи. Втрата довіри — це як тріщина у фундаменті: спочатку вона може мати виглядати незначною, але із часом вона призводить до значних пошкоджень. Бізнес і громадяни мають бути впевнені в тому, що їхня фінансова інформація не стане надбанням третіх осіб», — зазначає Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління банку «Глобус».

Так, якщо в Люксембурзі відбувся відтік грошей із банківської системи, то так може статися і в Україні. «Коли, наприклад, ухвалили закон про мобілізацію та відповідні штрафи за неоновлення даних, то почалася тенденція із закриття ФОПів чоловіками. Чоловіки намагаються зникнути з радарів. У разі з доступом ДПС до банківських рахунків буде така сама реакція», — каже Дмитро Боярчук, виконавчий директор Case Ukraine.

«За сучасних умов, коли існує біткоїн та інші криптовалюти, то за бажання можна зробити так, щоб тобі ніхто не заглядав у кишеню», — додає він. Так, уже збільшилася кількість посадовців, які декларують криптовалюту. Українські чиновники подали 2113 декларацій із криптовалютою за 2024 рік. Це на 10% більше, ніж роком раніше, та у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни.

За даними звіту, складеного за допомогою Світового Банку, «Україна: Дослідження витрат на дотримання податкового законодавства у 2024 році», довіра до справедливості податкових органів є доволі низькою: лише 7,8% респондентів повністю згодні з тим, що податкові органи є справедливими, тоді як 48,9% не згодні із цим твердженням.

Власне тому в громадян та бізнесу є причини остерігатися розширення повноважень податкових органів.