Трамп, ультиматум Гарварду і чому такий підхід до університетів не спрацює

Здається очевидним, що наїзд адміністрації Дональда Трампа на Гарвард та інші університети – це не боротьба з антисемітизмом, а спроба значно зменшити незалежність університетів та підкорити їх федеральному уряду. Це частина ширшої програми адміністрації щодо збільшення влади політичного керівництва у всіх сферах.

Уряд каже: рік тому ви порушили правила, тепер ми можемо відібрати гроші — і відберемо, якщо ви не погодитеся на зміни, які до цих правил не стосуються.

Багато хто говорить, що так і треба: хочете отримувати федеральні гроші – виконуйте вимоги уряду. Це не те, як принаймні досі працювала американська демократія. Навіть багато федеральних агентств мають статус незалежних, Independent agencies of the United States federal government. Ми не хочемо, щоб те, які ліки FDA визнає безпечними, або те, яку думку висловлюють у статтях професорів Гарварду про безпеку вакцин, залежало від того, хто зараз міністр охорони здоров'я.

Але адміністрація США намагається досягти того, щоб залежало.

Трохи докладніше про фінансування університетів.

1. Федеральні гранти не є субсидуванням університетів. Вони призначені не для підтримки університетів, а для стимуляції досліджень у тих напрямках, які держава визнала важливими.

Досі те, які гранти отримували фінансування, не залежало ані від фінансового стану університету, ані від його діяльності в інших сферах. Дослідник подавав заявку до незалежного федерального агентства (наприклад, NIH або NSF), яке розглядало її незалежно від того, в якому університеті працює дослідник. Вже точно нікого не цікавило, як університет, у якому працює цей професор, організовує приймання студентів чи професорів та які курси там викладають.

Конгрес визначав, які напрями досліджень фінансуватиме і в якому обсязі. Але він не визначав, які із заявок фінансуватимуть. Це вирішували незалежні експерти виключно на підставі змісту заявки на грант. Тому було можливим, наприклад, фінансування досліджень, що приводять до висновків, які не подобаються більшості конгресменів.

Тим більше рішення не залежало від політичних поглядів професора чи адміністрації його університету. (Наприклад, я брав участь у панелі, що розглядала грант одного дуже правого і трохи расистського математика. Він балакучий, про його позицію всі знали. Учасники панелі пожартували з цього приводу, але грант дали, оскільки математик сильний.)

2. Дехто вважає, що федеральний уряд взагалі не повинен фінансувати науку. Це окреме питання, яке не має відношення до того, що відбувається зараз. Адміністрація не припиняє фінансування науки, а використовує його як інструмент підпорядкування університетів, зокрема в областях, які до досліджень прямого відношення не мають (наприклад, у питаннях набору студентів чи списку пропонованих курсів).

3. Є кілька обмежень на дії університету, порушуючи які він позбавляється права на федеральні гранти.

Одне з них – дискримінація. Якщо уряд вважає, що дискримінація відбувається, то є прописані процедури розслідування. Університет може апелювати, чи буде відкритий розгляд. Якщо визнають, що є дискримінація, відомо, що і як університет має зробити, щоб поновити право своїх професорів отримувати гранти. Ці дії стосуються лише усунення порушення, вони не вимагають змінювати інші частини університетського життя.

Зараз відбувається щось зовсім інше: без жодного due process президент своїм указом оголошує, що була дискримінація, і каже наступне: тепер я маю право забрати гроші, але не заберу, якщо ви погодитеся на такі зміни, які безпосередньо не стосуються порушень. Це не боротьба з дискримінацією, а спроба підкорити університети уряду.

4. План підпорядкувати університети, використовуючи фінансовий тиск, було озвучено ще до виборів (див. Венса та "Проєкт 2025"). Ідея використати звинувачення в антисемітизмі для цієї мети з'явилася пізніше, восени 2024 року, і була запропонована тією ж The Heritage Foundation, яка склала "Проєкт 2025". Те, що відбувається тепер – просто реалізація цього плану.

5. Уряд вирішив розпочати з нападу на найкращі університети: Колумбія, Гарвард, Університет Пенсільванії, Принстон. Там проводять найбільш відомі та важливі дослідження. Саме ці університети роблять американську науку однією з найкращих, якщо не найкращою у світі. Зараз багато з цих досліджень зупиняються.

Незалежно від результату боротьби, це величезні збитки для американської науки. Це, м'яко кажучи, не очевидний спосіб зробити Америку Great Again.

Оригінал