Трамп не підтримав плани Ізраїлю вдарити по іранських ядерних об'єктах — NYT

Ізраїль планував завдати удару по ядерних об'єктах Ірану вже наступного місяця, але останніми тижнями президент США Дональд Трамп відмовився від цієї ідеї на користь переговорів з Тегераном про обмеження іранської ядерної програми, повідомляє NYT, посилаючись на джерела.

Трамп прийняв своє рішення після місяців внутрішніх дебатів щодо того, чи варто продовжувати дипломатію, або ж підтримати Ізраїль у спробі завадити Ірану створити ядерну зброю, в той час, коли Тегеран ослаблений військово й економічно.

Ці дебати підкреслили лінії розлому між американськими урядовцями-прихильниками жорсткої лінії та іншими радниками Трампа, які скептично ставляться до того, що військова атака на Іран може підірвати ядерні амбіції Тегерана й запобігти більшій війні. Наразі результат цих дискусій — приблизний консенсус проти військових дій, поки Іран сигналізує про готовність до переговорів.

Ізраїльські офіційні особи розробили плани ударів по іранських ядерних об'єктах, які могли бути здійснені вже в травні. Ізраїль був оптимістично налаштований отримати схвалення з боку США. Мета ударів — відтермінувати можливості Тегерана розробити ядерну зброю на рік або більше.

Водночас, реалізація практично будь-яких подібних ідей вимагала б допомоги з боку Вашингтона не лише для захисту Ізраїлю від іранської відплати, але й для забезпечення успіху атаки, що зробило б Штати центральною частиною операції.

Ізраїль давно планував атакувати іранські ядерні об'єкти, оцінюючи, якої шкоди може завдати Тегерану з допомогою США чи без. Підтримка таких ударів в ізраїльському уряді зросла після того, як торік Іран зазнав низки невдач. Під час атак на Ізраїль більшість іранських балістичних ракет не змогли пробити американську та ізраїльську оборону. “Хезболла” — союзник Ірану, зазнала серйозних втрат унаслідок військової кампанії Ізраїлю. Тим часом падіння режиму диктатора Башара Асада в Сирії перекрило основний маршрут контрабанди зброї з Ірану.

Деякі американські офіційні особи, принаймні спочатку, були більш відкритими до планів Ізраїлю. Голова Центрального командування збройних сил США генерал Майкл Курілла і радник Трампа з національної безпеки Майкл Волц обговорювали, як Штати могли б потенційно підтримати ізраїльську атаку, якби Трамп схвалив цей план. Але згодом в адміністрації США деякі чиновники почали скептично ставитися до такої ідеї.

На зустрічі цього місяця глава Національної розвідки США Тулсі Габбард представила нову оцінку розвідки, згідно з якою нарощування американських озброєнь у регіоні потенційно може спровокувати ширший конфлікт з Іраном, чого Штати не хотіли б.

На різних зустрічах низка офіційних осіб підтримали занепокоєння Габбард. Глава апарату Білого дому Сьюзі Вайлз, міністр оборони Піт Гегсет і віцепрезидент США Джей Ді Венс висловлювали сумніви щодо ударів. Навіть Волц був скептично налаштований стосовно того, що план Ізраїлю може бути успішним без суттєвої американської допомоги.

У команді Трампа також тривають активні дебати про те, яка угода з Іраном буде прийнятною. Адміністрація США надсилає змішані сигнали про те, якої саме угоди вона хоче, і якими будуть наслідки для Ірану, якщо дипломатія провалиться.

Таким чином Трамп, попри регулярні погрози на адресу Тегерана, поки що обрав дипломатію, а не військові дії. Минулої суботи, 12 квітня, США та Іран провели переговори в Омані, які обидві країни охарактеризували як “позитивні та конструктивні”. Другий раунд переговорів запланований на суботу, 19 квітня, і, швидше за все, відбудеться в Римі.

Чи можлива нова ядерна угода або ж усе закінчиться бойовими діями, в статтях "Чи розбомбить Трамп Іран "до всіх чортів"?" та “Чи приведуть переговори США та Ірану до вигідного Україні результату?” прогнозував В’ячеслав Ліхачов.