Великдень 2025: як війна змінює релігійні настрої українців – дослідження

На тлі четвертого року повномасштабної війни українці поступово переосмислюють своє релігійне самовизначення та формат святкування духовних подій. Компанія Gradus Research провела соціологічне опитування напередодні Великодня, щоб з’ясувати, як трансформуються вірування та звички у святкові дні.

ПЦУ зберігає першість, але з невеликим спадом

Найбільша частка опитаних — 29% — ідентифікує себе з Православною церквою України. Попри незначне зниження порівняно з 2023 роком (тоді таких було 32%), ПЦУ залишається найпопулярнішою конфесією серед українців.

Другу позицію зайняли православні без чіткої конфесійної належності — 24% респондентів. Це може свідчити як про кризу довіри до церковних інституцій, так і про прагнення жити вірою поза організованими структурами.

8% опитаних зазначили, що належать до Української греко-католицької церкви, ще стільки ж — до Української православної церкви московського патріархату. Показник останніх залишився практично незмінним у порівнянні з попереднім роком (7%).

Рівень невіруючих, атеїстів та агностиків також демонструє стабільність: 15% у 2025 році, що лише трохи більше, ніж 14% у 2023-му.

Віра — у серці, Великдень — у родині

Попри постійний стрес і воєнні обставини, 90% українців все одно планують відзначати Великдень. Для багатьох це не лише релігійне свято, а й важлива культурна традиція, яку хочеться зберігати.

Понад половина опитаних (51%) вже вирішила, що піде до церкви під час великоднього тижня — більшість обере неділю, проте частина відвідає храм у четвер, п’ятницю чи суботу. Ще 20% не змогли остаточно відповісти, чи відвідають богослужіння.

Цікаво, що лише 29% респондентів не планують йти до церкви — у 2023 році цей показник був суттєво вищим і сягав 40%. Очевидно, українці прагнуть відновити звичний ритм життя, попри загрози.

Зміни глибші, ніж здається

«Релігійна ідентичність українців змінюється у відповідь на політичну та безпекову реальність. Багато хто дистанціюється від УПЦ МП, частина переходить до ПЦУ або ж шукає власні шляхи до віри, поза традиційними рамками. Особливо це помітно серед молоді, для якої духовність дедалі частіше — це особистий простір, а не інституційна приналежність», — коментує Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research.

Опитування проводилося в мобільному додатку Gradus методом самозаповнення анкети. Дослідження охоплює населення міст із понад 50 тисячами жителів у віці від 18 до 60 років (окрім окупованих і прифронтових територій). Першу хвилю зібрали 13–14 квітня 2023 року (1330 респондентів), другу — 11–14 квітня 2025 року (1000 респондентів).

Докладніше про те, як змінилися відносини українців з Богом та церквою - читайте у статті на сайті ZN.UA.