Великдень 2025: традиції та дата святкування в Україні

Фокус розповість, якою буде дата Великодня 2025 року і як заведено відзначати свято в Україні.

Що означає свято Великодня і чому воно так називається

В російській мові використовується назва "Пасха", в українській традиції – Великдень, скорочене від "Великий день", що закріплене у словниках української мови. За словами кандидата філологічних наук Романа Дубровського, є ще один, церковний варіант — "Воскресіння Христове".

В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова "Пасха". Проте в інших словниках, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, це слово є, воно також означає "Пейсах", або "Песах" — це свято в юдеїв, в перекладі означає перехід і пов’язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.

Великдень завжди святкується у неділю, 2025 року – це 20 квітня. Це свято Воскресіння Христа, тому весь тиждень перед Великоднем має сакральне значення, назву Страсний тиждень і кожен день – свою назву та традиції святкування.

Але дата святкування Великодня кожного року змінюється, бо залежить від фаз Місяця і місячного календаря. Нині традиційно Великдень святкують у неділю після першого повного місяця, що слідує за весняним рівноденням.

У наступних роках головне християнське свято відзначатиметься в такі дні:

• у 2026 році — 5 квітня у католиків, 12 квітня у православних;
• у 2027 році — 28 березня у католиків, 5 травня у православних;
• у 2028 році — 16 квітня у всіх вірян.

Страсний тиждень: значення днів

В останній, тиждень перед Великоднем, як і в перший, дотримуються дуже строгого посту. Цей час називають Страсним тижнем, а ще трапляються назви — Білий, Страшний, Чистий, Живний. Саме тоді тривають останні приготування до Великодня.

• Великий понеділок присвячений підготовці до мироносіння — миро готують від понеділка до середи, а в четвер його освячують.
• У вівторок Страсного тижня віряни згадують, як Христос навчав у Єрусалимському храмі, і народ вважав його пророком.
• Велика середа (Страсна середа) — день, коли Ісус був відданий на страждання і смерть.
• У Чистий четвер віряни згадують установлення таїнства Євхаристії — причастя Тіла і Крові Христових. Вважається, що в цей день вода має цілющі властивості. У цей день купалися, готували "чорну", або "четвергову" сіль, випікали паску, робили крашанки й писанки.
• Велика п'ятниця — найскорботніший день, коли Ісуса розп'яли і він помер на хресті, викупивши гріхи людства. До винесення з церкви Плащаниці віряни нічого не їдять, упродовж дня не виконують жодних робіт. Цього дня навіть дзвони в церкві не дзвонять.
• У суботу згадують, як Ісус, згідно з Біблією, зійшов у пекло і вивів праведників. Ввечері суботи починається святкове богослужіння в храмах, щоб зустріти Великдень. І в цей день печуть паски ті, хто не встиг у четвер.

Великдень: як святкують в Україні

З ночі суботи, або вранці у неділю віряни йдуть до церкви, аби освятити великодній кошик. У Великдень усі українці вітаються особливим чином. Ця традиція сформувалася багато століть тому і стала обов`язковою для привітання зі святом.

Віряни цілують одне одного в щоку три рази, обмінюючись такими висловами: "Христос воскрес" та "Воістину воскрес". Зазвичай його вміст залежить від регіону України та має свої особливості. Незмінним атрибутом залишається лише паска та крашанки. Так, у Центральній Україні до кошика клали крашанки у шкарлупі, а на Галичині їх чистили. На Гуцульщині освячували воду, в якій варили яйця, вважалось, що якщо вмиватись цією водою, то обличчя буде чистим та здоровим. У деяких регіонах також освячували воду з червоною писанкою, щоб потім вмиватися і бути гарним.

Також до великоднього кошика кладуть те, що потім поставлять на святковий стіл: ковбасу, сало, хліб, масло і сир та накривають вишитим рушником.

За обідом збирається вся родина. Святкування Великодня – це не тільки святкова трапеза, а й обмін позитивною енергією та віра в тріумф добра над злом.

На стіл обов'язково ставлять освячені страви – покуштувати їх потрібно всім. Центральними під час обіду є паска та крашанки.

Символи Великодня

Паска – це символ родючості. Цікаво, що колись вона мала інакший вигляд – це видно на старовинних картинах та фотографіях – це була просто кругла хлібина. "Форма стала циліндричною на початку ХХ століття, особливо коли у 20-30 роки з'явились бляшані посудини для випікання", — каже етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.

Крашанки теж мають давню історію. Фарбування яєць на Великдень бере початок із давньої біблійної легенди.

Згідно з однією версією Марія Магдалина принесла варені яйця, щоб поділитися ними з жінками біля гробу Ісуса. Коли вона побачила Воскреслого Христа, яйця в її кошику нібито чудесним чином стали багряного кольору.

За іншою версією, Марія прийшла до римського імператора Тиберія й під час трапези сповістила йому про Воскресіння. Імператор їй не повірив, сказавши, що це так само неможливо, як і те, щоб яйце почервоніло — і в ту ж мить яйце у руці Магдалини стало червоним.

Цей випадок став символом оновлення, життя та надії. Червоний колір почали пов’язувати з кров’ю, яку було пролито заради спасіння. Яйце ж стало символом нового життя

Нагадаємо, Фокус писав про те, як святкуватимуть Великдень 2025 року в умовах війни із Росією. Також синоптики розповіли, якою буде погода на Великдень та чи дощитиме.