"Божий архітектор": головні приголомшливі творіння Ґауді, якого Ватикан хоче визнати святим

Рух за канонізацію каталонського архітектора триває вже понад 30 років, але нещодавно в цій справі відбулося суттєве зрушення. 14 квітня Ватикан повідомив, що Папа Франциск видав декрет про надання статусу Ґауді "високоповажного слуги Божого" – а це перший крок до формальної канонізації у Католицькій церкві. Які найвідоміші творіння архітектора та чим особливий його стиль – розповідає 24 Канал.

Саґрада Фамілія

Вигляд на Храм Святого Сімейства в Барселоні / Фото Alamy

Найбільшим шедевром Ґауді, безумовно, вважають Храм Святого Сімейства. Проєкт будівлі настільки складний, що її розпочали зводити ще у 1882 році й активно будують донині. Основні роботи планують завершити у 2026 році, а оздоблювальні – триватимуть ще до 2020 – 2032 років.

Через проєкт Саґради Фамілії Ґауді хотів наочно передати головні історичні події з Біблії. Він задумав 18 веж: по одній для 12 апостолів, чотири для євангелістів, одну для Богородиці та одну для Ісуса.

Собор Святого Сімейства кидає виклик всій релігійній архітектурі. Абстрактний фасад із вежами, що тягнуться до неба, викликав багато критики. Це поєднання іспанської готики, каталонського модернізму та модерну.

Інтер'єр Саґради Фамілії / Фото Alamy

Хоч фасад уже приголомшує, він не може приготувати відвідувачів до того, що вони побачать всередині. Завдяки калейдоскопічній стелі пізно ввечері, коли промені сонця пробиваються крізь вітражі, Храм Святого Сімейства стає ніби неземним.

Будинок Бальо

Будинок Бальо, або по-народному Будинок кісток / Фото Wikimedia Commons

Натураліст до глибини душі Антоніо Ґауді казав: "У природі немає прямих ліній і гострих кутів. Тому в будівлях не має їх бути". Ніде ця філософія дизайну не є такою очевидною, як у його Будинку Бальо.

Це об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, символ Барселони та одна з найвідоміших робіт архітектора. Фасад архітектурного дива спроєктований так, ніби він зроблений із черепів і кісток. Корінні жителі міста називають його Casa dels Ossos (Будинок кісток), мовляв, округлі балкони – це череп, а опорні стовпи – кістки.

Цю архітектурну пам'ятку Антоніо Ґауді створював не з нуля, а перепланував наявний будинок на замовлення багатого аристократа Хосепа Бальо. Екстер'єр має різнокольорову мозаїку, виконану з битої керамічної плитки. Вікна неправильної форми та різного розміру тут не просто так – це геніальний спосіб забезпечити рівномірне освітлення в кожній кімнаті будинку.

Химерні архітектурні деталі в інтер'єрі та екстер'єрі / Фото Wikimedia Commons

Арковий дах, що своєю формою нагадує спину дракона та мансардні вікна, схожі на панцири черепах роблять цей будинок втіленням світу казок. З тераси на даху, прикрашеної чотирма димарями, відкривається частковий краєвид на Храм Святого Сімейства. Вночі Будинок Бальо освітлюється, і його варто побачити ще й у такому амплуа.

Будинок Міла

Будинок Міла, або по-народному Кам'яний кар'єр / Фото Shutterstock

Це друга будівля на жвавому проспекті Ґрасія, яку замовили в Антоніо Ґауді на початку 20 століття. Спочатку його задумали створити як присвяту Діві Марії, але замовник вирішив, що майбутній шедевр надто авангардний, і це було б трохи ризиковано.

Зовні Будинок Міла нагадує велетенську печеру, а місцеві жителі називають його La Pedrera (Кам'яний кар'єр). Асоціації та неофіційні назви не випадкові, адже фасад складається з 6000 кам'яних блоків, окрасою яких є балкони із кованого заліза у формі печер.

Атріум Будинку Міла / Фото Shutterstock

Інтер'єр також має ознаки неповторного стилю Ґауді з його прохолодними внутрішніми двориками, вишуканими стелями та хвилястими килимами. Однак найбільш вражаючою частиною будинку є тераса на даху, що має вигляд музею просто неба. Навіть вентиляційні вежі нагадують абстрактні скульптури.

Парк Ґуель

Вигляд на Парк Ґуель / Фото Shutterstock

За ідеєю, Парк Ґуель мав стати елітним осередком для багатіїв. Він складався б із 60 ділянок, оточених ландшафтним садом в стилі Ґауді, із виглядом на столицю Каталонії.

Однак вдалося звести тільки два будинки, один із яких став резиденцією самого архітектора. Він розташований біля одного з входів у парк Ґуель, містить колекцію химерних меблів і предметів, які також створив Ґауді.

Центральна площа / Фото Shutterstock

Особливістю парку є культовий дракон, вкритий мозаїкою, що насправді є не лише химерним декором, а виконує важливу функцію – збору дощової води. Під головною площею розташована "Зала ста колон", де насправді реалізували 85 колон, які є її основою.

Будинок Вісенс

Цей архітектурний шедевр збудували у 1880-х роках, на ранньому етапі кар'єри Ґауді. Його вважають першим кроком митця до модернізму.

Будинок Вісенс – перший крок Ґауді до модернізму / Фото Shutterstock

Антоніо Ґауді проєктував цей будинок як літню резиденцію на замовлення Мануеля Вісенса. Там він з родиною планував ховатись від задухи і метушні Барселони.

Фасад будинку вражає великою кількістю кольорової плитки, а прикрашає вона екстер'єр почасти тому, що Вісенс був відомим виробником плитки. Літня резиденція, так би мовити, виконувала роль реклами його продукції.

Інтер'єрні деталі Будинку Вісенс / Фото Shutterstock

Суміш райдужних відтінків, кутастий зовнішній вигляд і мавританські гвоздики, делікатно вплетені в архітектурний стиль, разом вказували на майбутнього генія. Взятися за таке велике замовлення після закінчення навчання було ризиковано, але результат перевершив очікування.