Як болгарський уряд став заручником олігарха і чи довго він протримається

Болгарія ризикує знову зануритись у глибоку політичну кризу.

І хоча останні спроби проросійських сил відправити уряд у відставку провалилися, це не має заспокоювати.

Скоріш за все, нинішній уряд рятує від відставки лише наближення Болгарії до вступу в єврозону.

І коли ця мета буде досягнута, на країну чекатимуть нові випробування.

Про те, як і чому Болгарію продовжує лихоманити, читайте в статті Сергія Герасимчука і Володимира-Назарія Гавріша з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ілюзія стабільності: що тримає Болгарію від сповзання у кризу та які наслідки це матиме.

Далі – стислий її виклад.

15 квітня стало дуже неприємним днем для урядової коаліції.

Партія АПС, яка підтримала формування уряду Росена Желязкова, але формально не входила до коаліції, заявила, що на їхню підтримку уряд може більше не розраховувати.

Причина демаршу – одіозний олігарх Делян Пеєвський.

Представники АПС незадоволені тим, що уряд доклав замало зусиль, щоб демонтувати систему корумпованого управління, яку безкарно сформував Пеєвський.

Натомість уряд, зі слів представників АПС, продовжував використовувати її для репресій, а у Болгарії і дотепер процвітають корупція та контрабанда, і судова система продовжує втрачати свою незалежність.

Урядову коаліцію звинуватили у недотриманні домовленостей щодо дистанціювання від партії Деляна Пеєвського "ДПС – Новий початок".

Отже, стійкість чинного уряду, вочевидь, суттєво послабилась, але поки уряд тримається.

Зокрема, 17 квітня провалилося голосування, ініційоване проросійськими партіями, щодо вотуму недовіри кабміну Росена Желязкова.

При цьому питання стабільності урядової коаліції знову стало актуальним, адже врятувала уряд саме партія олігарха Пеєвського – "ДПС – Новий початок".

Фактично після виходу партії АПС з урядової більшості уряд перебуває у заручниках у Пеєвського.

А відповідно – або має миритися з його побажаннями і забаганками, або ж втратить більшість, і країна знову може зануритись у вир дострокових виборів.

Але питання розпаду уряду Желязкова в таких умовах вже видається вирішеним.

Питання, коли?.

Серед ключових дат, коли це може статися, точно буде 4 червня, коли опублікують звіт про те, чи зможе Болгарія вступити до єврозони.

Прозахідна опозиція обіцяла, що не буде підтримувати вотуми недовіри уряду Желязкова до публікації конвергентного звіту, бо зацікавленні у вступі Болгарії до єврозони.

А якщо країна успішно вступить до єврозони і уряд Желязкова протримається до 1 січня 2026 року, то тоді також постане питання: "А навіщо ми продовжуємо бути тут?".

Поки ситуація в Болгарії залишається для України радше нейтрально-позитивною.

За період свого правління прем’єр-міністр Росен Желязков та міністр закордонних справ Георг Георгієв продемонстрували прихильність до України та негативне ставлення до Росії.

Показово, що позитивну оцінку в поведінці прем’єр-міністра щодо зовнішньої політики відзначав навіть Кирил Петков, голова найбільшої опозиційної партії ПП-ДБ, яка однозначно підтримує Україну.

Але тепер постає непевність щодо голосувань з питань України в парламенті.

Докладніше – в матеріалі Сергія Герасимчука і Володимира-Назарія Гавріша Ілюзія стабільності: що тримає Болгарію від сповзання у кризу та які наслідки це матиме.