Як Путін «розводить» Трампа

Трамп відмовляється надавати Україні системи Patriot та інше озброєння навіть за гроші, пише BILD. Незгода Трампа навіть на комерційний варіант угоди, тобто навіть на продаж зброї Україні, свідчить про наявність у нього певних домовленостей з Росією. На його думку, ці домовленості можуть бути зруйновані, адже якби зараз американці почали продавати зброю Україні, росіяни би образилися. Іншої логічної причини тут немає.

Адже зараз ідеться про можливість США, а саме американського військово-промислового комплексу, заробляти гроші, що цілком вписується в ідеологію Трампа – нічого не надавати безкоштовно, лише продавати. В такій співпраці не було б жодного програшу США: це і реклама для продукції ВПК США, і заробіток, і іміджеві переваги. До того ж ідеться не про наступальне озброєння, а системи ППО, які захищають цивільних, що політично можна було б продати як захист українських громадян від терактів Росії.

Якогось іншого пояснення, окрім наявності домовленостей між Трампом та Путіним, тут немає і бути не може.

У публікації BILD також ідеться про те, що Трамп, мовляв, не хоче продавати зброю, щоб не ускладнювати переговори з Путіним. Але така причина – це обман, маніпуляція, тому що роззброєння ніколи не було основою продуктивних переговорів.

Питання в тому, якою є мета цих переговорів із Москвою, на думку Трампа. Якщо мета зводиться до перезавантаження відносин з росіянами, не рахуючись з інтересами України, тоді все логічно. Бо так Штати домовляються з Путіним, перезавантажують відносини, відновлюють торгівлю, інвестиції тощо, а Україна виступає перешкодою в цьому процесі.

Що міг пообіцяти і запропонувати Путін Трампу, аби ухвалювалися рішення, які не йдуть на користь США, та й самому Трампу ні іміджево, ні політично не додають балів? Відповідь очевидна: Путін пообіцяв сприяння і всебічну допомогу в укладанні угоди з Іраном щодо іранської ядерної програми. Недаремно Віткофф одночасно є переговірником і з Росією, і з Іраном. Путін цілком міг запропонувати Трампу допомогу в укладанні цієї угоди, використавши свій вплив на Іран. І це Трамп міг би продати як велику геополітичну перемогу та реалізацію своїх обіцянок.

Інший момент – це кейс Дмітрієва. Лунає багато обіцянок щодо видобутку рідкісноземельних металів у Росії, допуску США до ресурсів Арктики, приходу американських корпорацій в російську нафтогазову видобувну сферу. Крім того, недаремно з’явилася інформація щодо Північного потоку і того, що його хочуть перекупити американці. Тобто Путін обіцяє Штатам, як, до речі, і Китаю, розплатитися за все російськими природними ресурсами, причому зробити це досить щедро.

Взагалі, у мене таке відчуття, що всі ці ідіотські вимоги Трампа до України, пов’язані і з ресурсною угодою, і з 350 мільярдами доларів, які не зрозуміло звідки взялися, є результатом переговорів американців із росіянами. Не виключаю, що Росія пообіцяла Трампу 350 мільярдів, і тепер він пропонує українцям перебити цю ставку.

Трамп не справляє враження надто розумного діяча хоча б тому, що постійно говорить, що довіряє Путіну. Тобто він довіряє тому, хто постійно порушує домовленості і методично знищує систему міжнародних відносин. При цьому Путін водить Трампа за носа. Адже жодні домовленості між Росією і США неможливі, чого би там не хотів Трамп. І на це одна об’єктивна причина: Путін – старий КДБшний параноїк, який з дитинства привчений не довіряти американцям, Заходу. Сполученим Штатам він не просто не довіряє – він їх ненавидить і хоче знищити. Для нього це ідея фікс, бо він переконаний, що американці постійно йому заважають, зокрема тим, що влаштовують майдани в Україні.

Путін тактично може погодитися на певні домовленості зі Сполученими Штатами, але суто для того, щоб "розвести опонента", надурити його. Тому Путін просто водитиме Трампа за носа, щоб демонстративно показати його слабкість.

З американцями Путін не домовиться ще й тому, що переконаний, що американці мріють його вбити і, таким чином, усунути від влади, як вони зробили, наприклад, з Каддафі. Путін постійно говорить про Каддафі – схоже, образ Каддафі міцно засів у його голові, що й формує путінську параною. У тому, що сталося з Каддафі, Путін винуватить США – мовляв, Каддафі повірив американцям, пішов з ними на угоду, і от що з ним сталося.

Тому Путін буде вводити Трампа за носа, аби потім виставити його повним ідіотом.

Для Трампа і США ці підігрування Путіну закінчаться погано. Адже так відбувається руйнація міжнародного авторитету США та традиційних союзів. Трамп впевнено веде США до краху їхньої геополітичної могутності. І потім уже навіть новий американський президент нічого не відновить, хто би ним не був.

Якщо говорити про те, як на здатність України оборонятися може вплинути той факт, що ми, можливо, не матимемо можливості навіть купувати американську зброю, то слід згадати про дві ключові позиції. Перша – це розвіддані, а також інтернет, Starlink. І друга позиція – це системи ППО і ракети до них. Тобто системи Patriot і ракети до них ми можемо взяти лише в американців. Зрозуміло, що це негативно вплине на українську спроможність відбиватися від російської балістики.

Але балістику Росія використовує суто з терористичною метою – аби було більше жертв серед цивільних, і це негативно впливало на моральний дух українців. А виходить так, що політика Трампа створює сприятливі умови для російського тероризму. Це навіть не стільки про підтримку обороноздатності України, тому що стратегічні об’єкти в той чи інший спосіб будуть захищені, зрештою їх можна перевести під землю, як це робить Іран. А от цивільні об’єкти все частіше будуть жертвами російських атак.

Таким чином, Трамп, а разом із ним і США стають співучасником російського тероризму. І кров українців у тому числі на руках Трампа.

І Трамп таким чином не зробить Україну більш поступливою, а, значить, його миротворча ініціатива заходить у глухий кут, і сам Трамп "сяде в калюжу". Втім, йому не вперше сідати в калюжу і не востаннє. Зате він собі пам’ятники ставить – так, за чотири роки Сполучені Штати перетворяться на СРСР, тільки в Союзі були пам’ятники Леніну, а в Штатах будуть пам’ятники Трампу. І, схоже, його це цілком задовольняє. Він буде сідати в калюжу і з кожної нагоди ставити собі пам’ятники – "від вдячних американців", від працівників якогось там мічіганського заводу. Та рано чи пізно зміниться влада в США, яка з завзяттям буде зносити ці пам’ятники – як у нас був "ленінопад", так у Штатах буде "трампопад". Ба більше, пам’ятники там зноситимуть, як і в Україні, навіть не з ініціативи влади, а з ініціативи низів – людей, які вийдуть на протести.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Т. Шевеченка, спеціально для Главреда