Моніторинговий візит до Сокирянської виправної колонії №67: зафіксована експлуатація засуджених

Наявна відсутність прозорого механізму формування заробітної плати. Під час дослідження документації зафіксована фактична експлуатація засуджених без відповідної компенсації. Також зафіксовані відкрите носіння персоналом спецзасобів, порушення права на належне надання медичної допомоги та інші порушення.

10 березня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено планове відвідування державної установи “Сокирянська виправна колонія №67” (далі СВК-67, установа, заклад).

Були відвідані всі об’єкти та виявлені порушення: мінімальних стандартів житлової площі, норм забезпечення, цілодобове відеоспостереження у спальних приміщеннях, ліжка впритул у житлових приміщеннях, порушення температурного режиму в дільниці КДіР, нестача природного освітлення і вентиляції у камерах ДІЗО, розміщення поіменних карт із зазначенням персональних даних засуджених, системні порушення права на працю і соціальний захист, порушення організації лазне-прального обслуговування, відкрите носіння персоналом спецзасобів, порушення права на належне надання медичної допомоги та інші порушення.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях запобігання катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

СВК-67 є пенітенціарним закладом середнього рівня безпеки для тримання чоловіків засуджених на певний строк.

Заклад розташований за адресою: 60200 Чернівецька область, місто Сокиряни, провулок Покровський, 8.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Мартинюк Геннадій Миколайович.

Установа складається з чергової частини, житлової та промислової зони, ДІЗО/ПКТ/ДПК, дільниці СІЗО, медичної частини, господарських і адміністративних приміщень, дільниці максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 258,5 посад. Фактична чисельність — 201,5 посад. В установі по штату працює 1 психолог.

Протягом 2024 року до СВК-67 прибуло 299 засуджених. За 2024 рік в установі померло 5 осіб, у 2025 році — 1.

За даними, наданими керівництвом, до праці залучено 186 засуджених, 6 з яких працюють за трудовим договором і 180 осіб за договором ЦПД (цивільно-правовий договір).

На оперативному обліку перебувають: схильні до самогубства — 22 особи, схильні до членоушкодження — 9, до втечі — 5. 6 засуджених вважаються злісними порушниками режиму утримання.

Протягом 2024-2025 років жодна людина не звернулася зі скаргами на неналежні умови утримання або неналежне надання медичної допомоги.

Протягом 2024 року зафіксовано 6 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі. Протягом 2025 року було зафіксовано 1 випадок застосування тілесних ушкоджень під час перебування в установі. 38 засуджених відторгнутих загалом.

В установі у власному користуванні засуджені мають 144 планшети, жоден засуджений не має зареєстрованої електронні адреси (email).

Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №67” (далі підприємство), що підпорядковується Центрально-Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, спеціалізується на видобутку та перероблюванні вапнякової продукції шахтним методом. Основними видами продукції є: стіновий камінь з гірських порід (ГОСТ 4001-84, ДСТУ БВ 27-42-97), борошно вапнякове (доломітове) за ТУ ГОСТ 14050-93, а також відсів з вапняку, що використовується як мінеральна кормова добавка для птиці (ГОСТ 26826-88).

Продукція підприємства реалізується на ринку та постачається таким контрагентам, як ТОВ “ЕНДЮРЕНС АГРО”, ТОВ “Агроцентрптахопром”, ФОП Шуптар Н.В., ТОВ ВК “П’ятий океан” та ТОВ “Союз ДАГ”. Фонд оплати праці засуджених у 2024 році становив 1515,8 тис. грн, із яких 1451,7 тис. грн було виплачено за договорами ЦПХ, і лише 64,1 тис. грн — у вигляді заробітної плати за трудовим договором. Середньомісячна заробітна плата засуджених у 2024 році становила 2687,59 грн. У січні-лютому 2025 року фонд оплати праці склав 172,9 тис. грн (164,7 тис. грн за ЦПХ, 8,2 тис. грн — за трудовим договором), а середньомісячна виплата — 2108,54 грн.

На день візиту загальна кількість працевлаштованих засуджених — 186, з них — 6 за трудовими договорами і 180 за ЦПД. 14 осіб за ЦПД працюють на шахті площею 900 гектар, 10 засуджених за ЦПД працюють в гаражі. Інші засуджені за ЦПД протягом року стабільно виконують одну і ту саме роботу.

Директор Виробництва — Мороз Іван В’ячеславович.

Під час візиту було проведено індивідуальне спілкування, в тому числі на умовах анонімності, а також колективні бесіди, консультування засуджених. Спілкування відбувалося приблизно зі 136 особами.

Позитивні практики

Протягом 2024 року в установі проведено: оздоблення бруківкою при вході на територію об’єкта, що охороняється, косметичний ремонт робочої камери в ДіЗО, косметичний ремонт спального приміщення відділення СПС (№2), реконструкцію двоповерхового приміщення, яке раніше не використовувалось, з метою розташування відділення СПС (№1). Проведено ремонти коридору у 13 спальних приміщеннях (у розрахунку на 50 засуджених), туалетної кімнати та кімнати для вмивання, косметичний ремонт коридору, двох спальних приміщень дільниці КДіР, кімнати виховної роботи, кімнати для вмивання.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1.У порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, встановлено, що в окремих житлових приміщеннях відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС) установи норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у спальному приміщенні №4 відділення СПС № 2 де перебувало 12 осіб, площа приміщення складає 47,43 м².

Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,95 м². Крім того встановлено, що у спальному приміщенні №3 фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у спальному приміщенні №3, де розташовано 14 ліжок, площа приміщення складає 54,35 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,8 м².

Аналогічне порушення встановлено у спальному приміщенні №2 відділення СПС №2 — площа складає 47,22 м² на 14 спальних місць, на одного засудженого виходить 3,37 м². Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у спальних приміщеннях.

Водночас у пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

У відділенні №4 туалет не огороджено, стан туалета антисанітарний. У відділенні №3 у спальному приміщенні №3 на стінах затікання.

2. Обладнання відділення СПС №2 не повною мірою відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у відділенні відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарки та кімнати для зберігання харчових продуктів.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

3. Пунктом 1 розділу XXIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП) визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду спальних приміщень відділення СПС №2 були зафіксовані встановлені камери відеоспостереження. Разом з тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

4. Ліжка у деяких спальних приміщеннях, зокрема у спальному приміщенні №1 СПС №5 розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує засудженим особистого простору, що передбачено правилом 18.1 ЄПП та порушує їхнє право на приватність.

5. Під час відвідування дільниці карантину, діагностикитаі розподілу (КДіР) моніторингова група виявила відсутність передбачених Нормами забезпечення приміщень, що унеможливлює створення належних умов утримання засуджених відповідно до встановлених вимог. Зокрема встановлено відсутність кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, комори для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу, гардеробної, кімнати побуту, сушарки, кімнати для зберігання харчових продуктів та душової кабіни в кімнаті для вмивання.

6. У житлових приміщеннях дільниці КДІР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях складала плюс 14 °C, у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче плюс 18 °C.

7. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) встановлено, що у порушення пункту 3 розділу ХХ ПВР УВП радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня. У камерних приміщеннях не забезпечено достатнього рівняприродногоо освітлення та вентиляції. Санвузли в окремих камерних приміщеннях не мають достатніх перегородок, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

У порушення вимог Норм забезпечення встановлено відсутність приміщень перукарні, кімнати для зберігання особистих речей засуджених та приймальні дезінфекційної камери. У порушення абзацу двадцять третього пункту 6 розділу XXI ПВР УВП керівник медичної частини (черговий лікар) не здійснює щоденні відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) та не проводить прийманням засуджених. Це підтверджується відсутністю його підпису в журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер і карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Прогулянкові дворики №№1,2,3 потребують проведення ремонтних робіт із заміною даху. Разом з тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

8. При відвідуванні дільниці посиленого контролю (далі — ДПК) і дільниць СПС на стіні біля зовнішніх дверей камерних приміщень, а також на ліжках дільниць СПС встановлено розміщення поіменних карт з наданням інформації короткого опису злочинів, скоєних особами, які знаходяться в камерах. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет зазначив, що дану практику слід зупинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, і окрім стигматизації, має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

9. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

10. У порушення порушень вимог пункт 5 розділу IV Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 № 2160/5, моніторинговою групою встановлено відсутність працюючого холодильного обладнання в достатній кількості, у зв’язку із чим не забезпечується розміщення та зберігання продовольства з урахуванням товарного сусідства.

11. Право на працю є одним із фундаментальних прав людини, закріплених у статті 43 Конституції України, а також у міжнародних актах, таких як Загальна декларація прав людини (ст. 23) та Конвенція МОП №29 про примусову працю. У контексті пенітенціарної системи України воно регулюється Кримінально-виконавчим кодексом України (КВК), Кодексом законів про працю України (КЗпП) та відповідними міжнародними стандартами, зокрема Мінімальними стандартними правилами поводження з ув’язненими ООН (“Правила Нельсона Мандели”).

Під час візиту було зафіксовано масове використання ЦПД замість трудових договорів. Засуджені, які виконують постійну роботу, повинні бути працевлаштовані за трудовими договорами відповідно до ст. 21 КЗпП України. Використання ЦПД позбавляє засуджених прав на соціальне страхування, лікарняні виплати, пенсійні відрахування, що порушує ст. 118-121 КВК України. Праця засуджених у пенітенціарних установах не повинна бути формою експлуатації або примусової праці відповідно до Конвенції МОП №105 про скасування примусової праці.

Така форма працевикористання за ЦПД свідчить про порушення прав засуджених, а саме — відсутність соціальних гарантій (страхові та пенсійні внески не сплачуються). Також така форма укладання трудових правовідносин створює можливість ухилення адміністрації установи від виконання трудових зобов’язань перед засудженими, а також фактичне маскування трудових відносин, що суперечить міжнародним стандартам.

У діяльності Підприємства виявлено системні порушення трудових прав засуджених. Основна частина праці виконується за ЦПД, що фактично маскує трудові відносини та позбавляє засуджених соціальних гарантій — лікарняних, відпусток, пенсійних внесків. Заробітна плата суттєво нижча за мінімальну встановлену державою. Така практика суперечить вимогам КЗпП України, Кримінально-виконавчого кодексу, Конституції України та міжнародним зобов’язанням держави, зокрема Конвенціям МОП №29 та №105.

Також занижена та непрозора оплата праці. Середня заробітна плата засуджених за ЦПД у 2024 році становить 2629,89 грн/місяць, що значно нижче мінімальної заробітної плати в Україні (ст. 95 КЗпП). Більшість коштів засуджених перераховуються на рахунок установи, а не на їхні особові рахунки, що порушує ст. 120 КВК України. Наявна відсутність прозорого механізму формування заробітної плати (ст. 97 КЗпП). Під час дослідження документації зафіксована фактична експлуатація засуджених без відповідної компенсації. Як наслідок — невиконання державою своїх зобов’язань щодо забезпечення гідної оплати праці, а також можливі корупційні ризики, пов’язані з розподілом фонду оплати праці.

Важливим фактором являється відсутність трудових гарантій, а саме: укладання ЦПД з засудженими тягне за собою відсутність гарантій на лікарняні, страхові виплати та пенсійні відрахування для засуджених та суперечить ст. 43 Конституції України та міжнародним стандартам. Умови праці засуджених не регулюються колективними договорами або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що суперечить ст. 142 КЗпП. Наслідки ЦПД — низький рівень соціального забезпечення засуджених після звільнення, відсутність правових механізмів захисту від несправедливих умов праці, порушення принципу рівності в оплаті праці (Конвенція МОП №111 про дискримінацію в галузі праці та занять).

Таким чином фактичне використання ЦПД для переважної більшості засуджених у СВК-67 є грубим порушенням трудового законодавства та міжнародних стандартів у сфері праці. Це позбавляє засуджених соціальних гарантій, сприяє експлуатації та може містити ознаки примусової праці. Крім того, під час дослідження документації фіксуються непрозорі умови оплати, маніпуляції з ціноутворенням, відсутність механізмів контролю якості продукції та громадського моніторингу. Такі недоліки вказують на можливе неефективне використання коштів та занижену оплату праці засуджених.

Таким чином потребують перегляду умови договору з урахуванням стандартів прозорості, трудових прав та соціального захисту працівників.

Дослідивши договори постачання з ТОВ “ЕНДЮРЕНС АГРО” та іншими контрагентами можна дійти висновків, що договори постачання укладено без урахування трудових прав засуджених, які фактично залучені до виробництва продукції. Більшість з них працює за ЦПД. У договорі немає жодної згадки про умови праці чи контроль за дотриманням прав ув’язнених, що створює ризик прихованої експлуатації. Всі договори укладені без тендерів — порушення Закону України “Про публічні закупівлі”. Ціни встановлені без ринкового обґрунтування (наприклад, 540 грн/т борошна — нижче ринку), зміни цін без пояснень.

Відсутній механізм контролю якості та відповідальності сторін. Високі фінансові ризики — 100% передоплата без гарантій. Як наслідки можливі корупційні схеми, непрозоре використання праці засуджених у виробництві, а також неформальний характер виконання угод, приховані схеми розподілу прибутку. Договори постачання продукції, виготовленої із залученням праці засуджених, укладено з численними порушеннями принципів прозорості та державного управління. Контракти не передбачають ані етичних стандартів щодо праці ув’язнених, ані механізмів незалежного нагляду за виробництвом, що створює ризики корупції, неефективного використання коштів і порушень прав людини.

Фактологічна база свідчить про необхідність негайного втручання державних та моніторингових органів. Рекомендовано: перевести всіх працевлаштованих засуджених на офіційні трудові договори, забезпечити їм рівний доступ до соціального захисту, переглянути всі господарські договори з метою приведення до законодавчих вимог, а також впровадити постійний незалежний моніторинг умов праці. Встановлені порушення є підставами для проведення аудиту та подальших перевірок органами контролю та нагляду. Досліджені обставини працевикористання засуджених в СКВ-67 з укладеними ЦПД свідчить про наявність ознак трудових відносин: регулярна праця, графік, підпорядкування. Виплати здійснюються на рахунок установи, а не засуджених — порушення ст. 120 КВК. Неможливість відмови від роботи — потенційна примусова праця (Конвенція МОП №105, ст. 4 ЄКПЛ).

За даними адміністрації 6 засуджених в установі працюють згідно зі строковими трудовими договорами. Дослідження договорів свідчить про наявність елементів КЗпП і КВК, а також містять визначення прав і обов’язків. Разом з тим серед недоліків немає чіткої дати завершення договору, а також відсутній механізм оскарження дій роботодавця, не прописано положення про форс-мажор. У зазначені договори потрібно додати строк дії, механізми розірвання і оскарження, а також встановити санкції за порушення трудових прав.

Загальний висновок: У СВК-67 простежується системне використання праці засуджених із прихованням трудових відносин, що створює значні правові та етичні ризики. Усі контракти потребують перегляду з урахуванням законодавства України, Конвенцій МОП та принципів прозорості. Необхідне втручання органів контролю. Також зафіксовано використання праці засуджених без оплати. Засуджений В. працює по прибиранню сміття в житловій зоні, робочий день не визначений, може працювати з ранку і до вечора. Оплата не здійснюється, трудові відносини не оформлено.

У порушення вимог статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України та статті 153 Кодексу законів про працю України, засуджені, які працюють у їдальні починаючи з 2025 року, вчасно не проходять інструктажів з питань охорони праці та техніки безпеки. Це підтверджується відсутністю відповідних записів у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

12. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі відсутня, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення, у приміщенні пральні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення пункту 3.5 розділу ІІІ Положення, адміністрацією установи не забезпечується встановлена тривалість миття засуджених у лазні (не менше 40 хвилин). Наявна система нагріву води, яка складається з двох бойлерів об’ємом 80 та 100 літрів, не забезпечує необхідної кількості гарячої води, що унеможливлює організацію миття засуджених відповідно до вимог.

У порушення вимог пункту 3.11 розділу ІІІ Положення, у приміщенні для роздягання (одягання), призначеному для проведення тілесного огляду та надання медичної допомоги засудженим, відсутнє належним чином обладнаний куточок фельдшера медичної частини, яке повинно бути забезпечене столом та стільцем.

13. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 05.03.2025 року складає 57 посад (22%). Некомплект середнього та старшого начскладу 12 посад. Некомплект рядового та молодшого начскладу 42 посади. Некомплект вільнонайманих співробітників 3 посади.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

14. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29), п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23), п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

Медична частина № 67 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях

Завідувач медичної частини № 67 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях, (далі — медична частина) — Руснак Анатолій Петрович.

Згідно з інформацією, наданої персоналом медичної частини, укомплектовані наступні посади лікарів: завідувач медичної частини-лікар — 1 ставка; лікар-стоматолог — 0,5 ставки; лікар-психіатр — 0,5 ставки; лікар-рентгенолог — 0,5 ставки.

Вакантними залишаються посади: лікар-терапевт — 0,5 ставки; лікар-інфекціоніст — 0,5 ставки.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.

15. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим в медичній частині вакантні посади лікаря-терапевта, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу. Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

16. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків.(CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

17. У порушення вимогам пункту 3 розділу 1, глави II Порядку, медичні працівники не складають належним чином довідок, у яких детально описується характер тілесних ушкоджень, їхні розміри та розташування. Зокрема в порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, медичним персоналом заповнюється форма №318-ОД “Про затвердження карти первинної фіксації зовнішніх ушкоджень, інструкцій щодо її заповнення та форми журналу обліку виявлених тілесних ушкоджень”, яка втратила чинність.

Так, відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

18. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у пункті 3 розділу І, глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

19. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part)

20. У порушення пункту 7 глави III розділу II Порядку, моніторингова група встановила, що в особистих медичних книжках та медичній документації працівників їдальні відсутні результати обстежень, які проводяться лікарями-спеціалістами, зокрема лабораторні, клінічні та інші дослідження, необхідні для отримання допуску до роботи на об’єктах харчування.

21. Моніторинговою групою було встановлено, що у медичній частині перебуває засуджений Ю., який закріплений за СПС №3 та виконує функцію днювального. Під час конфіденційного спілкування з засудженими, які перебували на лікуванні у стаціонарі, моніторинговою групою було встановлено, що на нього покладається виконання різних робіт, зокрема догляду за важкохворими, прибирання приміщень. Разом з тим Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в якості санітарів. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2005 році (пункт 132.CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151.CPT/Inf (2014) 15), у 2017 році (пункт 86. CPT/Inf (2018) 41).

22. Моніторинговою групою встановлено, що новоприбулим особам не проводиться повний первинний медичний огляд, як це передбачено пунктом 2 Розділу II Порядку. Так, під час вивчення медичної документації (медичних карток амбулаторного хворого форми первинної облікової документації № 025/о) новоприбулих осіб до установи встановлено, що засудженим та ув’язненим не проводиться огляд лікаря стоматолога, про що свідчить відсутність відповідного запису зазначеного спеціаліста.

23. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (10 осіб станом на 10.03.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

24. У порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікуванню при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

Крім того, ізолятор для інфекційних хворих не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та вимогам Державних будівельних норм В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”. Так, палата, призначена для утримання таких пацієнтів, не обладнана санітарним вузлом та душовою кабіною, що змушує інфекційних хворих користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими утримуваними особами, які перебувають на лікуванні у стаціонарі медичної частини. Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань та створює загрозу здоров’ю як засуджених, так і персоналу установи.

25. У порушення пункту 8 глави 5 глави 2 Порядку, у стаціонарі медичної частини відсутній облаштований ізолятор для осіб з розладами психіки для засуджених, які становлять небезпеку для оточення.

26. Диспансерний нагляд здійснюється за 16 особами, які мають інвалідність. З них I гр. — 0 осіб; Ⅱ гр. — 5 осіб; Ⅲ гр. — 11 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 5 осіб, які мають інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

27. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

28. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

29. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

30. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги. Крім того моніторинговою групою встановлено, що серед видів стоматологічної допомоги практикується тільки видалення (екстракція) зубів, що обмежує право пацієнтів на отримання належної стоматологічної допомоги.

31. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я виконувати розпорядок дня може та є працездатним. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в ДІЗО/ПКТ.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

32. У порушення вимог пункту 5 розділу I “Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584, у медичній частині під час огляду кабінету лікаря-стоматолога було виявлено лікарські засоби термін зберігання яких минув.

33. Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

34. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила пожежної безпеки), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Припинити практику порушення мінімальних стандартів житлової площі на одного засудженого;
2. Забезпечити дотримання Норм забезпечення, створивши відповідні приміщення в дільницях СПС;
3. Припинити практику використання камер відеоспостереження у спальних приміщеннях дільниць СПС;
4. Припинити практику розташування ліжок впритул у спальних приміщеннях дільниць СПС;
5. Забезпечити дотримання Норм забезпечення в дільниці КДіР, створивши відповідні приміщення;
6. Забезпечити дотримання температурного режиму в дільниці КДіР;
7. Припинити практику використання персональних даних засуджених у покамерних картах в СМРБ і дільницях СПС;
8. Забезпечити їдальню гардеробною для зберігання верхнього одягу під час приймання їжі;
9. Забезпечити наявність холодильного обладнання для зберігання продовольства з урахуванням товарного сусідства;
10. Забезпечити можливість проведення дезінфекції речей засуджених;
11. Негайно перевести всіх працевлаштованих засуджених із ЦПД на трудові договори відповідно до ст. 21 КЗпП України;
12. Забезпечити виплату заробітної плати відповідно до законодавчо встановленого мінімуму, з урахуванням прозорого механізму її формування;
13. Заборонити залучення засуджених до праці без належного оформлення соціального страхування, пенсійних відрахувань та гарантій охорони праці;
14. Переглянути всі чинні договори постачання з урахуванням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” — запровадити тендерні процедури, обґрунтування цін та механізми відповідальності сторін;
15. Встановити прозору звітність щодо фонду оплати праці засуджених, з чітким розподілом витрат і контролем за надходженням коштів на особові рахунки;
16. Встановити регулярний аудит умов праці, контрактів та фінансової звітності підприємства з боку органів державного контролю;
17. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №67 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях;
18. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
19. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
20. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
21. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
22. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
23. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих;
24. Забезпечити проведення ремонтних робіт у приміщеннях медичної частини;
25. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією, та видачу особистих медичних книжок;
26. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
27. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
28. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб;
29. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
30. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі дентальним рентген-апаратом;
31. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх в дільницю ДІЗО/ПКТ;
32. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та установі;
33. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
34. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
35. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів;
36. Усунути порушення Правил пожежної безпеки.