Переговори зайшли у "довгий тунель": Le Monde про майбутнє України

Майже через два місяці після того, як Дональд Трамп офіційно розпочав мирні переговори між росіянами та американцями щодо долі України, серія самітів і зустрічей на всіх рівнях між західними союзниками Києва все більше нагадує довгий нескінченний тунель.

Про це пише Еліс Вінсент, кореспондентка в Le Monde у своїй статті.

Головна причина цього паралічу добре відома: повна відсутність прозорості щодо дискусій між Москвою та Вашингтоном, з яких ці союзники залишаються виключеними.

Самі переговори охоплюють ширше коло питань, ніж здається на перший погляд, оскільки Росія прагне переглянути всю систему безпеки на європейському континенті.

Водночас на боці союзників існує багато інших чинників, що блокують прогрес, створюючи ризик того, що всі прихильники Києва опиняться у небезпечній грі в «дипломатичну фікцію».

За словами журналістки, на це дедалі частіше скаржаться військові та дипломатичні джерела.

Розбіжності між Лондоном і Парижем у питанні миротворців.

Прикладом цього є розбіжності щодо відправлення військ на Україну після припинення вогню.

Незважаючи на бажання Парижа та Лондона об’єднати зусилля для досягнення цієї мети, їхні штаби не зовсім сходяться на думках щодо необхідних ресурсів.

Французи більше схиляються до сухопутного варіанту.

Присутність військ у Румунії з 2022 року (близько 1 000 солдатів) та вибудовування з того часу цілого контуру логістичної підтримки з боку Франції зроблять цей варіант більш простим.

Британці, зі свого боку, віддали б перевагу менш фронтальному сценарію, об’єднавши повітряні та морські ресурси, оскільки їхня армія має дуже обмежені людські ресурси.

У Лондоні, як і в інших столицях, ідея відправки звичайних сухопутних військ, за винятком сил спеціального призначення, також вважається політично ризикованою.

Звідси ідея, висунута останніми кількома тижнями підтримуваними Великобританією групами — домовитися про створення безпольотної зони, яка, згідно з деякими картами, проведе лінію від Білорусі до Чорного моря, що проходить на схід від Києва та Одеси.

Європа не може знайти грошей для України.

Крім цих розбіжностей, існують і конкретні сумніви щодо бюджетних наслідків таких заходів.

Згідно з цифрами, підготовленими в Парижі, залежно від певних варіантів, відправлення сухопутних військ може означати інвестиції в розмірі до 2 або 3 мільярдів євро, що більш-менш еквівалентно витратам на операцію «Бархан» у Сахелі (2014-2022), тобто близько 1 мільярда євро на рік.

Позиція США.

Проте для багатьох союзників здатність фінансувати ці «гарантії безпеки» для України значною мірою залежить від іншого важливого питання — перегляду американської військової присутності в Європі в рамках оголошеного ними повороту у бік Азії.

На даному етапі Вашингтон не дає жодних вказівок щодо можливого виведення до 20 000 військовослужбовців.

Дискусії про введення військ — це лише вершина айсберга у значно жорсткіших переговорах про «мілітаризацію» України, про що все частіше відверто визнають багато європейських джерел.

Це означає, що після закінчення війни Київ залишиться міцним бар’єром проти Росії.

Це включає зміну армії — через можливе зниження призовного віку — рівень підготовки українських військ і, перш за все, характер і розмір арсеналів України, які безпосередньо пов’язані з придбанням та обслуговуванням зброї.

Але й тут європейці просуваються вперед повільно та недостатньо солідарно.

Для того, щоб Київ міг отримати зброю, йому потрібні гроші чи постачальники.

Ця можливість значною мірою залежить від дискусій про європейське переозброєння.

Однак наразі немає консенсусу щодо джерел фінансування цього переозброєння.

Європейський Союз, НАТО та національні парламенти можуть розпочати синхронізацію своїх порядків денних із ухваленням бюджетів лише влітку чи навіть восени.

Усі ці коридори обговорень зрештою наштовхуються на нову реальність — конфлікт уповільнюється, і водночас українська оборонна промисловість досягає зрілості.

Водночас Києву досі катастрофічно не вистачає певної техніки, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

Раніше експерт Defense Express попередив, що Росія експериментує із застосуванням зброї масового ураження.