/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Ff17d976cb9672c12fc47b104fb6f4b19.jpg)
Найдовший рік в історії: як одного разу він розтягнувся на 445 днів
Іноді рік минає миттєво, а часом здається — тягнеться вічність.
Особливо це відчутно у високосні роки, коли календар підкидає нам ще один день.
Але одного разу людство пережило щось значно екстраординарніше — рік, який тривав аж 445 днів.
Такою неймовірною тривалістю відзначився 46-й рік до нашої ери, увійшовши в історію як annus confusionis, тобто «рік плутанини».
Про це пише t4.
Щоб зрозуміти, як так сталося потрібно повернутися у часи, коли календар був далеко не таким, яким ми його знаємо сьогодні.
У Стародавньому Римі тривалий час використовували місячний календар, що складався лише з 10 місяців і мав 304 дні.
Це, звісно, було зручно з точки зору символіки та традиції, але абсолютно не відповідало фактичному оберту Землі навколо Сонця.
З роками така невідповідність лише зростала.
Наприклад, близько 200 року до нашої ери майже повне сонячне затемнення, яке відбулося 14 березня, було зафіксовано в календарі як 11 липня.
Щоб якось компенсувати розрив, іноді до календаря додавали особливий місяць — Мерцедоній.
Але й ця система мала свої вади: право вносити зміни до календаря належало Pontifex Maximus та колегії понтифіків, які іноді маніпулювали часом задля політичної вигоди — подовжуючи чи скорочуючи чиїсь терміни правління.
Покласти край хаосу вирішив Юлій Цезар.
45 року до н.
він ініціював реформу, яку назвали «юліанський календар».
Нововведення полягали у додаванні одного або двох днів до кінця коротких місяців (окрім лютого), щоб загальна кількість днів у році наблизилася до звичних 365.
Але до того, як новий календар остаточно запрацював, існувала ще одна проблема — рік все ще не повністю відповідав порам року.
Так 46 року до н.
і з’явився найдовший рік в історії людства.
Щоб вирівняти календар із фактичними порами року, Цезар наказав додати до звичного року ще декілька «вставних» місяців — між листопадом і груднем.
У результаті рік розтягнувся на 445 днів.
Саме це і стало вирішальним кроком до впорядкування обліку часу, завдяки якому Рим отримав точніший календар, який із незначними змінами дожив до наших часів.