Що таке гарантії безпеки і чому їх немає в угоді про мінерали: пояснює експерт Михайло Гончар

Головні ризики для України — не в предметі угоди, а в самих підходах, адже для України умови США по цій угоді апріорі неприйнятні. Про це в ексклюзивному інтерв’юФокусу сказав експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин і глобальних енергетичних ринків, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Звісно, ми могли би піти на певні поступки, підписавши таку угоду, але на партнерських умовах, а не на відверто дискримінаційних. Якщо б нам були надані відповідні гарантії безпеки. Не у вигляді чергового Будапештського меморандуму, а так, як це має місце у випадку гарантій США Японії чи Південній Кореї, коли розміщуються американські збройні сили, наявна ядерна парасолька від Сполучених Штатів. Тоді це інша справа. Але такий підхід був відразу відкинутий адміністрацією Трампа. І замість цього була кинута абсолютно хибна теза про те, що присутність американських компаній і буде для вас гарантією безпеки", — зауважив Михайло Гончар. І додав: присутність американських компаній не є ніякою гарантією, а при перших же пострілах ці компанії тікають.

"У нас є приклад, коли в Україну на початку 2010-х прийшли американські Chevron та ExxonMobil, плюс британо-нідерландська Shell, яка теж має достатньо великий бізнес в Сполучених Штатах. Однак, коли в 2014 році прозвучали перші постріли з боку Росії, вони згорнули проекти і втекли з України. І тут так само буде. Якщо немає військового захисту, то воєнні ризики залишаються. Виходить, безпеки США гарантувати не хочуть, але хочуть управляти нашою і газотранспортною системою, і портами, і залізницею, і АЕС, і мати доступ до будь-якого родовища корисних копалин. Отримати інфраструктуру і надра", — зауважив експерт у розмові з Фокусом.

На думку Михайла Гончара, за угодою про мінерали прихований чіткий намір США отримати відразу фінансовий результат. "А в певний час внаслідок глобальних торгів США з Росією по широкому колу питань,"український актив" за непередбачуваних намірів Трампа, може бути переданий третій стороні, тобто переданий Росії", — припускає Михайло Гончар.

На його думку, якщо здирницькі підходи американської сторони збережуться, настане час, коли Україна буде змушена сказати: "Ні". Але поки що зберігається дипломатична гра.

Щодо можливості розвороту Дональда Трампа на позицію підтримки України, то, за словами Михайла Гончара, це можливо, адже позиція Трампа може мінятись на 180 градусів.

"Зараз мало що вказує, окрім однієї речі, на те, що позиція Трампа може розвернутися у бік збереження підтримки України. Та є все ж підстава для невеликого оптимізму щодо каральних санкцій стосовно Росії. Мало хто звернув увагу, що у квітні Трамп тихо і без камер та почту підписав указ про продовження американських санкцій проти Росії на рік", — зазначив експерт.

На його переконання, якщо підтримка Україні з боку США збережеться, то це не буде результатом якоїсь доброї волі чи прозріння Трампа.

"Такий розворот гіпотетично ймовірний, але під тиском обставин, як внутрішніх, так і зовнішніх. Внутрішніх, коли Трампа надалі більше почнуть звинувачувати вже не просто в симпатіях до Росії, а в допомозі країні-агресору. І під тиском зовнішніх обставин. Ми бачимо, що європейські країни через непередбачену політику США відмовляються від цілої низки закупівель американської зброї. А це означає серйозний удар по американській високотехнологічній промисловості. Відомо, що є ситуації, коли Трамп змушений давати задній хід. А комбінація таких внутрішніх і зовнішніх чинників може змусити Трампа, попри його бажання займати проросійську позицію, зберегти нам підтримку", — впевнений Михайло Гончар.

Раніше Фокус писав, що 18 квітня уряд України опублікував меморандум, який стосується майбутньої Угоди про економічне партнерство зі Сполученими Штатами. У документі йдеться про створення спільного Фонду інвестицій для відновлення України, який має стимулювати модернізацію інфраструктури, залучення масштабних капіталовкладень і формування нових можливостей для української економіки.