"У ЗСУ я почав спати краще": інтерв'ю з офіцером Nemesis про посилення мобілізації та перемир'я

Новини про перемир'я лише шкодять мобілізації. Надія на те, що війна закінчиться вже незабаром, зовсім не мотивує долучатися до війська.

Все ж мобілізація посилиться вже найближчим часом, адже ворог не спить. Зараз у чоловіків, які ще не мобілізувались, є вибір: або обрати напрямок служби самостійно через рекрутинг, або його оберуть за них.

Про це з 24 Каналом говорив офіцер 412-го полку Nemesis Сил безпілотних систем Володимир Коломоєць, зазначивши, що боротьба за Україну триватиме ще довгий час. Якою унікальною зброєю може похвалитись Україна та хто точно не може бути пілотом FPV-дрона – читайте далі в матеріалі.

Як батальйон перетворився на полк Nemesis

Якою є ваша історія до долучення до Сил оборони? Як ви приєдналися до полку Nemesis?

До Сил оборони в мене понад 20 років кар'єри в напрямку пошуку та підбору персоналу керівного складу. Останні роки я більше був сфокусований на наглядових радах, формуванні наглядових рад і корпоративного управління. Був керівником міжнародної компанії, яка була в списку лідерів. Відповідав за регіон, зокрема за Україну.

Чому ви вирішили приєднатися до Сил оборони?

У 2023 році я відчув, що морально і психологічно готовий. І я зважився. Це рішення було абсолютно свідомим. Я почав шукати варіанти, почав шукати підрозділ і зустрів групу ентузіастів, які вже тоді замислювали 412-й тоді ще батальйон безпілотних систем.

Якими були ваші критерії під час відбору підрозділу, до якого ви приєдналися?

Насамперед я шукав людей, з якими ми будемо однаково мислити в контексті цінностей, в контексті мети людей, які хотіли б, щоб їх підрозділ був прогресивним, сучасним і задавав тренди можливого майбутнього розвитку Збройних Сил України.

Інтерв'ю з офіцером Nemesis: дивіться відео

Найдорожчі знищені цілі у ворога

Результатами роботи полку Nemesis є сотні одиниць знищеної найдорожчої техніки ворога на понад мільярд доларів. Відео з новими ураженнями повсякчас з'являються у соцмережах. Якими були найдорожчі цілі, які вдалося знищити?

Ми почали знищувати дорогі та вартісні цілі ще в 2024 році, коли ми ще були батальйоном. Він утворився в кінці 2024 року, навесні вже розпочали активну бойову роботу і восени досягли перших таких потужних результатів.

Завдяки цим результатам виник термін "ППОцит", який мені дуже подобається. Він такий змістовний.

Найбільш вартісні цілі на той момент – це ППО противника "Бук-М3", "Бук-М2", вартість яких є десятки мільйонів доларів.

Це важливо, але найголовніше, на мій погляд, те, що здатність противника виробляти такі складні технологічні засоби обмежена. Вибиваючи ППО противника, ми створюємо кращі умови для наших Deep Strike (дрони – 24 Канал). Чим більше ППО противника вибито, тим більша ймовірність, що який-небудь черговий "Енгельс" весело запалає.

Що відбувається у росіян після того, як горить їхній комплекс протиповітряної оборони? Наскільки швидко в режимі реального часу вони можуть залагодити ситуацію?

Вони швидко роблять висновки, на жаль. Вони розробляють нові регламенти для того, щоб захистити свою вартісну техніку. Однак це не тільки наші зусилля, це зусилля наших суміжників – інших підрозділів безпілотних систем. Що відбувається?

• По-перше, вони (росіяни – 24 Канал) відтягують техніку далі, ховають її. Це знову-таки обмежує їх мобільність і швидкість реагувати на оперативно-тактичній глибині.
• По-друге, вони змушені розтягувати ППО, закривати ширші ділянки. А це вже менш ефективна робота. Наслідки ефективні та корисні.

412-й полк Nemesis забезпечує близько 20% від усіх уражень російських систем ППО на тимчасово окупованих територіях. Вони дивовижні, але потребують серйозної підготовки та колосальної роботи бійців. Що найважче в цій роботі?

Кожна операція, кожна місія – унікальна. Не можна сказати, що в цьому процесі є щось найлегше і щось найважче. Однак, мабуть, найважче – це розробити правильний регламент, правильний бойовий цикл і дисципліновано робити роботу так, як ти запланував. Тобто втримувати концентрацію та сфокусованість на всіх етапах.

Чому це важко? По-перше, люди втомлюються. По-друге, інтенсивність дуже висока. І цей момент потребує особливої уваги.

Шалений прогрес у сфері безпілотників

Які дрони натепер має на озброєнні ваш полк? Розкажіть про деталі, якими можна поділитись, звісно.

Коли ми ще створювалися як батальйон, ідея була створити підрозділ, який буде застосовувати ударний дрон під назвою Nemesis, дрон коптерного типу.

Ми хотіли стати підрозділом, який би отримав найефективніший досвід застосування, довів би його до максимальної результативності, щоб ми могли потім цим досвідом поділитися з усіма Збройними Силами, показати перспективу таких засобів.

Наразі, коли ми вже стали полком, ми розвиваємо багато інших засобів, намагаємось постійно стежити за трендами.

На щастя, українські виробники постійно розвиваються, рухаються вперед. Вони надають нам нові засоби. Як тільки з'являються нові перспективні засоби, ми одразу їх використовуємо в роботі та пробуємо.

Якщо вони дійсно ефективні, застосовуємо вже в нашому бойовому циклі. Зараз дуже багато засобів. Ми розвиваємо свою аеророзвідку, активно вдосконалюємо напрямок FPV та нічних ударних дронів.

Як тепер можете оцінити прогрес у сфері безпілотників українського виробництва? Наскільки швидко з'являються розробки? Наскільки вони ефективні та як видозмінилися за 3 роки?

Прогрес шалений. Порівняно навіть з ситуацією, яка була 2 роки тому. Про це свідчить кількість виробників, якість їхніх виробів, можливість виробництва.

Є дуже важливий момент, який потрібно зрозуміти: можна доволі швидко розробити засіб, але це одна історія. Розробити серійне, стабільне, якісне виробництво цього засобу – це вже абсолютно інша історія. Історія масштабування. І такі історії відбуваються, на щастя. І відбуваються більше, більше і більше. Обсяги зростають.

Ми мусимо розуміти, постійно пам'ятати, що той досвід, який Сили Оборони мають в напрямку безпілотників, є унікальним досвідом в масштабах світу.

Міжнародні партнери постійно дивляться на нас. Вони вчаться у нас. На жаль, разом із противником.

Нещодавно ми говорили тільки про класичні FPV-дрони, зараз все частіше з'являється повідомлення саме про дрони на оптоволокні. Як змінилася доля FPV за цей час? Наскільки вони стали масовими або їх використовують менше?

Якщо говорити про FPV-дрони, я наведу такий приклад: це як змагання між виробниками замків і тими, хто намагається їх відкрити відмичками. Це постійне змагання. Придумують новий замок, придумують нову відмичку. І це відбувається щоденно.

Так само з FPV-дронами. FPV-дрони продовжують прогресивно розвиватись. Ворог придумує нові засоби протидії, виробники дронів придумують нові ефективні рішення. І це постійний процес.

Чому противник змушений був активно почати використовувати оптоволокно? Тому що у нього не було можливості застосовувати FPV-дрони так ефективно, як це роблять Сили оборони.

Насамперед завдяки системам РЕБ, які розгорнули (ЗСУ – 24 Канал); вони також є української розробки. Крім того, росіяни відстали в цьому напрямку на якийсь момент. Зараз вони нас доганяють.

А яка ситуація у ворога з системами РЕБ?

У ворога з системами радіоелектронної боротьби краще, ніж нам хотілося б. Це буде така коротка відповідь.

Зараз маємо перше повномасштабне протистояння, де активно використовують безпілотники. Наскільки їх роль велика?

Це абсолютно унікальний досвід для Сил оборони України, безпілотники зіграли вирішальну роль. Перше застосування безпілотників дало нам змогу вистояти, воно допомогло нам підтримати наші піхотні підрозділи.

Відбувалось це тому, що ми програвали за потужністю артилерії, за кількістю артилерійських засобів. І коли ти б'єш сильнішого противника, ти використовуєш різні рішення.

FPV і безпілотники стали тим самим рішенням, яке в перші 2 роки війни дозволило нам втримати ситуацію, дати відсіч противнику.

Ми це робили, тому що ми відставали в якихось напрямках, але ми змогли асиметрично відповідати ворогу, сильнішому і потужнішому.

Як сфера безпілотних систем буде розвиватися надалі? Чи стане постійним складником розвідки, оборони? Чи, можливо, буде видозмінюватися?

Наразі неможливо уявити будь-яку сучасну армію без безпілотних систем. Це і засоби аеророзвідки, і засоби ураження. У майбутньому не може бути такої ситуації, щоб безпілотники не брали участь у військових конфліктах.

Пріоритетна ціль для ЗСУ

А як у ворога з підготовкою пілотів? Підготовка ворога така ж комплексна, тривала та результативна, як в Силах оборони?

Підготовка будь-якого екіпажу, будь-якого безпілотного засобу займає доволі тривалий час. Ба більше, після навчання екіпаж має набути практичний досвід, який є суперважливим. Це ще займає якийсь час. Тому я скажу так: для наших Сил оборони екіпажі безпілотників противника є однією з пріоритетних цілей.

"Новини щодо перемир'я шкодять мобілізації"

Зараз український і не тільки медіапростір насичений новинами про так зване перемир'я. Однак Росія точно не планує зупинятися, принаймні на полі бою. Як ви та ваші побратими ставитесь до таких новин?

Точно можу сказати, що це впливає негативно на ефективність мобілізаціїта на залучення людей до війська. Боротьба за нашу країну буде тривати ще доволі довгий час через одну просту причину: з боку ворога мета незмінна. Росіяни не можуть приймати факт існування такої України, якою вона є сьогодні.

З якими стереотипами про службу в армії ви найчастіше стикаєтеся?

Люди в принципі мало поінформовані про те, як сьогодні працює українське військо. З погляду комунікації мобілізаційна кампанія всередині країни точно не виграна. Маємо нині з цим працювати.

Люди думають, що військо – це страшний світ, який тобі одразу чимось загрожує. І з першого дня виникає ризик для життя. Це не так.

Зараз більшість підрозділів точно опікуються життям особового складу. Вони готують особовий склад. Маємо велику кількість досвідчених бойових командирів. Звісно, є різні випадки. Але загалом є обов'язкова підготовка, обов'язковий контроль морально-психологічного стану.

Щоб побороти свої стереотипи, потрібно хоча б цікавитись військом і тим, як влаштована армія. Почати думати над тим, навіщо ти долучаєшся та як ти можеш бути корисним, як підготуватися. Тоді стереотипи зникають.

Зараз велика кількість можливостей дізнатися інформацію. За три роки ситуація змінилась кардинально. У всіх відомих підрозділах працюють відділи рекрутингу. Вони постійно на зв'язку. Ніхто нікого одразу там не хапає.

Ти можеш прийти, поставити питання та проговорити ті теми, які тобі цікаві. Ти отримаєш відповіді. У більшості підрозділі є дні відкритих дверей.

Як потрапити в полк Nemesis

Батальйон безпілотних систем Nemesis став полком у грудні 2024 року. Що змінилося на практиці?

Однозначно додалося більше можливостей. Ми маємо змогу зростати та розгортати ті бойові спроможності, яких раніше у нас не було. Ми отримали можливість та всі інструменти для залучення нового особового складу.

Нам надали статус військової частини, яка може мобілізувати людей напряму. Потрібно всього лиш рішення командира військової частини без залучення ТЦК. І це абсолютно пропрацьований, контрольований і безпечний для рекрутів процес.

Як воно працює на практиці? Без ТЦК. Ми говорили про стереотипи. Є багато стереотипів щодо служби, ТЦК і ВЛК, про які подекуди говорять самі військові. Кажуть, що це довгий процес. Не завжди вдається зробити швидко. Коли зникла ця ланка, то як все змінилося для полку та добровольця?

Легше стало насамперед тим, що процес зрозумілий. Також немає примусу. Ти заходив в Google. Пишеш "412 полк" чи "412 полк Nemesis". Ти можеш отримати максимум інформації.

Можеш заповнити анкету. Упродовж доби співробітники нашої рекрутингової групи – військовослужбовці зв'яжуться з людиною. Проговорять все телефоном, дадуть відповіді на питання.

Якщо людина і далі зацікавлена, то її запрошують на співбесіду в наш рекрутинговий офіс. Триває співбесіда. Визначається посада. Далі людина проходить співбесіду з підрозділом всередині полку, куди вона планує йти.

Далі людина направляється на ВЛК, яке проходить при ТЦК, але в самому ТЦК не оформлюється. Після того, як людина пройшла ВЛК, психологічний відбір, медичний відбір – вона зараховується в підрозділ.

Після зарахування в підрозділі починається процес адаптації та навчання, який теж спланований та прогнозований. Тобто людина весь час на зв'язку з військовослужбовцями групи рекрутингу.

Готують підрозділ, який перехоплюватиме "Шахеди"

Які посади зараз є у полку?

Військовий полк – це дуже складна структура. І посади абсолютно різні. Зараз, наприклад, ми розвиваємо новий стратегічний для нас та для країни напрямок. Це – напрямок перехоплення "Шахедів". Зараз є можливість попасти в підрозділ, який буде цим займатися.

Це цікаво. Це перспективно. Це – кожного дня відчувати дотичність до чогось важливого. Кожного дня твоя робота рятує життя. Що може бути краще?

Розкажіть детальніше про перехоплення шахедів. Ті деталі, якими можна поділитися.

Деталі розкривати не можу. Це працює. Це суперперспективно. Це дає результати. Я думаю, що в найближчі місяці ми зробимо все можливе, щоб атаки ворога "Шахедами" мали все менше й менше сенсу.

На сайті полку є розділ "Наші цінності". Людиноцентричність, ефективність, креативність, професійність, визнання й можливості. Як сформувалося таке органічне середовище і як вдалося створити його в армії?

Повертаємось до 2023 року. Це була група людей. Назвемо їх ентузіастами. Вони повірили та створювали це як класичний стартап, але це був військовий стартап.

Багато людей мали досвід у бізнесі. Вони намагалися застосувати у підрозділі усе, що вважали ефективним. Будь-який процес – це насамперед люди. Якщо люди не відчувають себе залученими; якщо люди не відчувають, що про них опікуються, то у вас не будуть працювати процеси й не буде результату.

Звідси виникла людиноцентричність. Безпека особового складу настільки, наскільки це можливо в умовах повномасштабних бойових дій. Можливість відпочити та дати людям відчуття, що про них постійно думають і дбають. Так і формувалися принципи.

Хто не може стати пілотом FPV-дрона

Я спробувала покерувати симулятором FPV-дрона. В соцмережах є багато кадрів влучань. Здається, що це як комп'ютерна гра. Але це так не працює. Дуже важко влучити в ціль. Хто точно не може бути пілотом?

Точно не може бути пілотом безпілотника людина з тремором. Це насправді напівжарт. Тому що це правда.

Точно не може бути людина, у якої є щось на кшталт морської хвороби. Швидке закачування. Мозок доволі довго адаптується, коли ти керуєш безпілотним засобом в окулярах. Порушується орієнтація в просторі.

Є навіть відео, коли різко знімають окуляри, і людина не одразу може зорієнтуватись і втримати рівновагу. Загалом все. Якщо у людини є дві руки, дві ноги, голова і є велике бажання та терпіння, то людина може стати пілотом. Ми допоможемо.

Розкажіть детальніше про навчання. Як воно відбувається?

Людина прибуває в підрозділ. Адаптація та навчання починається практично з першого дня. Людина обов'язково проходить базову загальновійськову підготовку. Після цього направляється на фахове навчання вже безпосередньо всередині нашого підрозділу.

Є ситуації, коли люди йдуть на пілотів, але не всі ними стають. Це нормально. Жодна людина, яка, наприклад, не пройшла навчання на пілота, не покинула підрозділ. Ми кожній людині знайшли місце, де вона була б корисна.

Як зараз оцінюєте базову загальновійськову підготовку? Уже йдуть певні зміни. Додали 2 тижні підготовки. Ті рекрути, які прибули після БЗВП, чи бачите якісні зміни між 2023 та 2025 роками?

Ми постійно аналізуємо наш досвід взаємодії з навчальними центрами. І бачимо ті навчальні центри, які прогресують.

Усе залежить безпосередньо від командира і керівної команди. Навчальні центри – це така сама військова частина. У неї просто завдання інші. Ми намагаємось працювати з тими, хто ефективний та звідки люди приїжджають задоволеними. Вони розуміють, що таке військо.

Також ми намагаємось відправляти людей групами у навчальні центри. Паралельно це ще й злагодження. До нас приїжджають люди, які себе відчувають добре. Вони їдуть у навчальний центр та знають, що вони з 412-го полку.

Покращується рівень навчання. Можливо, з часом ми навіть зможемо проводити БЗВП на наших спроможностях. І людині навіть не потрібно буде кудись їхати в навчальний центр.

Жінки в Nemesis

Щодо служби жінок. На сайті полку є розділ про те, що жінки можуть приєднатися до Nemesis. Чи відрізнятиметься ця служба? Чи є охочі?

Від служби чоловіків вона ніяк не відрізняється. У нас однакове ставлення. Чоловік – військовослужбовець, жінка – військовослужбовець. Ставляться завдання. Вони так само виконуються. Люди проходять навчання.

Є стереотипи, що жінки – це в більшості випадків або лікарі, або кухарі, або діловоди. Але ні. У нас є жінки в екіпажах аеророзвідки та в екіпажах FPV. Почувають вони себе, наскільки мені відомо, доволі комфортно. Якщо запропонуєш їм посаду діловода, то вони зреагують дуже негативно.

Мобілізація посилиться

Якими мають бути кроки людини, яка хоче приєднатися до полку? Якщо брати поетапно: від пошуку інформації – до самої служби.

Людині потрібно усвідомити: якщо в неї немає законних підстав не йти на службу, то вона буде жити в постійному страху. Для мене це доволі унікальна річ, яку я намагаюсь зрозуміти.

Я, наприклад, після того, як доєднався до Збройних Сил, то почав краще спати, тому що питання закрите. Рішення прийняте.

Мені було морально некомфортно. Я розумів, що майже мільйон людей захищають мене і мою країну, а я – військовозобов'язаний, але ще не приєднався. Мені було некомфортно жити з цією думкою.

Тема донатів чи волонтерства мене не рятувала. У якийсь момент зовсім перестала рятувати.

Зараз мобілізація буде тільки посилюватись. Питання стоїть так: якщо в тебе нема підстав, то ти або мобілізуйся сам за своїм рішенням та вибором, або це вирішать за тебе.

Коли держава вирішить за тебе – привезуть в розподільчий центр, тоді вже буде пізно приймати рішення. Наші анкети заповнюють люди, які вже перебувають у навчальному центрі на БЗВП.

Я не можу цього зрозуміти. Тобто людина вирішила шукати підрозділ, коли її вже привезли в навчальний центр. Уже мобілізували. Друже, тобі не здається, що це трохи запізно?

В одному зі своїх інтерв'ю ви сказали, що маленька радянська армія не переможе велику радянську армію. Але можна долучитися до побудови сучасної української армії. Чого натепер не вистачає українській армії, аби перетворитися на сучасні сили оборони України?

Це не моя цитата. Це цитата поважної людини. Дякую за цю цитату. Думка дійсно відображає реальність. Я людина, яка вірить в зміни. Я вірю в теорію дощу. Дощ складається з мільйона крапель. Кожна крапля в ньому відіграє свою роль. Так само і в змінах.

Тобто доля України, доля Збройних Сил, доля нашої перемоги складається з зусиль кожної крапельки. Крапельки мене, крапельки вас, крапельки мільйонів людей, які живуть в Україні. І кожна людина може щось змінити. Ми змінюємо це у своєму підрозділі – 412-го полку. Усі, хто хоче змінювати з нами, можуть доєднатися.