Харчування в Україні та Європі: в чому різниця і де здоровіше

Ми, звісно, і раніше знали, що у кожній країні свої харчові пристрасті, але за останні роки чимало українців змогли переконатися на власному досвіді: щоденне харчування в Україні та Європі – це небо і земля. Чи можна сказати, що їжа українців в цілому більш здорова, ніж їжа європейців, чому мешканці Європи не дуже часто готують домашні страви і головне: українці дійсно багато їдять? Ці питання ми обговорили зі співвітчизниками, які вже декілька років живуть за кордоном, та з дієтологом-консультантом Альоною Юдіною.

Інша культура харчування

Перше, на що звертаєш увагу у європейських супермаркетах, - це безліч напівфабрикатів. Навіть деруни, млинці, сирники та оладки продаються не тільки у відділах кулінарії, але й у вакуумі з великим терміном придатності.

Заморожені продукти – то окрема історія. Заморожене можна зустріти геть усе: рибні палички, котлети, м’ясні та сирні кульки, овочі (окремі та мікси), бургери, нагетси, торти тощо. Звісно, в Україні все це також є. Але якщо у більшості українських господарок це, скоріше, «швидка допомога» на форс-мажор, то в Європі – часто саме щоденне харчування.

Продається багато готових салатів - як вже із заправкою, так і з соусами окремо, які місцеві споживачі купують кілограмами. Причому, на наш погляд, вони трохи дивні. Наприклад, німці люблять салат з вареної картоплі, цибулі, оцту та майонезу. А, скажімо, в Естонії картопляний салат (аналог олів’є) заправляють такою кількістю майонезу та сметани, що там все «плаває».

Відверто кажучи, європейські господині і на приготування салату вдома витрачають небагато часу, адже, наприклад, на вінегрет чи олів’є можна купити вже варені та порізані інгредієнти. 

- Очікувала, що іспанська кухня – корисна та легка, як класична середземноморська, але, на жаль, реальність виявилася іншою, – каже Оксана, яка два роки мешкає у передмісті Барселони. – Дуже багато жирних місцевих страв – хамон, паелья (причому навіть із морепродуктами, хоча мені здавалося, що це точно має бути легкою стравою). Тапас – це взагалі суцільне розчарування. До приїзду в Іспанію я думала, що це місцеві закуски, але виявляється, що це взагалі будь-які закуски до напоїв, знов-таки, найчастіше смажені в олії. Чуррос – смажене тісто, яке подають із цукром або гарячим шоколадом, – це взагалі смерть шлунку. Але місцеві це все поглинають у промислових масштабах.

Олена, яка живе у Вільнюсі три роки, каже, що до місцевої їжі вже звикла, але овочі та фрукти їй досі не смачні - ані взимку, ані сезонні літні, все якесь без запаху й смаку. Тістечка й торти Олена практично не купує – як на неї, все занадто солодке. Але в Литві, за її словами, дуже смачний житній хліб.

У Європі їдять багато цукру, жиру та оцту

На думку дієтологів, харчування українців в цілому можна вважати більш здоровим, ніж харчування європейців, хоча б завдяки тому, що ми більше звикли готувати вдома, а в Європі частіше вживають готову їжу та напівфабрикати.

До того ж ми їмо гарячу їжу, яка, за словами дієтолога-консультанта Альони Юдіної, є обов’язковою складовою здорового харчування. Їжа має бути теплою, але у багатьох країнах Європи цього немає: вони не бачать нічого поганого у бутербродах на сніданок, обід та вечерю.

- У Європі часто їдять їжу, яку можна назвати одним словом – сухом’ятка, - зазначила у розмові з Коротко про дієтологиня. – Там зовсім інша культура харчування. Наприклад, на сніданок їдять бутерброди, пластівці з молоком, сік, багато хліба або булочок, йогурт, джеми. Вечеря – так само бутерброди: хліб, ковбаса, сир.

Зі свого досвіду життя в Німеччині Альона Юдіна розповідає, що обід німців також особливо «здоровим» не назвеш. Це переважно рис та макарони, іноді - картопля. Гречка в Німеччині продається хіба що в польських та російських магазинах. Німці їдять багато м’ясних продуктів, переважно ковбас, риба з’являється на столі нечасто.

Загалом європейці їдять їжу, в якій дуже багато цукру, жиру та оцту, додає спеціаліст. Наприклад, у Німеччині цукор присутній у складі будь-якого хліба. У складі салатів - завжди оцет. І майже вся їжа подається в жирних соусах.

- Справа навіть не тільки у напівфабрикатах, а у культурі, яка не передбачає витрачення часу на приготування їжі, - каже спеціаліст. – Більшість європейців не бачать в цьому сенсу, бо цінують вільний час та не пов’язують проблеми зі здоров’ям з нездоровим харчуванням. Вони приходять в ту ж кав’ярню, де дуже багато різних булочок, круасанів, бутербродів, пирогів, тістечок, беруть до цього чай або каву і вважають це нормальним прийомом їжі. Плюс в Європі часто проводяться різноманітні заходи на вулиці, тому там дуже популярний вуличний фастфуд та сосиски-сардельки на грилі, де реально буде 50 г жиру на 100 г продукту.

Чи дійсно українці багато їдять?

Колись заява соціального міністра про те, що українці занадто багато їдять, викликала неабиякий резонанс. Одних вона розсмішила, інших - обурила. Проте Альона Юдіна також вважає, що українці їдять відносно багато, бо в нас повноцінні сніданки, обіди та вечері. А у європейців у кращому разі повноцінним є тільки обід. А сніданок та вечеря – це, зазвичай, пластівці або бутерброди.

Водночас, їжа українців більш здорова, бо вони, у порівнянні з західними сусідами, більше уваги приділяють правильному харчуванню і навіть «важкі страви» на кшталт олів’є намагаються «полегшити»: замінити ковбасу куркою, додати більше свіжих огірків та зелені, прибрати картоплю, замінити майонез легким соусом.

За статистикою, в Україні досить високе споживання яєць, і це можна пояснити як спробою зекономити, так і знов-таки намаганням більш збалансовано харчуватися. Так, ціни на яйця зараз б’ють рекорди, але це все одно дешевше, ніж м'ясо та риба. Між тим, кажуть дієтологи, яйця – це джерело білку тваринного походження, який є невід’ємною частиною нашого раціону, а нестача білку призводить до втрати м’язової маси. Якщо людина прибирає з раціону білок, вона може навіть трохи скинути вагу, але за композитним складом частка жиру збільшиться.

- До мене на консультації досі приходять люди з моделями харчування з 1980-1990-х, - підсумувала Альона Юдіна. – Проте відсоток тих, хто цікавиться здоровою їжею, хто намагається принаймні збалансувати своє харчування, постійно збільшується. Люди починають розуміти, що вони часто їдять «сміття», і з кожним роком кількість свідомих людей зростає. 

Звісно, продовжує дієтолог, відмовитися від звичного раціону дуже важко. Перше, що запитують клієнти, - це скільки часу потрібно харчуватися, щоб покращити самопочуття, скинути вагу тощо. І коли чують у відповідь, що така харчова поведінка має стати стилем життя, у багатьох це просто не вміщується в голові.

- Тому ми починаємо діяти маленькими кроками, - каже дієтолог. - Дві булочки на день замінюємо на одну булочку, лимонад – на мінералку, біле борошно – на цільнозернове, рафіновану олію в салатах - на нерафіновану оливкову або інші види рослинних олій, рафіновану олію для смаження – на масло гхі або кокосову олію. Звісно, іноді хочеться і жирного, і солоденького, але ж не кожен день. Потрібно розуміти, що бургери, картопля фрі та інший фастуд – це точно "нездорове" щоденне харчування. 80-90% раціону – здорова їжа, 10-20% - те, чого дуже хочеться, - це цілком нормальна пропорція. Головне, що люди намагаються бути у потоці однодумців з правильним харчуванням, що вони роблять свідомий вибір на користь здорової їжі, і нація стає здоровішою.