/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F53a65d38995e7b8293baecfe39117d55.jpg)
Рубіо змушений маневрувати, поки Трамп дивиться на війну очима Путіна, – The Telegraph
Повідомляє24 Канал з посиланням на The Telegraph.
Як Рубіо уникає критики Путіна
Минуло менш як шість тижнів із моменту, як Україна погодилась на припинення вогню, запропоноване США, Марко Рубіо заявив: "Тепер м’яч на боці Росії". Однак після останніх переговорів у Парижі його виступ виглядає таким, що ніби нічого не сталося.
Головним моментом дипломатичних зусиль стало те, що 11 березня Україна погодилась на перемир’я, а Росія відмовилась. Таким чином, ініціатива перейшла до Владіміра Путіна, який відповів не нейтрально, а жорстоко. Він почав нову хвилю атак по цивільній інфраструктурі України, випустивши дві балістичні ракети по центру Сум у Вербну неділю, що призвело до загибелі щонайменше 36 осіб, серед яких двоє дітей.
11 березня Рубіо наголосив, що якщо Росія відкине припинення вогню, "тоді ми, на жаль, дізнаємося, що є перешкодою для миру". За його логікою, США мали б визнати Росію саме такою перешкодою і об’єднатись з європейськими союзниками для тиску на Путіна.
Однак в його останній заяві не було й натяку на це. Натомість Рубіо зазначив, що якщо угода більше не має шансів на реалізацію, США просто "рухатимуться далі".
Замість того, щоб вказати на сторону, яка не прийняла перемир’я, держсекретар ухиляється від участі в одній із найтрагічніших подій з часів Другої світової війни, віддаючи перевагу тому, що назвав "іншими пріоритетами".
Чому Рубіо змушений підлаштовуватися під настрої Трампа
У виданні зазначають, що Рубіо є частиною молодшого покоління політиків, тому він точно не страждає на амнезію. Він розуміє, що саме Путін розпочав війну і є головною перешкодою для миру.
Проблема Рубіо в тому, що він постійно балансує між власною позицією та ризиком втратити довіру президента, який продовжує покладатися на Путіна та не має наміру посилювати тиск на Росію,
– йдеться у статті.
Водночас Трамп намагається впливати не на агресора, а на жертву агресії – Україну, зокрема зупиняючи постачання озброєнь і розвідданих у критичні моменти.
Логіка Трампа виглядає суперечливою: він тисне на союзника і ігнорує дії ворога. Якщо Рубіо хоче зберегти свою політичну кар'єру, йому доводиться пристосовуватись до думки Трампа, навіть якщо це шкодить його репутації і самоповазі.
Колишні держсекретарі США вважали своїм обов’язком чесно говорити президентові правду, але Рубіо, котрий тільки-но вступив на свою посаду і ще не оговтався від суперництва з Трампом, здається, не належить до таких політиків.