Паски, писанки і хата на ґлянц: як на Галичині готуються до Великодня

У кожному регіоні ви можете натрапити на свої великодні особливості. 24 Канал у межах освітньої рубрики "Скажи мені по-галицьки" трохи привідчинить завісу приготувань та обрядів, яких дотримуються на Галичині.

Як на Галичині готуються до Великодня

У двадцять четвертій добірці розкажемо, як господині готуються до Великодня і яку давню традицію тут бережуть.

На Галичині знають: як тільки доїли вендлини з Різдвяних свят, треба помалу рихтували нові, бо Великдень – не за горами.

За тиждень до Великодня хата мала бути вилизана на ґлянц. Бо у Чистий четвер ґаздині бралися за випікання паски – головного хліба цих свят. Випікали не лише паски, а й колачі і баби. Часто навіть у баняках. Але спочатку вбиралися в чисту одіж, мили руки і лице, виганяли всіх з кухні і молилися.

Тісто на паску / Shutterstock

Також на додачу до пасок могли пекти і таку цікаву великодню випічку як баранчики. Ну і як без пляцків? Особливо файного галицького сирника? Бо про якісь там чизкейки галицькі господині навіть чути не хочуть. Потім то все йшло у братруру і пахло на всю хату.

Спечені паски / Shutterstock

• На ґлянц – до блиску;
• братру́ра – духовка;
• баня́к – каструля;

На Великдень часто ще готували, окрім вендлин, студенину і зайця.

• студенина – холодець;
• вендли́ни – вудженина;
• заєць – рулет з м'яса;

Кошик на Великдень має бути спеціяльний і зрихтований до освячення не на галь-паль, а навіть ще звечора. Основою була паска, біля якої красувалися писанки, крашанки – часто виготовлені власноруч – та інша пожива: кілька варених, обов'язково почищених яєць, сіль у відкритій сільничці, корінець хрону, сирна бабка або навіть подекуди і ква́рґель, масло в мисочці, прикрашене хрестиком, викладеним з гвоздичок, щось з м'яска і ще свічка. І ніякої гари в кошику. Ніколи.

Великодній кошик / 24 Канал

Діти знали всі, як "Отче наш": тягнути і їсти з кошика нічого не можна було, поки не посвятиш.

• ква́рґель – сільський твердий солений сир;
• гара – горілка;
• на галь-паль – поспіхом;

Похід до церкви на Великдень часто був не лише релігійним, а й світським ритуалом. Бо ґаздині мали показати свій куншт (чия то паска цього року ліпша), а ґазди – заможність. Тому рихтували не тільки кошик, а й себе і дітей. Всі вбираються в новий анцуґ – як мінімум нові напуцовані мешти і маринарку – і йдуть святити паску.

Освячення великоднього кошика / ЛМР

• куншт – майстерність;
• анцуґ – одяг;
• марина́рка – піджак;
• пуцува́ти – чистити до блиску;

На великодній сніданок галицька родина зазвичай збирається в оселі найстаршого члена сім'ї. Він розпочинає великодні частування: спочатку всі моляться і дякують Богу "що дочекали до Великодніх свєт". Потім дідусь чи тато ділить освячене великоднє яйце між всіма, промовляючи "Христос Воскрес!" і цілуючи кожного. У відповідь – "Воістину Воскрес!". Потім – спільна молитва і великодній сніданок. Ну а далі вже похід всією родиною на гаївки.

Гаївки у Шевченківському гаю у Львові / "Щоденний Львів"