Пенсіонери-мільйонери: як працівники прокуратури стали "особливими"

Закінчився період декларування державними службовцями своїх доходів за минулий 2024 рік. Тож є можливість проаналізувати, приміром, як живуть ті, хто захищає закон, права та свободи громадян. Сьогодні мова піде про працівників прокуратури.Не так давно країну сколихнув скандал з прокурорами-інвалідами. Нагадаємо, виявилось, значна частина прокурорських працівників мають статус інвалідів і багато хто з них отримує, так би мовити, пенсії по інвалідності без інвалідності. Які наслідки цього скандалу? Наслідки є. Не такі, як очікувала громадськість, але є. Скажімо, Хмельницька обласна прокуратура досі без керівника. Олексій Олійник звільнився за власним бажанням, хоча багато хто пов'язує це саме з тим, що він опинився в самому епіцентрі скандалу: пенсію по інвалідності йому призначила Хмельницька обласна МСЕК на чолі з сумновідомою Тетяною Крупою, яка сьогодні перебуває на лаві підсудних. Схожа ситуація у Тернопільській, Рівненській, Харківській обласних прокуратурах. Також змінилось керівництво багатьох обласних прокуратур. Враження ніби перетасували третину керівництва обласних прокуратур: прокурор з Одеси тепер очолює Львівську прокуратуру, а чернігівський працює на Волині.Втім, окрім пенсій по інвалідності є й інша історія – звичайні пенсії, тобто пенсії за вислугою років. Gazeta.ua вирішила, зокрема, придивитися до працюючих пенсіонерів в керівництві столичної та обласних прокуратур.В керівництві Київської міської прокуратури пенсіонерів немає. Аналогічно їх немає в Полтавській, Рівненській, Чернівецькій, Черкаській облпрокуратурах, в прокуратурі Автономної республіки Крим та міста Севастополя.Чемпіон по пенсіонерам в керівництві – Сумська обласна прокуратура. І її керівник, і всі його заступники є пенсіонерами. Але є нюанси.Олександр Панченко, керівник Сумської обласної прокуратури, на посаді вже два роки, пенсіонер з 2021 року. Його пенсійне забезпечення за останні два роки не змінилося і становить 76 023 грн. в рік – в середньому 6 335 грн в місяць, що тільки на тисячу більше, ніж середня пенсія в Україні.Але, як виявилось, така скромність радше виняток, аніж правило.Візьмемо його заступників. Заступникові керівника Сумської обласної прокуратури Олексію Ляшенку сорок років, але вже з 36 років він отримує пенсію. Якщо у 2021 році вона становила 122 064 гривень, то за 2024 рік він задекларував 801 802 грн.пенсії, тобто майже всемеро більше.Згідно декларації іншого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Ігоря Сидоренка, його пенсія за 2023 році становила 406 224 грн., а вже у 2024 році виросла втричі.Ще вагоміші пенсії декларує керівництво Харківської обласної прокуратури. Нагадаємо, там немає керівника, але всі троє заступників - пенсіонери-мільйонери. Вони й очолили десятку прокурорів з найвищими пенсіями за 2024 рік. Дані, що відображені в таблиці, взяті з декларацій. Для кращого розуміння ситуації в таблицю додано і дані про зарплати, або як прийнято це називати у відомстві, грошове забезпечення, за минулий рік.Як бачимо, троє лідерів списку до своєї, скажемо так, доволі вагомої як за українськими мірками платні отримують більше ста тисяч гривень пенсії щомісяця, інші учасники рейтингу – від 23 до 85 тисяч. Диво великих пенсій, як то кажуть, рукотворне.За діючим нині законодавством, розмір пенсії для хто досягнув пенсійного віку, має становити 60% від суми грошового забезпечення, але не більше десяти прожиткових мінімумів - 29,2 тис. грн. Але працівники прокуратури живуть трохи за іншими правилами: мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку – у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. При цьому прокурори з мільйонними зарплатами судяться з Пенсійним фондом за перерахунок своїх пенсій і збільшують їх багатократно.Так, заступник керівника обласної прокуратури Станіслав Муратов у 2024 році отримав пенсію в розмірі 1 344 923 грн. Почав отримувати пенсійні виплати у 2021 році, коли йому виповнилось 39 років, тоді розмір пенсії становив - 244 560 грн. А далі був суд. "Суд зобов'язав Пенсійний фонд призначити пенсію за вислугою років, зарахувавши до неї навчання у виші, що відповідає законодавству. До прокурорської вислуги років слід також зобов'язати зарахувати період роботи охоронцем, а саме "період роботи з 22.05.2001 року по 26.02.2002 року охоронцем ВДСО при Дзержинському РВ ХМУ УМБС України в Харківській області". – йдеться в рішенні Харківського адміністративного суду.Ще приклад. Заступник керівника Київської обласної прокуратури Геннадій Демченко, 58 років, отримує пенсію з 2009 року, на початок періоду декларування, за 2015 рік - пенсія становила 112 698 грн в рік. А згідно даних, зазначених Геннадієм Демченко в декларації вже за 2022 рік, вона подвоїлась. Як так? Причина проста. Окружний адміністративний суд міста Києва в липні 2021 року своїм рішенням задовольнив позов прокурора до Пенсійного фонду і зобов'язав ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплати йому пенсію відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Втім, це поки що хоча б не більше десяти прожиткових мінімумів.А є прокурори, які майстерно обійшли і цю перешкоду.Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури Олександр Михалік з лютого 2023 року отримує пенсію в розмірі 73 008 грн на місяць. Як йому це вдалося? Простежимо.У 2023-му році Олександр Михалік, скориставшись правом на ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", звертається до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для встановлення пенсійного забезпечення. Отримує відмову. Але не зупиняється на цьому, а звертається до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом. І отримує "добро": рішенням від 3 липня 2023 року суд призначає йому виплату пенсії в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та зобов'язує державу перерахувати позивачеві пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати без обмеження максимального розміру заробітної плати. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подає апеляційну скаргу. Але Другий апеляційний адміністративний суд відмовляє пенсійному фонду не те що в розгляді справи, а навіть у відкритті апеляційного провадження.В чому тут, як казав, відомий персонаж, "сіль байки"?Пенсія державних службовців в Україні протягом багатьох років встановлювалась на рівні на рівні 90 % від заробітної плати, але потім відбулось кілька, так би мовити, секвестрів пенсійних виплат для держчиновників. Спочатку у 2011 році в рамках реформування пенсійної системи було внесено зміни в законодавство, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80% від суми чинної заробітної плати. В березні 2014 року Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" пенсії обмежили рівнем у 70%, а в кінці того ж року- у 60 %, але не більше десяти прожиткових мінімумів - 29,2 тис. грн.Чому ж тоді суди, як ми бачимо, масово приймають рішення на користь прокурорів?Розгадка в тому, що працівники прокуратури всі ці роки були особливою кастою в державі, і попри всі вітри історії та бюджетних скорочень залишились нею. Спочатку працівники прокуратури отримували пенсії згідно закону "Про прокуратуру" від 2001 року. Закон дозволяв отримати пенсію при наявності двадцяти років стажу в розмірі 90% відсотків від заробітної плати. У липні 2015 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про прокуратуру": за статтею 86 цього закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури мали визначатись Кабінетом Міністрів України. Тобто уряд мав розробити та схвалити підзаконний акт, на зразок постанови уряду, який би передбачив такий механізм.Але урядовці свідомо чи несвідомо, навмисне чи ні, цей механізм не розробили і документ не схвалили. В результаті, починаючи з 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру". Цим і скористались прокурори, масово почавши подавати позови до судів. І адміністративні суди пішли їм назустріч.Більше того, прокурори дійшли до найвищого рівня – рівня Конституційного Суду, доводячи, що обмеження для пенсії на рівні 60 % від заробітної плати, але не більше десяти прожиткових мінімумів, тобто 29,2 тис. грн, мають діяти для всіх, але не для них. І Конституційний суд у грудні 2019 року визнав таким, що не відповідає Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 2015-го року. Тобто, не повинен уряд визначати рівень пенсійного забезпечення прокурорів, а стаття 86 Закону України "Про прокуратуру" має застосовуватись в первинній редакції: пенсії працівникам прокуратури перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Більше того, пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, і навіть при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Крім того, закон не забороняє нараховувати пенсії працюючим прокурорам.Як з'ясувала Gazeta.ua, третина прокурорів-пенсіонерів в керівництві обласних прокуратур скористалися методом і підвищили свої пенсії в двічі-втричі. Приклад керівництва заохочує їхніх колег теж судитися з Пенсійним фондом за перерахунок пенсій. Позови до суду вже подають навіть працівники, що вийшли на пенсію десять років тому. Методика, чи, якщо хочете, "дорожня карта" вже відпрацьована: на підставі Закону України "Про прокуратуру" звернутись за актуальною довідкою про заробітну плату, з нею піти до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а в разі відмови – до суду.Проблема настільки поширена, що на неї звернули увагу вже народні депутати. В грудні 2024 року в парламенті зареєстрували законопроект, який пропонує призначати пенсії працівникам прокуратури за вислугу років тільки після звільнення їх з роботи в органах прокуратури.Як це до речі відбувається з суддями, які отримують пенсії тільки після відставки в розмірі 50% грошового забезпечення.В березні 2025 року документ винесли в сесійну залу на перше читання. Перший іспит на соціальну справедливість половина депутатів провалила: законопроект підтримали 223 народні депутати з мінімально необхідних 226. Документ відправили на доопрацювання. Нарешті днями законопроект знову потрапив до сесійної зали, і 15 квітня депутати з другої спроби таки-проголосували за перше читання. Основна норма про нарахування та виплату пенсій прокурорам лише після звільнення з прокуратури в ньому залишилась.Наостанок зауважимо, що законопроект підтримали всі відомства, окрім одного. Здогадуєтесь, якого? Так, це офіс Генерального прокурора. В ньому на стадії підготовки проєкту продовжували наполягати, що норма про призначення пенсії лише після звільнення з органів прокуратури не повинна діяти. І з сумами виплат все має залишитись як є.